Нові правила медичного страхування для біженців
Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців…
Найближчими тижнями тисячі українців автоматично втратять право на державне медичне страхування
Першими вже в понеділок, 25 липня, стануть ті, хто отримав статус тимчасового захисту — тоді його ще видавали у вигляді візи толерантності — в перший день масштабного російського вторгнення 24 лютого. Їм доведеться знову доводити медичній страховій компанії, чи мають вони й далі право на державне страхування.
Зміни в медичне страхування для українців внесла поправка до пакету законів lex Ukraina, яка набула чинності наприкінці червня. Відповідно до поправки, держава оплачує біженцям, за винятком людей похилого віку й дітей, медичне страхування максимум на 150 днів від отримання тимчасового захисту. Після цього біженці повинні звернутися до своєї страхової компанії протягом восьми днів.
Держава продовжить оплачувати страхування, зокрема, студентам до 26 років, батькам, які доглядають за дітьми, інвалідам або особам, які перебувають на обліку в бюро працевлаштування. Такі біженці повинні будуть довести страховій компанії, що вони далі мають право на державне страхування. Дітям до 18 років і пенсіонерам, старшим за 65 років, не потрібно надавати ніяких документів, вони й далі мають право на державне страхування.
Якщо через 150 + 8 днів після отримання тимчасового захисту біженці віком від 18 до 65 років не подадуть необхідні документи для продовження державного страхування або якщо роботодавець не почне виплачувати страхування за працевлаштованих, або якщо вони не платитимуть за себе самі як особи, що ведуть підприємницьку діяльність, їм слід почати сплачувати мінімальний страховий внесок як особам без оподатковуваних доходів — нині він становить 2187 крон на місяць.
Найбільша в Чехії страхова компанія VZP, в якій зареєструвалися понад 350 тисяч біженців із майже 400 тисяч носіїв тимчасового захисту, на своєму сайті vzp.cz створила сторінку і спеціальний розділ українською мовою, де детально викладені обов’язки біженців-учасників системи медичного страхування.
Ця сама інформація стосується й застрахованих у всіх інших страхових компаніях. Ті, хто зобов’язаний звернутися до страхової компанії, мають заповнити анкету онлайн на сайті своєї компанії. Ця можливість відкрилася в четвер, 21 липня.
Проєкт «Інтеграційна програма Україна» надаватиме юридичні та фінансові консультації для біженців із України
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Юридичні та фінансові консультації для біженців із України надаватиме проєкт «Інтеграційна програма Україна». Програмою керуватиме українська адвокатка Анастасія Джигола, яка втекла від війни до Праги. До роботи програми були залучені різні організації, в тому числі Торговельна палата Чехії. Проєкт, який його представники презентували журналістам, має допомогти тисячам людей. Він почав свою діяльність у середу і триватиме щонайменше до кінця року.
За словами Джиголи, програма надаватиме допомогу українцям у чотирьох галузях. «Перша зосереджена на наданні допомоги, коли людина вирішує, як стати з біженця резидентом. Друга галузь — бізнесова частина, коли підприємець хоче започаткувати свій бізнес у Чехії. Третя випливає з засадничого напрямку відродження України цільовими інвестиціями після війни», — сказала вона. Останньою галуззю проєкту, за її словами, є добровільна безоплатна діяльність на допомогу людям, які її потребують, у першу чергу матерям-одиначкам або людям похилого віку.
Зацікавлені можуть звернутися за допомогою через онлайн-форму на сайті: http://arws.cz/www/integracni-program-ukrajina/index_ua.php
У Зліні Крайовий центр допомоги Україні почав роботу в новому місці в центрі міста
У місті Зліні Крайовий центр допомоги Україні з початку тижня почав роботу в новому місці в центрі міста. Відтепер він працює в будові колишніх головних воріт колишнього промислового ареалу взуттєвої фірми «Батя» на вулиці Яна Антоніна Баті.
Центр працює три дні на тиждень, у понеділок, середу і п’ятницю, з 8:00 до 15:00, повідомив агентству ČTK і Чеському радіо секретар кризового штабу Злінського краю Роберт Пекай.
Дотепер крайовий центр працював на території крайової лікарні імені Томаша Баті. За словами гетьмана (голови краю) Радіма Голіша, термін договору оренди будівлі на території лікарні, в якій із березня працював центр, закінчився. Тому край розглядав можливість припинити його діяльність, але не зробив цього, натомість перевівши його в приміщення, достатнє для оформлення значно зменшеної кількості нових біженців.
Оломоуцький університет імені Палацького пропонує для охочих оригінальні футболки з традиційним українським орнаментом вишиванки. Від початку літніх канікулів їх можна отримати в університетському інформаційному центрі UPoint у центрі Оломоуца.
Отримати таку вишиванку можуть охочі, які зроблять фінансову пожертву не менш ніж у 300 крон до університетського Фонду допомоги Україні. Через цей фонд оломоуцький університет намагається підтримати своїх студентів і співробітників, які постраждали від війни в Україні.
Ідею дала університетові одна з його українських студенток, одеситка Марина Коваль. Замість антивоєнних гасел представники університету шукали типовий український мотив, і в підсумку вийшли футболки-вишиванки.
В Університеті Палацького нині вчиться й працює понад 160 студентів і співробітників із України. На початку масштабного вторгнення Росії в Україну представники університету повідомляли, що в ньому навчалися приблизно 150 студентів і працювали 20 співробітників із України.
Університет раніше пропонував тим, хто потрапив у скрутне становище через війну в Україні, надзвичайну стипендію у розмірі 10 тисяч крон, на яку вони можуть подавати заявку неодноразово, а працівникам — можливість безвідсоткової позики, а також пропонує їм інші форми нефінансової допомоги.
Чехія, яка зараз головує в Раді ЄС, найближчими місяцями наполегливо працюватиме над тим, щоб переконати інші країни якнайбільше підтримувати Україну. Про це заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у середу в Києві після переговорів із українським і австрійським колегою. За його словами, він щодня переконує партнерів, що ніяку агресію не можна зупинити умиротворенням. Він також повторив, що президент Росії Володимир Путін повинен відповідати за воєнні злочини перед судом у Гаазі.
«У нас є власний досвід із Росією, тому ми допомагаємо вам боротися за власний суверенітет і свободу», — сказав Ліпавський своєму українському колезі Дмитрові Кулебі.
Кулеба високо оцінив слова Ліпавського. Він подякував і йому, і міністрові закордонних справ Австрії Александрові Шалленберґу, який також узяв участь у поїздці до України, за підтримку. Усі учасники зустрічі погодилися, що Україна має перемогти у влаштованій Росією війні.
Однією з тем, яку Ліпавський і Шалленберґ обговорили під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, була реакція Європи на можливу анексію окупованих Росією територій в Україні. «Потрібно усвідомити, що це може статися, і мати готову сильну спільну європейську реакцію», — сказав Ліпавський.
Голова МЗС Чехії пообіцяв, що Прага «зробить усе можливе» для євроінтеграції України і її членства в ЄС після того, як наприкінці червня Україна отримала статус кандидата. Він також подякував за «дуже якісну роботу, з чеського погляду», посла України в Празі Євгена Перебийноса, який залишає свою посаду.
Крім військової й гуманітарної допомоги, яку Чехія надала Україні, Ліпавський також хоче вагоміше виступати за післявоєнну відбудову України. Міністр узяв це за одну з головних тем піврічного чеського головування. «Але в першу чергу потрібно, щоб Україна перемогла, щоб зупинилася російська агресія», — додав він.
У своїй промові Ліпавський також повторив, що Росія вчиняє воєнні злочини в Україні і що всі відповідальні за них, включаючи президента Володимира Путіна, мали б відповісти за ці дії перед трибуналом у Гаазі.
Графіті на стінах приватної власності — це вираз протесту проти російської війни в Україні чи вандалізм? Із червня поліція в Маріанських Лазнях розшукує вандала, який написами на стінах відсилає президента Росії Володимира Путіна за курсом «русского корабля». Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова дізнавалась, як ставиться до такого малярства росіянин із корінням з українського міста Овруча Олег Єгоров, а на початку запитала про це Галину Василенко, координаторку волонтерської групи у «Празькій Криївці».
— Який резонанс, на вашу думку, викликають такі протестні акції, як, наприклад, графіті у місті з засудженням Путіна і відповідною характеристикою його вчинків?
— Ніколи такого не підтримувала. Та й на таке часу немає. Коли? Як зранку йдеш на роботу, з роботи йдеш у волонтерський центр, з волонтерського центру — попрацював — притягаєш ноги додому і лягаєш спати. Спиш п’ять годин, і знов біжиш на роботу. Тобто часу на всілякі графіті у нас точно немає. Якщо комусь хочеться викликати резонансну справу і він малює різноманітні графіті для того, щоб когось звинуватили у тому, що він якимось чином пошкоджує чийсь маєток, то, напевне, йому це вдалося.
Галина Василенко, як і Мартін Каліна, мер міста Маріанські Лазні, не виключає можливість провокації, метою якої є погіршення відносин між чеською й українською спільнотами.
Студент Олег Єгоров приїхав із Росії, зараз навчається у відділенні Карлового університету в Маріанських Лазнях. Із Україною його єднає походження батьків. Якої думки Олег про нещодавні акти вандалізму?
— Я сам маю близький стосунок до України, з обох сторін я маю українське коріння. Мати мого батька, моя бабуся народилася в Україні, в 1924 році, в Житомирській області, у місті Овруч. А потім, під час Голодомору, їх депортували до Сибіру, під Іркутськ.
Це дуже добре питання, тому що на нього можна подивитися з багатьох сторін. Із одного боку, цю людину можна зрозуміти, тому що зараз непростий час, до будинків людей постійно влучають ракети. Але з іншого боку, ми зараз перебуваємо в цивілізованій європейській країні, і Україна теж намагається стати цивілізованою країною. А в цивілізованих державах є інститут приватної власності, повага до неї. Тому ми повинні виражати свій протест іншими, більш цивілізованими, а від цього вони не менш ефективні, засобами. Писати свою думку, навіть якщо вона абсолютно зрозуміла, з якою погоджується велика кількість людей, все-таки не є найкращою ідеєю.
— Ви все ж таки знайшли спосіб, як висловити свою підтримку і солідарність із народом України, з біженцями, бо ви зараз берете участь як викладач чеської мови.
— Так, я зараз викладаю чеську мову українським дітям, біженцям. Мені приємно навчати чеської мови українських дітей, приємно було б знати, що я все-таки чимось допомагаю і зменшую якось негативний вплив цих непростих часів і все ж таки надаю якусь допомогу.
А в місті Усті-над-Лабем українці здійснили культурну інтервенцію — однозначно позитивну. Просто неба біля Громадської зали «Гранічар» вони влаштували українську вечірку. Були традиційні страви, сувеніри і багато музики. Більше про це — в репортажі кореспондентки Чеського радіо Олени Горячевої.
На вулиці перед Громадською залою «Гранічар» в Усті-над-Лабем чималенька черга за українськими смаколиками. Вареники з картоплею і м’ясом, млинці солодкі і солоні, пиріжки. Як справжні господині, дівчата в наметі підготувалися до гостей, які прийшли на «українську вечірку».
У черзі за наїдками чимало чехів, охочих скушувати щось незвичне. Як, приміром, пан Адам. Для нього їжа — це частина культури.
— Багато чехів завжди бачило українців лише як дешеву робочу силу. Але тепер ми маємо можливість дізнатися про вас більше, дізнатися щось про вашу культуру. І, звичайно ж, чехам це подобається — дізнаватися про культури інших країн. І так, тому ми всі тут.
Із малечею бавиться мисткиня Ілона Драґоєва. На її майстер-класі просто неба діти розфарбовують моделі чеських страв із гіпсу. Так вони знайомляться з чеською кухнею і традиціями, вважає пані Ілона.
— Одна з моделей — це «хлебічек». Ми це робимо, коли хтось приходить у гості, такий бутерброд. На нього кладеться «картопляний салат», ковбаса — все, що завгодно, — варене яйце, і це все гарно загортаємо, намагаємось якось усе це прикрасити, і це подається гостям.
Неофіційний гімн української нескореності — пісня «Пливе кача» з міксом сигналу повітряної тривоги від української діджейки — нагадує про війну, що прямо зараз триває за тисячі кілометрів від мирної Чехії.
Про війну в Україні говорять і дівчата на ярмарку. Вони пропонують на продаж блакитно-жовті брошки з бісеру, дрібнички, що нагадують дім, прикраси, м’які іграшки, декоративні фігурки для саду і дому. На гроші від продажу своїх виробів дівчата купують необхідні для бійців речі і передають на фронт, розповідає пані Ольга.
— Українські жінки самі по собі роботящі. Вони творчі люди, вони вміють багато чого. Вони розвивають свій бізнес, хтось варить, пече. І виникла така ідея між собою — організувати дівчат, які щось вміють, щось хочуть зробити корисне і це все використати для допомоги Україні, тим людям, які там залишились. Тому спальник, тому «бронік», тому каска. Все в гарячу точку — війна зачепила всіх.
«Український вечір» у Громадській залі «Гранічар» (Veřejný sál Hraničář, https://hranicar-usti.cz/) — спільна ідея цієї установи і крайового відділення Консультаційного центру з питань інтеграції (Poradna pro integraci, https://p-p-i.cz/kontakty-usti-nad-labem/), розповідає її керівник пан Ян Кубічек.
— «Гранічар» започаткував серію культурних акцій «літо на вулиці». В нас є досвід проведення вечорів національних культур. Тож об’єднались, придумали чудову програму, запросили українських дівчат приготувати смачні страви і покликали людей.
Розійшлися по домівках дуже пізно. Українці і чехи готові знову зібратись на цікаву і корисну вечірку та заспівати українських пісень.
Також на цю тему
-
Новини для українців
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською
про передачу
Новини для українців у Чехії
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською
