Посол України в Чехії залишає Прагу; як нострифікувати диплом

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців.

У Празі відновив роботу Крайовий центр допомоги Україні

У Празі після менш ніж місячної перерви на початку тижня відновив роботу Крайовий центр допомоги Україні. Відновлений центр допомоги українцям біля станції метро «Височанська» у Празі працює тепер із понеділка по четвер із 08:00 до 15:00, а по п’ятницях із 08:00 до 14:00.

Як і раніше, центр допомагає біженцям із наданням дозволів на проживання (віз тимчасового захисту), медичного страхування та іншими заходами. Але у зв’язку з заповненням місць у міському житлі і гуртожитках празький центр більше не пропонує біженцям поселення. Співробітники центру пропонують біженцям лише екстрене розміщення у тимчасових наметових містечках, а також державні місця для розміщення, надані Управлінням у справах біженців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Центри допомоги скорочують робочий час; літні табори і курси для дітей; як влаштуватися медикам

Центр був закритий менш ніж місяць тому, а саме 16 червня, за рішенням мера Праги Зденека Ґржиба. А про відновлення роботи центру кризовий штаб столиці повідомив наприкінці червня; як сказав тоді Ґржиб, це зробили на вказівку уряду. Мер назвав це рішення неправильним, за його словами, держава повинна була спочатку вирішити систему переселення біженців із перенаселеної ними Праги.

Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан, зі свого боку, нагадав, що Чехія перейшла на нову законодавчу базу з 1 липня, бо закінчився надзвичайний стан і почав діяти оновлений пакет законів, відомий як lex Ukraine — він передбачає, що крайові центри допомоги Україні продовжать діяти на території Чехії навіть без надзвичайного стану. За словами міністра, тому уряд закликав Прагу, як і інші регіони, поважати закон і продовжувати роботу центру. Як сказав Ракушан, закриття центру не принесло позитиву всій системі.

Таким чином, система крайових центрів допомоги буде працювати, як і раніше, принаймні до кінця липня. За цей час уряд хоче оцінити, як можна в разі потреби змінити реєстрацію і допомогу біженцям на рівні країв.

Посол України в Чехії Євген Перебийніс, імовірно, залишить Прагу протягом серпня

Посол України в Чехії Євген Перебийніс, якого президент України Володимир Зеленський минулого тижня звільнив із посади, ймовірно, залишить Прагу протягом серпня. Про це він сказав агентству ЧТК.

Щодо завершення свого перебування в Празі Перебийніс сказав, що обговорював це із Зеленським іще перед оголошенням про його звільнення. За його словами, причиною є дипломатичні звичаї, коли зазвичай посли змінюються через чотири роки. Перебийніс працює в Чехії п’ять з половиною років. Він поки не захотів оцінювати свою роботу в Чехії і сказав, що, можливо, прокоментує це в кінці свого мандату.

Точної дати свого повернення до Києва Перебийніс поки не знає, але очікує, що це буде в серпні. Згодом він мав би повернутися в Міністерство закордонних справ України, але не виключив у майбутньому продовження дипломатичної кар’єри в іншій країні. «Я на дипломатичній службі вже понад 30 років. Я був у різних країнах і сподіваюся, що буде ще така можливість», — додав п’ятдесятитрирічний дипломат.

Перебийніс обіймає посаду посла в Чехії з 2017 року. Раніше він очолював посольство в Латвії, а також працював речником української дипломатії. У 1990-х роках і на початку тисячоліття він також працював у посольстві в Празі, обіймаючи по черзі посади другого секретаря, першого секретаря і радника.

Окрім Перебийноса, президент України минулого тижня також відкликав послів у Німеччині, Угорщині, Норвегії, а також в Індії.

У Празі відкрили виставку російської військової техніки, знищеної Україною

У Празі на пагорбі Летна відкрили виставку російської військової техніки, знищеної Україною під час нинішньої війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Прага знову відкриє центр для біженців 11 липня, але без поселення

Виставку до Праги привезло Міністерство внутрішніх справ України, яке хоче нагадати про жахи війни, які принесло в Україну російське вторгнення. На відкритті були присутні, зокрема, єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Юханссон, чеський віцепрем’єр і міністр внутрішніх справ Віт Ракушан, мер Праги Зденек Гржиб, голова МВС України Денис Монастирський і посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Юханссон у своєму виступі високо оцінила солідарність чеського суспільства з українськими біженцями. Монастирський також подякував Чехії за допомогу. Окрім чехів, серед присутніх були й десятки українців.

Виставка триватиме в Празі до 24 липня.

ЄС готується до кримінального переслідування російських злочинів в Україні

На неформальній зустрічі в Празі міністри внутрішніх справ країн ЄС та інших країн, зокрема України та Молдови, обговорили в понеділок, серед іншого, наслідки війни в Україні чи питання міграції.

Як сказав після зустрічі міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан, серед тем зустрічі міністрів були також реєстрація зброї, контроль над нею й запобігання нелегальній торгівлі зброєю з зон бойових дій в Україні, а також запобігання знущанням над біженцями з України з боку різних шахраїв і зловживанням біженцями на чорному ринку праці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Фінансова допомога біженцям буде продовжена

Перша міністерська зустріч під головуванням Чехії в Раді Європейського союзу продовжилася у вівторок зустріччю міністрів юстиції. Вони, зокрема, розглянули питання збору і збереження доказів для кримінального переслідування російських злочинів в Україні, повідомив міністр юстиції Чехії Павел Блажек.

За словами єврокомісара з питань юстиції Дідьє Рейндерса, найважливіше — зібрати докази злочинної діяльності, скоєної в Україні, в одному місці. «Ми організовуємо сховище всіх доказів воєнних злочинів у Євроюсті», — сказав він. Таким чином, прокурори з України і європейських держав, а також Міжнародний кримінальний суд матимуть можливість обмінюватися доказовими матеріалами і починати розслідування на національному рівні.

Крім воєнних злочинів, за словами Рейндерса, міністри також приділили увагу і злочинам проти людяності. «Ми маємо все більше свідчень про насильство щодо жінок і дітей», — сказав він. Тому ЄС має надати фахівців, які допоможуть зібрати ці докази.

До Праги і Брно з благодійними концертами приїжджає ще одна група відомих українських виконавців

До Чехії з благодійними концертами приїжджає ще одна група відомих українських виконавців. У Празі і Брні великі концерти на підтримку України дадуть Олександр Пономарьов, Ірина Федишин і Михайло Хома, більше відомий під псевдонімом Dzidzio. Усі зібрані кошти з продажу квитків будуть передані на потреби Збройних сил України.

У Празі вони виступлять 15 липня о 18-й годині в театрі «Гібернія» (Divadlo Hybernia), що на площі Республіки (náměstí Republiky 3/4) в центральній частині міста.

У Брні концерт відбудеться 17 липня о 19-й годині в центрі Sono Centrum (вулиця Veveří 113).

Вартість квитків: у Празі — від 790 до 1990 чеських крон, у Брні — 990 чеських крон.

Квитки на благодійний концерт можна купити на сайті Ticket Online (https://www.ticket-online.cz/koncert-pro-ukrajinu).

Як нострифікувати диплом 

Випускники закордонних університетів мають у Чехії можливість подати заяву на нострифікацію — офіційне підтвердження того, що їхня освіта відповідає чеській університетській освіті. Нострифікація необхідна не тільки для працевлаштування, а й для продовження навчання в університеті в Чехії. Як її зробити, скільки це коштує і кому можна не підтверджувати свій диплом — у репортажі кореспондентки Чеського радіо Олени Горячевої.

Підтвердити свій український диплом і рівень знань у Чехії варто і цілком можливо, кажуть фахівці. Разом із високим рівнем володіння чеською мовою нострифікація дає більше шансів отримати гідну роботу. Диплом молодшого спеціаліста підтверджують у крайовому управлінні освіти, а диплом вищого навчального закладу — у чеському державному університеті. І якщо нострифікацію визнають — вона діє назавжди.

А починати треба зі збору документів, радить соціальний працівник Центру підтримки інтеграції іноземців Устецького краю (Centrum cizinců, https://centrumcizincu.cz) Адам Штіка.

— Важливо, щоб у людини в ідеалі був диплом, додаток до диплома, де написані оцінки, вивчені предмети і кількість годин. Якщо, наприклад, це жінка і вона має диплом, який виданий на прізвище, відмінне від нинішнього, також потрібне свідоцтво про шлюб. Якщо документ відсутній, його можна замінити довідкою про відсутність документа для біженців. Завжди добре отримати хоча б фотографію документа, яку може перекласти судовий перекладач.

Усі документи мають бути офіційно перекладені чеською мовою судовим перекладачем, тобто перекладачем із правом засвідчувати свої переклади. Їхні контакти можна знайти в списку Міністерства юстиції Чехії (https://tlumocnici.justice.cz). З перекладачем домовлятимуться індивідуально. Не варто надсилати на нострифікацію оригінали документів — адже те, що ви подасте, перекладач підшиє до свого перекладу! Копію перекладу завірять на пошті у відділі Czechpoint.

У Центрі інтеграції іноземців зорієнтують, до якого університету краще відправити диплом на підтвердження. Мінімальний термін розгляду заявки — 30 днів. Але він може бути продовжений, розповідає Адам Штіка.

— Стосовно перекладів документів, хочу також зазначити: немає необхідності робити офіційний переклад чеською мовою, якщо диплом і додаток до диплома видаються двомовні українською й англійською мовами, бо англійську розуміють у відповідному університеті і крайовому управлінні.

Якщо українець має візу толерантності чи тимчасового захисту, нострифікація є безплатною. Для цього треба додати до документів до університету копію паспорту і візи. Біженець платить лише за офіційний переклад судового перекладача чеською мовою. В середньому це 250—300 крон за одну сторінку. Копія на пошті — плюс іще 30 крон.

Іноземні університетські дипломи, видані однією з країн колишнього Радянського Союзу в період із 6 червня 1972 року по 27 лютого 2000 року, автоматично прирівнюються до чеських дипломів. Необхідно тільки зробити офіційний переклад диплому.

---

Для українських школярів-біженців, які прибули до Чехії у віці від 15 років, постала проблема: де навчатися чеської мови, без знання якої вони не складуть вступні іспити до чеських гімназій та середніх шкіл. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова з’ясовувала, як «Академія Маріанські Лазні», яку очолює Петр Гала, може допомогти українській молоді оволодіти чеською мовою для подальшого навчання.

Петр Гала та інші викладачі «Академії Маріанські Лазні» працювали, навчаючи іноземців чеської мови, протягом кількох десятиліть. Сама ж Академія функціонувала як навчальний центр Інституту мовної та професійної підготовки празького Карлового університету, де абітурієнти-іноземці рік готувалися до вступних іспитів до чеських вишів. Зараз цей навчальний заклад переорієнтовує свою діяльність і розглядає можливість викладання для української молоді віком від 15 до 18 років.

— Так, це саме те, що ми з’ясували і бачимо в цьому велику можливість допомогти якраз цій віковій категорії. Ці діти вже не належать до віку, коли відвідування школи обов’язкове в Чехії, тобто, за класикою, від першого до дев’ятого класу. Теоретично вони можуть вибирати з пропозицій середніх шкіл або вишів у Чехії. Але якщо рівень знань чеської мови в них не на рівні хоча б мінімально B2, то це проблема — бути прийнятим до середньої школи, скласти приймальні іспити. Ми були б готові за рік підготувати дітей до іспитів як із чеської мови, так і, скажімо, з фахових предметів, тобто з математики, фізики, хімії, біології, до вступних іспитів із предметів, які мусять бути складені при визначених умовах прийняття до конкретної середньої школи, тому що у нас є досвід підготовки студентів. Ми знаємо, як підготувати абітурієнтів, особливо на медичні і природознавчі професії, тому що ми знаємо, як навчати, яким предметам, у зв’язку з чеською мовою, так, щоб досягти успіху.

Минулого місяця Карлів університет закрив підготовчий факультет, традиція якого нараховує 69 років. Як пояснює мер міста Маріанські Лазні, війна в Україні вплинула на рішення Карлового університету, тому що потік закордонних студентів значно скоротився. Росіянам наразі не видають візи до Чехії, водночас українці-чоловіки призовного віку мають залишатися в своїй країні.

— Ми запропонували керівництву краю наш досвід так, щоб допомогти тому сегментові дітей, які тут зараз є в Маріанських Лазнях, а, за нашою інформацією, ми говоримо про кількість дітей понад 100. Тож для них, на мою думку, край би мав запропонувати таку ефективну підготовку, яка їм далі відкриє можливість учитися у вибраній середній школі.

Петр Гала нині чекає на відповідь щодо пропозиції  навчання українських підлітків від управління освіти у Карловарському краї і на дотацію на цю діяльність. Він не виключає, що в майбутньому «Академія Маріанські Лазні» могла б спеціалізуватися на підготовці суто українських абітурієнтів до вступу до чеських навчальних закладів.

— Тому ми попросили керівництво краю про допомогу, про надання допоміжної дотації від Карловарського краю. Питання стоїть так, чи це має бути тільки допомога краю, чи тут також буде співпрацювати Міністерство внутрішніх справ щодо допомоги біженцям, — від вересня ми б мали розпочати роботу.

---

Відома українська блогерка Ірина Клєстова, яка спеціалізується на грибах, не полишила професію навіть у Чехії. Вона успішно підтвердила свої знання в офіційних органах і тепер зможе, як планувала ще в Україні, перетворювати захоплення на бізнес. Звісно, з корекцією на чеські реалії. Про це вона розповіла в інтерв’ю кореспондентці Чеського радіо Вікторії Шмуліній.

— Доброго дня, пані Ірино. Наскільки я знаю, ви маєте незвичну професію. Чим ви займаєтесь?

— Доброго дня. Мене звуть Ірина Клєстова. Я міколог, грибний експерт, блогер, телеведуча, автор ютуб-каналу. Захоплююсь грибами багато років. Одного разу я зрозуміла, що моїми знаннями надійшов час ділитися. І я відкрила ютуб-канал, де я вчила людей розбиратися в грибах. Наступним кроком були групові екскурсії до лісу, де кожен міг отримати консультації щодо знайденого гриба, назбирати повні кошики іноді незвичних, але смачних та їстівних грибів. Також я почала просувати цікавий напрямок — вирощування вдома грибів із грибних блоків. Наразі я дипломований міколог: закінчила у 2021 році Харківський національний університет імені Каразіна. І наступним кроком планувала відкриття власної приватної школи грибарів. Із осені 2021 року навчала людей розбиратися в грибах з екрану телевізора у власній телепередачі.

— Наразі ви опинилися в Чехії. Чи думали ви, що зможете працювати за фахом і тут?

— У Чехії дуже люблять споживати гриби, як із лісу, так і вирощені на грибних фермах. Є навіть традиційні страви, наприклад, «брамборачка» (грибний суп із картоплею). І навіть майже в кожному ресторані можна замовити «омачку» (соус) з грибів. Я зрозуміла, що можу займатися грибами і в Чехії. Також у соцмережах побачила, що тут грибні експерти так само проводять екскурсії до лісу. А ще можна вирощувати і продавати гриби — і вигідно, і є попит. І зовсім небагато людей можуть це робити — збирати в лісі гриби з подальшим продажем до ресторанів чи приватним особам. Я зрозуміла, що в моєму випадку є шанс займатися улюбленою справою і заробляти на життя.

— Які кроки ви вже виконали для того, щоб повернутися в професію і працювати за фахом?

— Першим кроком було вивчення чеської мови. Потім із допомогою чеських друзів подала диплом міколога на нострифікацію. Найскладнішим і найважливішим кроком був екзамен на сертифікат знавця грибів. Завдяки цьому сертифікату я можу вирощувати гриби, збирати їх у лісі (до речі, в Чехії немає обмеження на збір грибів, головне — не збирати з Червоної книги) і продавати їх. Я була першою іноземкою, яка за 20 років існування екзамену подалась на його складання. Я зробила це на відмінно.

— Які перспективи подальшого працевлаштування?

— Наразі я провела перемови з власниками кількох ресторанів щодо постачання грибів — лісових і вирощених. У приміщенні я виростила декілька блоків гливи та шиїтаке. І планую грибну ферму з подальшим продажем. Серед знайомих чехів уже є пропозиції зробити грибні екскурсії до лісу, тому вивчаю чеські назви грибів.

— А наскільки відрізняється грибна культура в Чехії і в Україні? Ви вже зорієнтувались?

— Чехи набагато більше користуються грибами, ніж в Україні. У нас гриби — це разовий похід до лісу, з подальшим приготуванням, можливо, консервацією. Тут гриби в основному не консервують, а одразу споживають. Якщо гриби будуть морожені з магазину або вони будуть з грибної ферми, вони одразу потрапляють у чеха на стіл. Вони насправді дуже багато роблять страв із грибами. В Україні не так: більше люблять збирати і роздавати потім.