Був хлопцем, став дівчиною: чи чекає на мене військкомат

Сучасне суспільство відкрите до обговорення думок, які ще вчора більшість сприймала як щось із жанру фентезі. Уявлення про людину дедалі менше зводиться до біологічного поділу на чоловіків і жінок: на перший план виходить соціально-психологічне усвідомлення власної ідентичності.

Медицина та європейське законодавство дають змогу здійснити трансгендерний перехід у комфортних умовах, і серед молоді він стає дедалі більш жаданим. Не є винятком і українці, як ті, хто живе на Батьківщині, так і ті, хто перебуває за її межами.

Водночас ця тема потребує делікатності. Перехід не зводиться до медичних процедур і юридичних формальностей. Це свідомий вибір людини, яка розуміє, що може зіткнутися з нерозумінням і дискримінацією, але не в змозі далі жити з ідентичністю, що не відповідає її відчуттям, тілу та документам. Саме тому кожна юридична перешкода на цьому шляху сприймається особливо гостро.

В Україні процедура, хоч і не врегульована окремим законом, загалом зрозуміла. Натомість для більшості закордонних українців, які зберігають зв’язок із країною походження через громадянство, юридичний бік переходу стає повною несподіванкою, адже він зачіпає і обов’язки перед територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

І ось як це виглядає у житті. Першим кроком є медичні документи. Підставою для юридичного визнання нової статі в Україні є медичне свідоцтво про зміну (корекцію) статевої належності за формою № 066-3/о, затвердженою МОЗ (Міністерством охорони здоров’я). Його видає лікувально-консультативна комісія центру первинної медико-санітарної допомоги після встановлення діагнозу та проведеного медичного втручання.

Іноземні медичні документи цій формі не відповідають, тому органи ДРАЦС (Державного реєстру актів цивільного стану громадян) можуть їх не прийняти, навіть якщо людина пройшла весь медичний шлях в іншій державі. Отже, є ризик того, що іноземні документи доведеться привести у відповідність до українських вимог.

Ця проблема загострюється з огляду на те, що ступінь медичного втручання не всюди є однаковою. Європейський суд з прав людини ще у 2017 році визнав, що вимога стерилізації як умова юридичного визнання статі порушує право на повагу до приватного життя. У Чехії Конституційний суд у 2024 році скасував вимогу хірургічного втручання та стерилізації, і з літа 2025 року змінити стать у документах можна без операції.

В Україні ж медичне свідоцтво видається лише особі, яка зазнала медичного втручання, хоча хірургічна операція обов’язковою не є. Тож українка чи українець, які пройшли юридичне визнання іншої статі в Європі без хірургічних процедур, для України можуть залишитися в попередній статі.

Другий крок полягає у зверненні до органу державної реєстрації актів цивільного стану. До заяви про внесення змін до актового запису про народження додаються медичне свідоцтво, паспорт і оригінал свідоцтва про народження. За результатами розгляду складається висновок і видається нове свідоцтво про народження. Консульські установи України таких змін не вносять, тож цей крок прив'язаний до України.

Далі оновлюються паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Остання зміна не є формальністю: дев’ята цифра цього номера вказує на стать, тому після переходу людина отримує новий номер, а з ним і необхідність оновити дані в банках, у роботодавця, в реєстрах.

Для українців за кордоном окремо стоїть питання закордонного паспорта. Саме він потрібен для отримання та продовження дозволу на перебування в більшості держав, а документи, в яких стать не збігається з документами країни перебування, створюють проблеми на кожному кроці. Водночас консульські послуги для чоловіків призовного віку нині надаються лише за наявності військово-облікових документів.

І нарешті те, про що більшість просто не замислюється: військовий обов'язок. Закон України «Про оборону України» та Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» покладають цей обов'язок на громадян чоловічої статі, а жінок беруть на військовий облік лише за наявності медичної чи фармацевтичної спеціальності або за їхнім бажанням.

Здавалося б, після зміни статі з чоловічої на жіночу питання вирішується само собою. На практиці ТЦК відмовляють у виключенні з обліку, посилаючись на те, що закон не називає зміну статі серед підстав для виключення, і направляють людину на військово-лікарську комісію.

Актуальна судова практика таку позицію не підтримує. Адміністративні суди скасовують відмови ТЦК і зобов’язують виключати з військового обліку жінок, які змінили стать, і вносити відповідні зміни до реєстру «Оберіг», наголошуючи, що відсутність спеціальної норми не може бути підставою для відмови в реалізації права.

Автор : Олена Максименко
ключове слово:
увімкнути аудіо