Чехія виплачує українським біженцям дедалі менше гуманітарної допомоги
Нинішній чеський уряд від часу приходу до влади наприкінці минулого року перестав оприлюднювати дані про внески біженців до бюджету, але й далі публікує інформацію про виплачену біженцям гуманітарну допомогу. І ці цифри постійно зменшуються, пише інтернет-видання Novinky.cz.
Наприклад, у квітні було здійснено 40,2 тисячі виплат гуманітарної допомоги — кожна виплата призначена одному домогосподарству. Це лише мала часточка від того, що чеська держава виплачувала 2022 року, після припливу хвилі біженців від війни Росії проти України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Нинішній міністр праці і соціальних питань Алеш Юхелка (ANO) місяць тому обіцяв: «Статистику ми продовжимо, але на підставі твердих даних».
За попереднього уряду Мінпраці щокварталу оприлюднювало дані про внески біженців до бюджету і видатки на них. І, за тими даними, біженці були економічно вигідні для Чехії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
І Юхелка, і прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) постійно ставлять під сумнів статистику попередників. Вони, наприклад, не згодні з тим, що міністерство зараховувало до внесків також і оцінки сплачених біженцями сум податку на додану вартість — хоча ці суми, без сумніву, є їхніми внесками до бюджету.
Але про виплати гуманітарної допомоги Мінпраці й далі має дані. «Це публічні відкриті дані», — каже Юхелка.
Тенденція на зниження виплат незмінна
Останні наразі доступні цифри стосуються квітня цього року: тоді було здійснено 40,2 тисячі виплат на загальну суму в 590 мільйонів крон. Нині в Чехії, за даними Міністерства внутрішніх справ, зареєстровано 388 тисяч осіб із тимчасовим захистом, для яких, якщо вони в скрутному становищі, і призначена гуманітарна допомога.
«Ці цифри відповідають тому, що допомогу отримують люди, які її дійсно потребують», — сказала виданню Novinky.cz Ільнара Дудаш, директорка Українського центру в Брні, який допомагає з інтеграцією українців до чеського суспільства. Вона додала, що, за ліченими винятками, до неї не звертаються люди, які потребували б допомоги з отриманням «гуманітарки».
При цьому нинішні цифри — лише незначна часточка того, що чеська держава виплачувала невдовзі після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Наприклад, у квітні 2022 року було здійснено 265 тисяч виплат гуманітарної допомоги на суму понад 1,3 мільярда крон. На рік пізніше виплат було помітно менше — 91,9 тисячі. Нижчою була й загальна сума їх — 634 мільйони крон.
Ці цифри не завжди тільки знижувалися — кілька разів ставалися й незначні коливання вгору. Але загальна тенденція на зниження залишається незмінною.
«Гуманітарна допомога означає виплату на життєві потреби і водночас виплату на житло з тим, що беруться до уваги всі доходи і можливі заощадження прохача», — мовиться в матеріалах Міністерства праці. Так що економічно самодостатні люди не мають права на цю допомогу.
Іноземці як політична ціль для політиків
«Зрозуміло, що з часом чимдалі більше людей інтегрується в ринок праці. І сьогодні користь від біженців для державної каси буде, безумовно, більшою, ніж пів року тому», — каже Мартін Розумек із Організації допомоги біженцям.
Але, вважає він, нинішній уряд буде цю користь применшувати. І, навпаки, буде зростати кількість повідомлень про злочинність серед українців, хоча вона відповідає їхній частці в чеському суспільстві. «Іноземці — дуже легка політична ціль для політиків», — каже Розумек.
Водночас уряд хоче суворіше контролювати, щоб гуманітарну допомогу не отримували незаконно люди, які не мають на неї права — наприклад, фактично живуть в Україні, приїжджаючи до Чехії тільки для оформлення. Як заявляв міністр внутрішніх справ Лубомір Метнар (ANO), лише від початку цього року було виявлено кількасот випадків зловживань системою гуманітарної допомоги, яку отримували українці, що взагалі не проживали в Чехії. Також від початку року поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень із цього приводу, заподіяна шкода перевищує 18 мільйонів крон, повідомляв міністр.
Речник поліції Ондржей Моравчик, зі свого боку, сказав виданню Novinky.cz, що за останні два роки зареєстровано майже 300 кримінальних проваджень із цього приводу, в яких ідеться про сотні окремих випадків. Нові дані про це мають надійти протягом червня.
Суворіший контроль за гумдопомогою — тільки з 2028-го
Такий суворіший контроль за наданням гуманітарної допомоги і загалом суворіші норми для осіб із тимчасовим захистом передбачені в законопроєкті, який уряд підготував для якнайшвидшого розгляду — він навіть, як виняток, не буде проходити стандартну процедуру збору зауважень від урядових відомств. Уряд хоче, щоб закон пройшов обидві палати парламенту так, щоб набути чинності з 1 січня 2027 року.
Але не весь. Бо якраз нові норми щодо гуманітарної допомоги — такі, як вимога фізично перебувати на території Чехії принаймні 16 днів протягом календарного місяця, за який особа звертається по гуманітарну допомогу, — мали б набути чинності на рік пізніше, з 1 січня 2028 року. Причина, кажуть у МВС, у тому, що цей час необхідний для того, щоб підготувати до змін електронні системи чи працівників бюро працевлаштування.
Також серед нових норм, що мають запрацювати з 2028 року, — те, що працездатні особи з тимчасовим захистом у віці від 18 до 65 років, за певними винятками (студенти віком до 26 років, вагітні жінки, особи з обмеженою самодостатністю і особи, які доглядають за ними, чи особи, які доглядають малу дитину), для того, щоб претендувати на гуманітарну допомогу, повинні будуть або легально працювати, або бути самозайнятими, або зареєстрованими як шукачі роботи.
А от нові підстави для втрати тимчасового захисту в Чехії — перебування поза межами шенгенського простору протягом більш ніж 30 днів або видворення з Чехії за кримінальним чи адміністративним правом — мали б почати діяти в разі ухвалення закону вже з початку 2027 року.
