«Чехії потрібна глибока інтеграція українських біженців. 55% із них залишаться в країні надовго»
Із більш ніж мільйона іноземців, що живуть у Чехії, 30—40% становлять українці. На тривалий термін, а можливо, назавжди на чеській території залишиться близько 200 тисяч біженців від війни Росії проти України, вважають фахівці. На їхню думку, Чехії потрібно серйозно замислитися над посиленням роботи щодо їхньої інтеграції. У довгостроковій перспективі міграція також позитивно впливає на забезпечення стійкості чеської пенсійної системи. Але це можливо лише за умови використання всього потенціалу людей, які прибувають у країну.
«До приходу мігрантів Чехія якоюсь мірою була готова, але, як на мене, все-таки меншою мірою. Та, звичайно, не можна повністю підготуватися до того, що лише за кілька місяців до вашої країни приїде 300—400 тисяч мігрантів», — коментує соціолог Даніел Прокоп, голова дослідницького агентства PAQ Research, в інтерв’ю станції Radiožurnál Чеського радіо.
На повномасштабне вторгнення Росії в Україну агентство реагувало практично негайно і вже через 14 днів видало прогноз розвитку ситуації з біженцями. Більшість тодішніх припущень підтвердилась.
«Наприклад, ми досить точно спрогнозували перший етап розселення біженців. Підтвердився більш позитивний сценарій. Відповідає реальності також очікування, що дві третини біженців на новому місці залишаються на більш тривалий термін. Вони не можуть повернутися, бо воєнний конфлікт на батьківщині триває, або тому, що вони починають глибше інтегруватися в нову спільноту. Зі свіжих опитувань ми знаємо, що з приблизно 300 тисяч українських біженців 55% хочуть у нас залишитися мінімально ще на два роки. Або ж вони просто змушені тут перебувати, бо міста і села, де вони жили, зараз окуповані російськими військами. Нам просто необхідно зважати на те, що 150—200 тисяч українських біженців залишаться в Чехії ще на два роки».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Насамперед, вважає Прокоп, потрібно поглибити роботу з біженцями у сфері освіти. Інакше спочатку з’явиться нова група соціального виключення, яка в другому поколінні доповниться групою погано інтегрованих іноземців.
Головною проблемою з погляду ринку праці фахівець бачить те, що дві третини людей із України працюють на посадах нижче від рівня своєї кваліфікації.
«Чехія тривалий час недооцінює цю проблему тим, що націлюється тільки на те, щоб ця людина хоч якось працювала. Якщо трохи перебільшити, то чеську систему задовольнить, що інженер десь працює лопатою. А система мала б бути заснована на тому, щоб вивчити кваліфікацію цієї людини, і коли з’ясує, що вона працює нижче від свого рівня, бюро працевлаштування має вирішувати це питання і запропонувати йому кращу роботу чи навчання чеської мови».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Позитивним аспектом для чеського суспільства є факт, що надана українським біженцям фінансова підтримка вже повертається до бюджету у вигляді податків, наголошує соціолог.
«Податки, які сплачують працевлаштовані біженці, вже сьогодні перевищують суму, нараховану їм як допомога. Ба більше, міграція є одним з ефективних способів забезпечення стійкості чеської пенсійної системи. Але для цього необхідно зробити так, щоб іноземець, який приїжджає до нас, працював за своєю основною кваліфікацією, а не перебивався на посадах чорноробів без освіти. Причому це має бути його головний трудовий договір. Тільки тоді до держбюджету надходять максимальні податкові відрахування, бо стягуються вони з зарплат також максимального рівня».
Проблематичним для іноземців у Чехії, а в даному разі для підлітків із-поміж українських біженців, є здобуття загальної або професійної освіти середнього рівня. По-перше, наголошує Даніел Прокоп, просто не вистачає місць у гімназіях і училищах, особливо там, де передбачені випускні іспити на рівні «матуріти» (що дає право вступати до вишів — ред.). Місць не вистачає всім — і чеським громадянам, і іноземцям.
Наступна велика проблема — недостатнє володіння дітьми біженців чеською мовою. Ця обставина стає значною перешкодою в момент складання вступних іспитів.
«Минуло два роки війни, але, за різними оцінками, менш ніж половина 16—17-річних українських біженців у Чехії вступила і вчиться в освітніх закладах середнього рівня».
Фахівець сподівається, що з часом ситуація змінюватиметься на краще. Та для цього необхідні зміни в чеській системі освіти, вважає соціолог Даніел Прокоп.
«Проблема в тому, що для біженців чеська мова не є обов’язковим предметом. Навчальні заклади зобов’язані запропонувати такий курс, але студент може ним і не скористатися. Я вважаю, що хоча б на початковому етапі уроки чеської мови для біженців повинні бути обов’язковими. Але держава не хотіла запроваджувати ще один обов’язок, бо не має для цього належних ресурсів. Тут ми потрапляємо в зачароване коло: якщо немає обов’язку, то не буде створено й можливості. Ніхто не вкладатиметься в те, щоб розширювати кваліфікацію педагогів із урахуванням можливості навчання також українців. Лише 20—30% українських дітей у чеських школах за минулі два роки інтенсивно засвоювали чеську мову. Інші або чеської зовсім не вивчали, або рівень викладання в них був низьким. Ті, хто в школі підхопив чеську більшою мірою, опиняються у виграші при вступі до училища чи гімназії».
