Максимального використання кваліфікації і здібностей біженців так і не вдалося досягти — соціолог
Близько 150 тисяч українських біженців, які знайшли працевлаштування в Чехії, стали важливою частиною ринку праці. Але, як застерігає соціолог Даніел Прокоп із соціологічного агентства PAQ Research, безліч їх працює на посадах нижчого рівня, ніж вони могли б досягти. «Минулого року близько двох третин біженців працювали нижче від свого рівня кваліфікації», — сказав він в ефірі станції Radiožurnál Чеського радіо.
Іще 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії до України і приходу до Чехії першої хвилі українських біженців, соціологи наголосили, що метою їхньої інтеграції на ринку праці мало б бути максимальне використання кваліфікації і здібностей новоприбулих українців і українок так, щоб не допускати витіснення їх на низькокваліфіковані посади. Але це не дуже вдалося, каже Даніел Прокоп.
«Ми це потім іще роками досліджували з Соціологічним інститутом, а приблизно дві третини біженців іще минулого року працювали нижче від свого рівня кваліфікації. Так що не вдалося використати ті кваліфікації, що були досить високі чи й середні», — каже фахівець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За його словами, те, що Чехія змогла впоратися з хвилею біженців, є великим успіхом із погляду того, що величезна більшість економічно активних біженців працює і сплачує до бюджету податки та інші збори на значно більші суми, ніж іде на гуманітарну допомогу їм. При цьому часто недооцінюють те, що вони збільшують споживання.
«Ми вдячні їм, що вони беруть участь у ринку праці і збільшують споживання. Думаю, якби українці виїхали, це мало б дуже негативні економічні наслідки», — застерігає Прокоп.
«Працевлаштовані близько 150 тисяч біженців, а це не так просто замінити на ринку праці, де й так бракує людей у низці галузей. Це мало б дуже негативний наслідок для ринку праці. Звичайно, скажімо, в Празі трішки знизилася би вартість оренди житла, але це вирівнялося б протягом двох років, бо там перевищення попиту на житло таке велике, що це мало б лише тимчасовий ефект. Упало б і споживання; найімовірніше, трохи впав би збут чеських фірм — так що це був би негативний економічний шок, якби виїхали всі українці», — веде далі соціолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тож Чехії було б вигідно, щоб українці залишилися в країні. Але нинішні чеські умови для отримання біженцями спеціального дозволу на довгострокове перебування вельми суворі, звертає увагу дослідник.
«Уряд тим, що створює бар’єри, можливо, перекрив перехід біженців на кваліфіковані посади. А зараз там умова, що треба досягти певного рівня доходу, здається, близько 36 тисяч крон, а це дуже важко», — додає Прокоп.
«Ба більше: і система гуманітарної допомоги, створена окремо спеціально для українців, працює так, що кожну крону, яку ви заробите, ви втратите в допомозі. Так що ми зробили систему, яка повністю мотивує до того, щоб люди працювали на низькокваліфікованих посадах. А потім ми кажемо, що для того, щоб вони могли залишитися стабільніше і довше, вони мусять виконати умову про 36 тисяч. Мені здається, ми мали це сказати на самому початку і мали створити ясні правила і очікування», — наголошує фахівець.
На його думку, ці умови варто б послабити і дати більше часу для їхнього виконання, бо небажано через це скорочувати ринок праці, споживання і той внесок, який біженці дають Чехії, бо вже відносно економічно інтегрувалися.
А ще, каже Прокоп, вкрай важливою для успіху біженців є освіта. «Велика частина іноземців у Чехії не завершує середню освіту. Але треба поліпшити освіту, в першу чергу те, щоб вони закінчували середню школу, щоб вступали до вишів, бо саме це буде вирішувати, чи буде їхня історія через двадцять років успішною, чи ні», — вважає соціолог Даніел Прокоп.
