Українські біженці прибувають до Чехії подвійним темпом. Чи матимуть вони шанс залишитися?
Чехія майже моментально відчула наслідки рішення української влади дозволити виїзд із країни чоловікам у віці 18—22 років, що їм раніше було заборонено через війну Росії проти України. Кількості українців, які просять тимчасового захисту, зросли більш ніж удвічі.
До початку вересня в Чехії видавали пересічно по 1,5 тисячі віз тимчасового захисту на тиждень — стільки біженців прибувало тоді. А у вересні й на початку жовтня пересічна кількість за тиждень становила 3,1 тисячі — більш ніж удвічі більше, пише інтернет-видання Novinky.cz.
«Головна причина в тому, що молоді українці у віці 18—22 років тепер можуть на підставі рішення українського уряду від 28 серпня залишати країну безперешкодно», — коментує речниця Міністерства внутрішніх справ Гана Мала.
У вересні в Чехії було видано 13,5 тисяч віз тимчасового захисту — найбільше за місяць цього року. Даних за жовтень на цей момент іще немає. Як каже речниця МВС, міністр Віт Ракушан наголошував, що якщо ця тенденція буде тривати, то доведеться домовлятися з союзниками у ЄС про зміну умов надання тимчасового захисту.
Окамура: візьмемося за перегляд дозволів на перебування
При цьому зростання числа біженців настало в момент, коли створюється можливий новий уряд із партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“, який вочевидь не буде й близько так прихильний до українців, як дотеперішній.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Ми візьмемося за перегляд дозволів на перебування українців у Чехії. В першу чергу ми не хочемо, щоб українці отримували тут будь-яку соціальну допомогу, бо вся вона йде за рахунок наших громадян», — заявляв уже після виборів голова SPD Томіо Окамура, говорячи про перебіг коаліційних переговорів. Іще після одного дня цих переговорів він повторив: «Тим моментом, щодо якого дискусія відбувалася позитивно, був саме перегляд дозволів на перебування іноземних громадян у Чехії». І додав: «Наша позиція ще радикальніша, але ми домовляємося разом, усі три партії, і дійшло до компромісу, і настало просування в цьому питанні».
Дещо поблажливіше говорив перший заступник голови ANO Карел Гавлічек. «Що стосується людей, які тут працюють, то ми ніколи нічого не мали проти них. Навпаки, я завжди підтримував, щоб тут залишалися українські працівники в галузі будівництва, переробної промисловості, послуг і так далі», — заявляв він виданню Novinky.cz. А коли війна Росії проти України закінчиться, сказав він, то умови для українців мають стати такими самими, як і для всіх інших іноземців.
А на запитання, чи він так само, як Окамура, переглянув би всі дозволи для українців, тобто і для біженців, Гавлічек відповів: «Узятися треба головно за те, щоб обмежити зловживання допомогою. Але з іншого боку, знову ж кажу, якщо тут є такі люди, які втекли від жахів війни і потребують допомоги, і в першу чергу це матері з дітьми, старші люди, то, звичайно, їх треба підтримати».
Видатки менші, ніж надходження
Біженці не мають доступу до чеської системи соціальної допомоги і не мають права на ті самі різновиди допомоги, що й чехи — їм на практиці доступна тільки гуманітарна допомога, призначена для прибульців без доходів чи у скруті.
Але з’явилися випадки, коли окремі українці зловживали цією системою: вони лишалися жити в Україні, а до Чехії заїжджали тільки для того, щоб отримати цю допомогу.
Та при цьому все одно видатки чеської держави на біженців менші, ніж надходження до бюджету завдяки їхній роботі в Чехії. За останніми наразі даними за другий квартал цього року, біженці внесли до чеського бюджету 7,6 мільярда крон, а отримали з нього 3,8 мільярда.
Міністерство внутрішніх справ, відповідальне за біженців, у новому уряді мало б припасти партії ANO. Її лідер і ймовірний майбутній прем’єр-міністр Андрей Бабіш при цьому вже цього літа ставив користь від українців під сумнів.
«Не вірте, що ми маємо від них більше надходжень, ніж видатків, — це неправда. Досить лише порахувати, за скількох людей медичне й соціальне страхування платить держава», — твердив він в одному зі своїх відеозвернень у фейбуці. І сказав повну неправду: насправді у статистиці прибутків і видатків держава вже враховує ці виплати в сумі видатків.
Бабіш також твердив, ніби підтримка українців іде за рахунок чехів. «Так що чеським матерям нічого, а українкам усе!» — говорив він із приводу давнього плану міністра праці і соціальних питань Маріана Юречки надати українкам із тимчасовим захистом можливість отримувати чеську допомогу на малу дитину (rodičovský příspěvek), яка при цьому стосувалася б лише кількох тисяч українок. Але це так і залишилося в планах — Юречка потім заперечив, що готує таку зміну, і ніякого проєкту щодо цього врешті справді не подав.
Але невдовзі по тому голова ANO змінив позицію. «Ми маємо тут українців, які прибули до війни, і ми їх страшенно потребуємо, але потребуємо й тих, хто прибув після початку війни», — заявив Бабіш і додав, що в його холдингу Agrofert, який складається більш ніж із 200 фірм і має разом близько 32 тисяч працівників, працює 1600 українців.
Чи залишаться українці?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Інтеграція українців у Чехії — це такий успіх, що ми мали б надати чітку можливість тривалого перебування величезній більшості з них», — вважає Мартін Розумек, керівник Організації допомоги біженцям. Він називає дуже низьким число в 15 тисяч осіб, які змогли виконати суворі умови для отримання нового спеціального дозволу на довгострокове перебування, яке уряд Чехії запровадив спеціально для того, щоб на нього могли переходити біженці. Але це менш ніж чотири відсотки від усіх осіб із тимчасовим захистом, зареєстрованих у Чехії.
Ті біженці, що не відповідають умовам нового дозволу, можуть далі залишатися в Чехії з тимчасовим захистом. Але на рівні Європейського союзу вже вирішено: цей режим продовжено востаннє до початку березня 2027 року, і більше він продовжуватися не буде. Після того біженцям доведеться або повертатися додому, або оформлювати своє перебування в Чехії на загальних підставах.
Крім того, що перебування українців у Чехії загалом вигідне чеській державі фінансово, воно потрібне й підприємцям, які закликають державу піти українцям назустріч. «Варто було б створити умови для довгострокової інтеграції тих, хто хоче тут залишитися», — казав уже раніше речник Господарської палати Ян Сотона. Якби українці були змушені після закінчення війни Росії проти України виїхати з Чехії, це, за його словами, спричинило б значну нестачу робочої сили в чеській економіці.
