Нічні заклади, клуби за інтересами, пиво: де знайомитися з чехами та чи легко з ними подружитися?
Нічні заклади, клуби за інтересами, пиво: де познайомитися з чехами? Війна зруйнувала не лише домівки, а й звичне коло спілкування мільйонів українців. Багато українок, які нині живуть у Чехії, починали тут життя з нуля — без друзів, без знайомих, у новому мовному й культурному середовищі. Де знайомитися? Чи легко подружитися з чехами і що для цього потрібно? Своїм досвідом поділилися українські біженки з Острави, а місцеві чехи дали кілька порад.
Дружба Валентини Павлюк з Бучі та чешки Мартіни Валдер з Острави розпочалась завдяки інтересам їхніх дітей. Жінки познайомилися на танцювальному гуртку, де займаються їхні дочки. Валентина ділиться своєю цією історією.
«У нас виявилось багато спільних інтересів. Ми обидві любимо подорожувати, ходити в гори, займатися спортом, відвідувати театр. І якось ми так зійшлися, що почали підтримувати одна одну. Потім разом поїхали до Іспанії відпочивати з родинами — це теж був цікавий досвід. І, в принципі, можу сказати, що в мене є справжня чеська подруга — Мартіна».
Аби знайти друзів у Чехії, Мартіна радить не замикатися в собі й бути активними — насамперед у соціальних мережах. Там легко знайти групи за інтересами й долучитися до заходів, які передбачають живе спілкування.
«Це можуть бути групи для знайомств, для спільних подорожей або для різного спортивного дозвілля. Там можна познайомитися не лише з чехами, а й з людьми різних національностей. У таких групах люди публікують дописи, що, наприклад, планують поїздку на якусь певну дату і розраховують на чотирьох людей, щоб разом поділити витрати на авто. Скажімо, їх троє і вони шукають четвертого — тоді шукають його через фейсбук-групу. Я теж так приєдналася до однієї з груп. Або ще — зараз, звісно, взимку ні, але влітку, коли є пляжний волейбол, існують турніри, куди люди реєструються індивідуально, а команди формують уже на місці. Це можуть бути мішані команди або ж окремо хлопці й дівчата. Варіантів багато. Так само через фейсбук-групи, де люди активні в різних видах спорту, хтось пише: тоді-то й тоді-то вирушаємо, наприклад, на Лису гору — хто хоче приєднатися. Люди відгукуються, додаються, пишуть, публікують дописи — і так далі».
Користується цією практикою й Валентина.
«Я їжджу по Чехії і дізнаюся про різні міста. Наприклад, є якесь оголошення: «Вікенд на Південній Мораві». Я просто пишу, що резервую собі місце, і їду. І там фактично було 20 людей. Ми зустрічалися потім, грали в настільні ігри, ходили в гори і так далі. Якщо людина хоче познайомитися — вона знайде можливості».
Сестри Ірина та Катерина Курат до Чехії приїхали з Харкова. Вони багато часу проводять разом і підтримують одна одну. Чеські родини, які прийняли їх на початку повномасштабного вторгнення, стали близькими друзями.
Водночас жінки розширюють своє коло спілкування. Один зі способів — знайомства в нічних закладах Острави, розповідає Катерина Курат.
«В Остраві дуже популярна була раніше, ще 20 років тому, вулиця Стодолні — вулиця барів. Сюди приїжджали навіть з інших країн на вікенд. І досі там є бари, де можна познайомитися з чехами. Кожного разу, коли ми туди йдемо з подругами, знаходимо нові знайомства».
Такий досвід уже має й Ірина.
«У мене навіть було одне романтичне знайомство. Я пішла з подружкою, ми гуляли, зазвичай ходимо туди ввечері, у п’ятницю або суботу або на якісь свята. Ми зайшли в бар, і до нас підійшли двоє чоловіків, чехи. Ми познайомилися, весь вечір спілкувалися, вони нас пригощали, ми танцювали. Потім обмінялися телефонами, і наступного дня чех запросив мене на каву, на обід. Ми деякий час спілкувалися, і це було дуже цікаво. Чехам справді цікаво знайомитися з українками. Є навіть такий стереотип, що українки — найкращі жінки у світі, і вони це знають. І їм також цікаво розпитати, почути від першої особи, що в нас там коїться, як ми тут пристосувалися, куди ми ходимо. Тож я навіть не знаю, кому з ким цікавіше — нам з ними чи їм з нами. Інколи навіть важко сказати».
Ще один спосіб познайомитися з місцевими — відвідувати клуби за інтересами. Кароліна з Маріуполя знайшла друзів у клубі фінансової грамотності. Спочатку це були тематичні зустрічі та гра, а згодом — спільне дозвілля поза заняттями.
«А мені дуже треба було підвищити свій рівень чеської, і тому я хотіла дуже потрапити на гру в клубі. І потім я почала дуже часто ходити на цю гру. Там я знайшла багато знайомих, і вони відповідали моїм інтересам. Тобто у них були такі ж самі захоплення. Вони всі були об’єднані, хоч і не однією метою, але вони всі були зацікавлені у тому, щоб жити краще, розвиватися, заробляти більше грошей, і там я знайшла дуже багато однодумців. Також у той самий час я почала думати про те, як відкрити власний бізнес, і вони мені дуже допомогли. Там багато цікавих людей. Там є люди, які і рієлтори, і банкіри. Деякі з них вже досягли фінансової незалежності. Це, власне, мета цієї гри. Ти повинен заробляти більше, ніж витрачаєш».
Остравак Ярослав Бадюра пропонує ще один, традиційний для Чехії, спосіб знайомств — зайти на пиво до класичної господи. Але, каже він, важливо розуміти, куди саме йти.
«Я не маю на увазі якісь забігайлівки чи пивнички, а саме ті заклади, де наливають хороше чеське пиво, де люди не лише п’ють, а й спілкуються, дискутують, знайомляться між собою. Там із задоволенням пізнають одне одного, шукають нові знайомства і просто хочуть поговорити — не лише про те, що відбувається вдома, але й у світі. В Остраві, наприклад, я знаю заклади Kurníkšopa — їх у місті два. Там наливають цікаве пиво з малих пивоварень і панує хороша атмосфера. Туди може зайти навіть зовсім незнайома людина — я сам це пережив — і компанія її прийме. Якщо ви не дурень і не маєте бажання говорити нісенітниці, вас там радо приймуть, і ви можете знайти нових друзів. Але я вважаю, що коли людина надто наполегливо шукає, це рідко спрацьовує. Достатньо просто бути активним: сходити у фітнес-центр, піти в кіно, подивитися спортивний матч. Не сидіти вдома, але й не шукати навмисно. І тоді, я вірю, у вас все вийде».
