На третє коло. Вчителька, яка насаджувала учням російську пропаганду про війну, засуджена умовно

Раніше суди двічі не знаходили в словах Мартіни Беднаржової кримінального злочину. Вона не визнає, що подавала учням неправду, і на нинішньому суді знову повторювала наративи Кремля. Вирок не набув чинності і може бути оскаржений.

Уже колишня вчителька чеської мови отримала за заперечення воєнних злочинів Росії в Україні сім місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном у 20 місяців (за кримінальною статтею про заперечення геноциду), заборону вчити дітей протягом трьох років і обов’язок відбути курс посилення медіаграмотності. Такий вирок виніс Окружний суд Праги-6.

Тему війни Росії проти України Беднаржова порушила на уроці стилістики в 8-му класі основної школи «На Длоугем лану» в Празі-6 на початку квітня 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення до України. Як мовилося в матеріалах справи, вона намагалася виправдати воєнні злочини Росії тим, що то був для Москви виправданий спосіб вирішення ситуації.

Суддя Елішка Матіашова звернула нині увагу, що величезна більшість світу засудила агресію Росії проти України, про що вже було широко відомо на початку квітня 2022 року. «Це означає, що пані підсудна мусила бути ознайомлена з цим», — додала суддя.

Право на свободу слова не абсолютне

Вона наголосила: якби Беднаржова виголошувала свої неправди, наприклад, перед своїми друзями, вона, найімовірніше, не потрапила б під кримінальне переслідування. Але, звернула увагу суддя, те, що сталося, «шкідливе саме з тієї причини, що вона обрала дітей у віці 13—14 років, яких узяла в заручники і які не могли робити нічого іншого, ніж як сидіти і вислуховувати її твердження».

Беднаржову судять не за її погляди, наголосила Матіашова. «Право на свободу слова не абсолютне. Ніхто не судить пані підсудну за її погляди — її судять за те, що вона зловжила своєю позицією вчителя і обрала собі нерівноцінних супротивників», — сказала суддя. Курс посилення медійної грамотності присуджений колишній учительці саме через те, що вона має проблему з виявленням дезінформації і пропаганди.

Під час зачитування вироку Беднаржова і її прихильники в залі суду гучно коментували деякі його частини, через що суддя попередила, що їх можуть вивести з зали. «Вирок був підготований наперед, просто як у 50-і роки», — коментувала колишня вчителька, згадавши про політичні процеси комуністичної влади Чехословаччини проти її супротивників у 1950-х роках. Своєї провини вона не визнає.

У Києві під обстрілами «нічого не діється»

Тоді, на початку квітня 2022 року, вона твердила учням, зокрема, що в Києві, який тоді якраз перебував під сильними російськими ракетними ударами, нічого не діється. А коли учні заперечили, що бачили на Чеському телебаченні, що місто у вогні, вона відповіла, що громадське телебачення упереджене, бо «пов’язане з мільярдером Соросом, а про нього ми точно знаємо, на кого він працює».

Далі вона стверджувала, що «українські нацистські групи» систематично вбивали росіян на Донбасі «тільки за те, що вони були росіяни» — їх, мовляв, заганяли до будинків, забивали двері і підпалювали, а ще з них живцем здирали шкіру, вбивали їхніх дітей тощо — «і то неперервно з 2014 року».

Беднаржова також говорила школярам, щоб вони отримували інформацію не з загальновизнаних ЗМІ, які мають добру репутацію, а з джерел в інтернеті, які відомі тим, що поширюють дезінформацію, російську й антиукраїнську пропаганду.

Деякі учні заперечували їй, але вона наполягала на своєму. Та учні зробили звукозапис цих заяв учительки і передали його директорці школи і журналістам.

Погляди не змінилися

Але й на нинішньому судовому процесі, що його Беднаржова, як і попередні суди над нею, називає «політичним», вона продовжувала наполягати, що саме вона має рацію. Вона, наприклад, далі твердила, що в Україні «мучили росіян», що масові вбивства мирних людей у Бучі під Києвом, здійснені російськими військами, мовляв, досі не розслідувані, а мер цього міста нібито дякував Росії за люб’язний організований вихід її військ із Бучі.

Розбомблену росіянами в Маріуполі дитячу лікарню евакуювали за кілька днів до того, а під час удару там «ховався фашистський полк «Азов», повторювала Беднаржова відоме неправдиве твердження російської пропаганди. Чому «Азов» «фашистський»? Та тому, що дотримується «нацистської ідеології», і доказів цього «повно буквально скрізь», і «загальновідомо, що «Азов» — це фашисти», вела далі колишня вчителька. Свої «докази» вона, за її словами, бере «з російської, української і світової преси».

«І коли я стверджувала, що в Києві нічого не відбувається, то я й далі наполягаю на цьому, бо тоді Київ жив як цілком нормальне місто», — продовжувала Беднаржова. А про те, що в Києві щось відбувалося, за її словами, інформували такі засоби інформації, як сайт «Українська правда» — мовляв, «оплачуваний американською організацією USAID», а єдиним доказом обстрілів Києва є одне фото якогось зруйнованого будинку, твердила вона, вочевидь не бажаючи помічати сотні фото й відео тих обстрілів. І взагалі, засоби інформації інформують про «конфлікт в Україні» неправдиво, заявила колишня вчителька.

За її дії на шкільному уроці 2022 року Беднаржову, вчительку з 30-річним стажем, тоді негайно відсторонили від викладання, а невдовзі звільнили, не продовживши їй трудову угоду на новий навчальний рік.

Судові процеси щодо її звільнення Беднаржова вже програла — як визнали суди, своїм трактуванням вона порушила закон про шкільництво, внутрішні приписи школи і трудовий кодекс. Так само програла вона й суд проти інтернет-видання Seznam Zprávy, яке першим повідомило про цей випадок.

Попередні суди не побачили кримінального злочину

А от суди в справі про її дії на шкільному уроці часто ставали на її бік, не знаходячи в її твердженнях кримінального злочину. Спершу суд першої інстанції — той самий Окружний суд Праги-6, що й нині — не став карати Беднаржову, вирішивши, що її дії не становили кримінального злочину, але апеляційний суд (Міський суд Праги) скасував той вирок і повернув справу на новий розгляд. При цьому, вирішив Міський суд Праги, суд першої інстанції мусив би взяти до уваги, що обвинувачена вчинила свої дії як учителька основної школи і робила свої заяви на уроці обов’язкового предмету, який учні не могли залишити.

Але Окружний суд Праги-6 і при повторному розгляді все одно не визнав Беднаржову винною — і цього разу той самий апеляційний суд, Міський суд Праги, погодився з таким вироком. Як вирішив тоді апеляційний суд, Беднаржова не заперечувала ніякі конкретні воєнні злочини, а отже, не здійснила дій, які становлять фактичну суть кримінального злочину, — хоча їй і можна закинути низку порушень в етичній і педагогічній площині.

Цей вирок оскаржив у касаційній інстанції, Верховному суді Чехії, тодішній верховний прокурор Чехії Іґор Стржиж. Верховний суд скасував його і повернув справу вже на третій розгляд із самого початку до суду першої інстанції — Окружного суду Праги-6 — із тим, що суд має детальніше розглянути питання, чи дії вчительки відповідали і об’єктивній, і суб’єктивній стороні кримінального злочину. Нинішній вирок Окружного суду Праги-6 із засудженням Беднаржової вочевидь буде оскаржений і знову піде в апеляції до Міського суду Праги.

Мартіна Беднаржова кандидує на осінніх виборах до нижньої Палати депутатів чеського парламенту в празькому списку комуністичного руху „Stačilo!“ («Досить!»). Вона має чимало прихильників зі схожими поглядами, які переказали для неї сотні тисяч крон на її підтримку. Частина цих прихильників додавала до своїх переказів заохочувальні дописи, в яких хвалила вчительку за «мужність» і називала її «жертвою тоталітарної сваволі».