У Чехії стає дедалі більше іноземців. Можливо, їх уже понад 1,5 мільйона

Найбільше серед них українців. Але заробітки їхні найнижчі серед низки національних груп у Чехії, пише інтернет-видання Novinky.cz.

За останні десять років кількість іноземців, які живуть у Чехії, за офіційними даними, зросла майже в 2,5 рази. Наприкінці 2015 року їх було 467,5 тисяч, а в першому півріччі нинішнього року — понад 1,14 мільйона. Але, за оцінками Чеського статистичного управління, насправді їх тут живе чи тільки працює набагато більше. І вони роблять великий внесок у зміни в чеській економіці.

Виходячи зі статистичних даних про стан і розвиток усієї чеської економіки, фахівці розрахували, що наприкінці грудня в Чехії жило чи працювало до 1,52 мільйона іноземців.

«В оцінках враховані й іноземці, які в Чехії працюють і перебувають без реєстрації. Нині тут перебуває низка громадян Європейського союзу, головно зі Словаччини, які працюють тут цілком легально, але не зареєстровані на перебування», — пояснив статистик Владімір Керміет у найновішому числі журналу „Statistika a my“.

За його словами, за десять років пропорція між громадянами країн ЄС і решти світу змінилася на протилежну. 2015 року люди з Євросоюзу становили більшість, через десять років майже дві третини іноземців були з третіх країн.

Як каже фахівець, ця зміна значною мірою пов’язана з війною Росії проти України, але стабільне зростання почалося ще за кілька років до 2022-го: «Вже між 2015 і 2021 роками загальна кількість іноземців зросла на 477 тисяч, а кількість українців на 188 тисяч».

Зростання кількості іноземців є довгостроковою тенденцією, яка змінює демографічну структуру Чехії. Ще 2000 року вони становили лише два відсотки населення, нині їх приблизно одна десята.

Переважають працівники

Серед іноземців значно більша, ніж у загальному населенні, частка осіб у продуктивному віці. Наприклад, 2024 року це стосувалося майже 81 відсотка від усіх іноземців, які перебували в Чехії легально. «Серед осіб із чеським громадянством ця частка була виразно нижчою — менш ніж 64 відсотки», — повідомила статистикиня Тереза Томкова.

Іноземці мають схильність скупчуватися радше в міських агломераціях, де є більша пропозиція роботи. Центром тяжіння іноземної громади є, за словами Томкової, Прага, що є найактивнішим регіоном для носіїв шести найчисленніших громадянств — українців, словаків, в’єтнамців, росіян, румунів і болгар.

На другому місці — Середньочеський край, який є житловим тилом столиці і в якому є великий промисловий центр у Млада-Болеславі. Третю позицію обіймає Південноморавський край, у якому видно переважання Брна й його околиць.

Більшість іноземців, які живуть у Чехії, належать до найманих працівників. Кількість підприємців серед них зростає — минулого року таких було 139 тисяч, — але вони все ще становлять лише одну десяту від усіх.

Найбільше заробляють словаки, найменше українці

За даними Інформаційної системи про пересічні заробітки, минулого року чехи заробляли в приватних компаніях пересічно 52 235 крон на місяць. І таким чином відставали від словаків, поляків чи румунів, які працюють у Чехії, — але заробляли значно більше від українців.

«Чеські» словаки мали пересічну місячну платню понад 65 044 крони, поляки 52 644 і румуни 55 412 крон. Українцям доводилося вдовольнятися пересічно 38 050 кронами.

«Іще гостріший контраст засвідчує верхня частина розподілу зарплат. Десять відсотків найкраще оплачуваних словаків отримували більш ніж по 114 571 кроні на місяць, у чехів цей же показник становив 84 664 крони», — додав головний економіст банку Trinity Bank Лукаш Кованда.

За його словами, таку перевагу словаків, імовірно, частково пояснює вибірковий ефект міграції: словаки, які працюють у Чехії, не є зрізом усього словацького населення — за кордон частіше прямують люди, яким переїзд професійно вигідний. Це, наприклад, люди з вищою освітою, спеціалісти чи працівники, що приїжджають за конкретною кар’єрною можливістю.

А низькі заробітки українців можна пояснити тим, що вони часто працюють на ручних, погано оплачуваних роботах — хоча нерідко йдеться про галузі, в яких давно бракує робочої сили. Це, наприклад, будівництво, землеробство, гастрономія чи охорона здоров’я.

Таким чином, половина українців не заробляє і 34 500 крон на місяць до сплати податків, а одна десята отримує менш ніж 31 700 крон.