BIS: Росія використовує «одноразових агентів» для диверсій проти допомоги Україні в Європі
Нові дані про діяльність Росії містяться в звіті за 2025 рік чеської цивільної внутрішньої контррозвідки — Служби безпеки й інформації (BIS). Саме Росії приділено у звіті найбільшу увагу.
Звіт, власне, й починається з теми ризику диверсій у Європі, які координуються з Росії і на які наймаються так звані «одноразові агенти» — часто недосвідчені непрофесіонали чи й особи з нижчим соціальним статусом, у разі затримання яких Росія відмовляється від будь-якої відповідальності за їхні дії і за вирішення їхньої ситуації. Головним мотивом для них є позірна можливість отримати фінансову винагороду.
Як мовиться у звіті чеської спецслужби, в першій половині 2025 року кількість таких викритих диверсійних чи інших підривних нападів у Європі зменшилася, але в другій половині повернулася тенденція до зростання. При цьому в самій Чехії за 2025 рік підозри щодо таких координованих Росією дій не були достеменно підтверджені, або ж не було підтверджено, що дії окремих осіб, які перевірялися, мали реальний потенціал перерости в диверсійний напад на території Чехії.
Одноразові агенти наймаються проти інтересів України
Це саме — відсутність твердих доказів щодо Чехії — стосується й сотень тисяч оголошень у телеґрамі, спрямованих на російсько- чи українськомовних людей і якось пов’язаних із чеським середовищем: у них ідеться головно про цілі на території України чи інших країн ЄС, але не Чехії, мовиться у звіті.
Спецслужба пояснює, що «одноразові агенти» мають за завдання не тільки здійснити диверсію, а й задокументувати її на фото чи відео, щоб створити враження, що «Європа у вогні», що якщо вона не хоче мати проблеми, вона має «відійти з дороги» Росії і не заважати їй досягати її геополітичних цілей. Головним координатором таких агентів залишається російська військова розвідка, відома за старим скороченням ГРУ.
При цьому ризик потрапити під удар таких «одноразових агентів» стосується перш за все суб’єктів, залучених до виробництва чи розповсюдження допомоги, призначеної для України. І навіть у разі завершення гарячої фази війни Росії проти України не можна гарантувати, що Росія припинить використання «одноразових агентів» для диверсій чи інших підривних дій, застерігає чеська спецслужба.
Спроби оминути санкції проти Росії через Чехію
Ще одним небезпечним різновидом діяльності Росії, цього разу і на території Чехії, було намагання обійти санкції Європейського союзу. Протягом минулого року Росія намагалася отримувати підсанкційні товари з Чехії шляхом реекспорту через треті країни. В більшості випадків ішлося про чеських виробників, які минулими роками мали тісні комерційні зв’язки з Росією. При цьому компаніями-посередниками, які використовувалися в цій схемі, часто володіли громадяни Росії або інших післярадянських держав.
Зокрема, 2025 року Росія шукала можливості здобути з Чехії металообробні верстати з цифровим управлінням, авіаційні запчастини, електронні вироби чи підшипники. З ризиком реекспорту до Росії були пов’язані й випадки постачання стрілецької зброї й патронів на цивільні ринки країн-членів Євразійського економічного союзу, які перебувають із Росією в митному союзі з вільним пересуванням товарів і послуг.
Інші санкції — спрямовані на енергоносії — Росія обходить за допомогою так званого тіньового флоту. Чехії безпосередньо ці нелегальні танкери ніби не стосуються — але розслідування BIS викрило, що громадянин Росії й Ізраїлю Костянтин Рогач через компанії з Росії, Кіпру і Чехії надавав підсанкційним суднам російського тіньового флоту комерційні послуги — і цілком можливо, що він робив це на виконання завдань якогось із органів російської держави, зазначила спецслужба. Тепер Рогач перебуває в чеському санкційному списку.
Російські кіберзагрози не припинялися
Чехія була також ціллю кібернетичних нападів із боку хакерів, пов’язаних із російською державою і її спецслужбами, мовиться у звіті, — вони були активні і 2025 року. Крім того, такі хакери продовжували використовувати чеську інформаційну й інтернетну інфраструктуру для нападів на цілі поза межами Чехії.
Іще однією групою діячів у галузі кіберзагроз є так звані хактивісти, пов’язані з російською державою, — вони переважно вдаються до простіших і відносно малошкідливих кібернападів, на кшталт DDoS. Такі напади на чеські цілі існують від самого початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року. Як наголошує BIS, російських хактивістів не можна вважати за природно виниклі вільні колективи осіб зі схожими поглядами, незалежні від російської держави.
Значні загрози чеська спецслужба бачить і з боку Китаю — зокрема в тих же кібернападах. 2025 рік став із цього огляду для Чехії визначною віхою — вперше було здійснене публічне політичне встановлення авторства кібернетичного нападу на чеську інституцію: його здійснив державний кібернетичний актор конкретної держави. Йшлося про кібернапад на Міністерство закордонних справ Чехії групи APT31, яку пов’язують із розвідкою китайського Міністерства державної безпеки. Це підтвердили й ЄС, НАТО і союзники Чехії.
Небезпека й від Китаю
Крім того, Китай і далі відіграє ключову роль у підтримці російського військово-промислового комплексу, надаючи Росії складові для виробництва її систем озброєнь. Тож із постачанням таких товарів із Чехії до Китаю був пов’язаний і ризик реекспорту їх до Росії.
Китай також працює для збирання в Чехії певної інформації і для створення мережі контактів. Особливий інтерес тут становлять для Китаю чеські науковці, серед яких обирають підхожих для нібито наукової співпраці, протягом якої ті мимоволі працюють на користь китайських державних інтересів.
Згаданий у звіті і випадок із китайським громадянином, який працював у Чехії з 2022 року під журналістським прикриттям і виявився працівником китайської спецслужби. Ян Імін, що видавав себе за кореспондента китайської газети, за час роботи в Чехії створив широку мережу різноманітних джерел, через які діставався до делікатної і непублічної інформації про діяльність чеських державних установ. «У зв’язку з темами, якими він цікавився в межах своїх аналізів, його діяльність була спрямована проти інтересів Чехії», — мовиться у звіті.
Цей звіт був десятим і останнім, укладеним під керівництвом директора BIS генерал-лейтенанта Міхала Коуделки. В лютому наступного року завершується другий і останній його п’ятирічний термін на чолі цієї служби, тож наступний звіт за 2026 рік укладатиме вже його наступник.
