Новий уряд Чехії хоче обмежити тимчасовий захист для біженців із України

Але для цього міністр внутрішніх справ Лубомір Метнар (ANO) мусить узгодити ці обмеження на рівні Європейського союзу — адже цей тимчасовий захист для втікачів від війни Росії проти України був запроваджений саме рішенням ЄС.

Нині міністр веде про це переговори з іншими державами-членами Євросоюзу і шукає їхньої згоди на такі обмеження, пише інтернет-видання Novinky.cz. Серед пропозицій Метнара — скасувати тимчасовий захист для чоловіків із України в продуктивному віці чи для всіх осіб, які прибувають із західної України.

«Тимчасовий захист на рівні Європейського союзу продовжений до березня 2027 року. Тому необхідно вже нині вирішити його вигляд після цієї дати, звичайно, з огляду на розвиток ситуації в Україні», — сказав виданню речник МВС Ондржей Кратошка.

Тимчасовий захист, що був передбачений рішенням ЄС іще в часи балканських криз, був уперше застосований на практиці саме після початку повномасштабної війни Росії проти України навесні 2022 року. Законодавство ЄС, що регламентує тимчасовий захист, передбачає, що він надається на термін в один рік, із можливістю продовжити його ще на рік і в разі крайньої необхідності ще на рік — загалом не більш як на три роки. Тим не менше, нині він діє щодо біженців із України вже п’ятий рік, давно порушивши згадану норму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

У ЄС схвалили рекомендації щодо закінчення тимчасового захисту для українців

Коли його продовження до березня 2027-го узгоджували в Євросоюзі минулого року, йшлося про те, що це продовження буде вже точно останнім — далі біженці муситимуть або перейти на інші дозволи на перебування в країнах ЄС, або повернутися додому.

Та з тим, що російській війні кінця-краю не видно, в Європейському союзі починають замислюватися: а що далі з біженцями? І про категоричність рішення припинити тимчасовий захист після березня 2027 року потроху перестають згадувати.

У Чехії в перерахунку на власне населення кількість біженців із України з тимчасовим захистом найвища в ЄС. За останніми наразі даними МВС Чехії, їх у країні зареєстровано понад 401 тисячу, і щомісяця їх прибуває ще приблизно по шість тисяч. Щоправда, на початку квітня кількість зареєстрованих біженців упаде на кількадесят тисяч — зі статистики випадуть ті, хто не продовжить поза 31 березня свій тимчасовий захист із різних причин, у першу чергу через виїзд за межі Чехії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Лідер SPD хоче переглянути закон про біженців

Та в будь-якому разі Міністерство внутрішніх справ Чехії попереджає, що здатність країни приймати біженців на тривалий час перебуває на межі можливостей. І тому Чехія виступає за обмеження обсягу тимчасового захисту.

«Зміни хочуть і інші країни, і вони могли б настати в кількох напрямках. Географічний погляд означав би, що з тимчасового захисту був би вилучений захід України, тобто її західна, відносно безпечна частина», — сказав виданню Novinky.cz міністр Метнар.

Тимчасовий захист також не мав би стосуватися чоловіків у продуктивному віці. «Сама Україна зацікавлена, щоб чоловіки залишалися в ній або принаймні повернулися в разі оголошення перемир’я. Перед ними буде довгий шлях відновлення країни», — сказав міністр. До того ж Україна зацікавлена в молодих чоловіках і задля можливої мобілізації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чехія хоче змін у тимчасовому захисті для українців на рівні Європейського союзу

Сама Чехія не може змінити ці умови. «Тимчасовий захист виходить із законодавства Євросоюзу, ми не змінюємо його на національному рівні», — звернув увагу Метнар. Він нагадав, що наприкінці лютого інформував про необхідність відкрити обговорення змін у наданні тимчасового захисту міністра внутрішніх справ Німеччини Александра Добріндта під час переговорів із ним у Берліні.

За словами речника Кратошки, дискусія мала б відбуватися в першу чергу між державами, які несуть найбільший тягар приймання біженців. «Ми ще не маємо однозначного проєкту, яким шляхом підемо», — сказав Метнар.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Євростат: найбільше українських біженців у ЄС живе в Німеччині, найбільше на душу населення — в Чехії

За останніми даними статистичного органу ЄС, Євростату, Чехія зі щільністю біженців у 36,4 на кожну тисячу власних мешканців перебуває в Євросоюзі на першому місці за цим показником. Із великим відступом на другому місці йде Польща (26,5) і на третьому Словаччина (25,8).

У Німеччині, яка прийняла найбільше біженців за абсолютною кількістю, цей показник набагато нижчий — 15,1. Визначний показник — 24,7 — має й Кіпр, який якраз нині головує в Раді ЄС.

«Нинішнє кіпрське голосування планує невдовзі започаткувати широкі дебати про майбутнє тимчасового захисту на рівні Європейського союзу», — сказав Кратошка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Українці підвищують чехам платню. Працедавці без них не обійдуться

Але при цьому Чехія змушена обережно балансувати свою політику стосовно іноземців через власну економічну ситуацію. Працедавці постійно наголошують, що можливий відхід українських працівників із Чехії заподіяв би шкоду чеській економіці.

Станом на кінець лютого, за даними МВС, громадян України в Чехії було майже 621,5 тисячі — це і особи з тимчасовим захистом, і ті, хто живе в Чехії на підставі інших дозволів на перебування.