Петр Павел: «Боюся, миру в Україні цього року не буде»
Таку думку президент Чехії висловив у великому інтерв’ю інтернет-виданню iDnes.cz. За його словами, з боку Росії він не бачить ніякої мотивації, чому так мало б статися.
Як сказав Павел, довгостроковим намаганням і Чехії, і її союзників було домогтися поступу в двох головних напрямках: «У першому ми хотіли всіма засобами підтримувати Україну, щоб вона не програла цю війну, не втрачала нових територій і змогла втримати щонайсильніші позиції для можливих мирних переговорів. У другому напрямку ми хотіли розвинути максимальний тиск на Росію, щоб вона зрозуміла, що рішення лежить не на полі бою, а за столом переговорів. Для цього всі країни вживали дипломатичних, політичних, економічних та інших заходів».
Сьогодні, на думку президента Чехії, першої мети значною мірою вдається досягти: «Підтримка України, перш за все військова, стабілізувала фронт. Хоча Росія й зберігає певну тактичну ініціативу, її територіальні здобутки з огляду на число втрат зневажливо малі. Таким чином, конфлікт по суті перетворився на позиційну війну на виснаження».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
До цього додається складна внутрішня ситуація в Росії, вважає Петр Павел: «Росія має низку економічних і соціальних проблем, які пов’язані не тільки з санкціями, а й із дедалі більшими успіхами України в ударах по цілях углибині російської території. Це перш за все ті цілі, що становлять хребет російської економіки, а саме нафтопереробні заводи і виробництво озброєнь. Триває й політичний тиск, але він тим часом не приніс бажаної зміни позиції Росії. Росія все ще не бажає говорити інакше як із позиції вимоги капітуляції України».
А це неприйнятно не тільки для України як для суверенної країни, а й для всіх держав, які хочуть керуватися міжнародним правом, наголосив голова чеської держави: «Якби ми припустили, що міжнародного права не існує, настав би період хаосу, за якого кожен сильніший хотів би взяти стільки, на скільки йому вистачило б сил. Так що в наших інтересах, щоб була збережена міжнародна правова система і повага до суверенних держав і їхньої території».
Тож, каже Павел, немає іншої можливості, крім як і далі підтримувати Україну і продовжувати тиск на Росію, щоб вона нарешті сіла за стіл переговорів: «Думаю, якщо ми дотримаємося цієї позиції, якщо буде ухвалений 21-й пакет санкцій, який був би достатньо чутливим для Росії, і якщо вдасться переконати, наприклад, і Китай, що вже справді настав час розвинути тиск у напрямку до дипломатичних переговорів, то ситуація могла б змінитися».
І саме роль Китаю могла б стати вирішальною: «Якби Росія відчула, що не тільки з боку Заходу, а й і з боку її найсильнішого союзника переважає воля до досягнення миру, то певні перспективи переговорів існували б».
«Але протягом решти нинішнього року я тим часом не бачу ніяких сильніших сигналів, які свідчили б про це», — констатує Петр Павел.
