Уповноважена з прав людини шукає для біженців підтримки після виборів
Клара Шимачкова-Лауренчикова, нинішня уповноважена чеського уряду з прав людини, хоче зустрітися з президентом Чехії і звернути увагу Петра Павела на подальші виклики при інтеграції біженців. Вона готова до того, що залишиться без своєї посади після формування нового уряду, але вважає, що механізм координації роботи з біженцями має бути збережений.
В інтерв’ю інтернет-виданню Seznam Zprávy вона наголошує, що ключові теми, пов’язані з інтеграцією українських біженців, треба розвивати далі. А це, за її словами, боротьба з трудовою експлуатацією, усунення мовного бар’єру і збереження координаційної структури на крайовому і національному рівні.
«Я хочу про це найближчим часом говорити з паном прем’єром і відповідними міністрами (дотеперішнього уряду — ред.), якщо вони погодяться зі мною зустрітися», — заявила уповноважена. Водночас вона говорить і про те, що буде шукати гарантію продовження роботи з біженцями і в президента Петра Павела. Як пише видання, джерело в Празькому граді підтвердило, що така зустріч уже запланована.
«Ця тема, на мій погляд, пов’язана з усім відповідальним і сміливим підходом Чехії до України. Якщо ми намагаємося допомагати Україні в боротьбі з Росією і були солідарними й прийняли величезну кількість людей, які цього потребували, і це добре, — то ми відповідальні і за те, щоб запропонувати їм гідне життя. І ми відповідальні за те, щоби впоратися з ризиками, що їх, логічно, несе будь-яка інтеграція більшої кількості людей», — пояснює посадовиця.
«Це та центральна тема, про яку я хотіла б говорити з президентом», — додала вона. За її словами, Чехія не може дозволити собі ліквідувати координаційну структуру, яка вирішує проблеми інтеграції біженців на національному і крайовому рівні. Вона діє на межі галузей відповідальності міністерств праці і соціальних питань, внутрішніх справ, охорони здоров’я, закордонних справ і фінансів.
Клара Шимачкова-Лауренчикова високо оцінює те, як Чехія впоралася з першими викликами приходу хвилі біженців. Більшість дітей вдалося залучити до навчання, і, за ліченими винятками, у школах не відбулося сегрегації. Так само більшість людей вдалося вивести з тимчасового житла у звичні форми розселення. І значний відсоток біженців почав працювати.
«Водночас було б чесним визнати, в чому є проблеми. А вони виникли не з приходом людей із України, вони були тут і раніше. Наприклад, із нашою здатністю ефективно протистояти трудовій експлуатації іноземців», — наголошує вона.
Серйозність проблеми, за словами уповноваженої, висвітлив недавній трагічний випадок зі смертельною трудовою травмою 15-річного хлопця з України. За повідомленнями, він працював із порушеннями трудового законодавства, найімовірніше, нелегально і без медичного страхування.
«Цей випадок треба взяти як надзвичайно важливий сигнал про те, як погано ми можемо захищати найбільш вразливі групи іноземців», — наголосила уповноважена. За її словами, необхідно внести зміни в законодавство, щоб держава могла ефективніше протистояти зростанню експлуатації і краще контролювати і карати тих, хто зловживає ситуацією вразливих. «Ми знаємо, що заважає тому, щоб ми змогли подолати нелегальне працевлаштування і експлуатацію», — додала вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Іще одна ключова тема — забезпечити біженцям мовну освіту. Ця тема тісно пов’язана з експлуатацією, вважає Шимачкова-Лауренчикова: «Якщо ми навчимо їх чеської, то є добрий шанс, що вони знайдуть собі добру роботу, і знизиться шанс, що вони потраплять у зону сірої економіки».
Як пише видання Seznam Zprávy, інформація про пересічні зарплати є доказом цієї ситуації. В середині нинішнього року люди з українським громадянством отримували пересічно 33 796 крон на місяць, а чехи 42 477 крон. При цьому люди з України заробляли помітно менше і порівняно з іншими іноземцями — наприклад, із громадянами Болгарії, які заробляли пересічно по 40 455 крон. Із цього видно, що біженці від війни перебувають у більш вразливій ситуації, ніж інші мігранти.
