Новини

Президент Чехії, попри свої попередні заяви, що через відпустку за кордоном не візьме участі у виборах сільської ради, все-таки з’явився в п’ятницю на ділянці в селі Черноучек в Устецькому краї, де він живе з дружиною.

«Усі ми робимо помилки, і президенти теж», — сказав він про своє первісне рішення не голосувати через відпустку. За його словами, те рішення не давало йому спокою, тому він усе-таки вирішив перервати свою відпустку в Марокко і прибути на голосування до Чехії. Після голосування він відразу ж повернувся назад у відпустку.

«Я завжди наголошував, що вважаю вибори за надзвичайно важливі для того, щоб громадяни мали можливість висловити свою думку. Так само й я завжди наголошував, що президент як «перший серед рівних» має бути прикладом», — додав Павел.

Різку критику на його адресу через первісне рішення пропустити вибори він назвав «частково виправданою, а частково істеричною».

Село Черноучек, що лежить в Устецькому краї на його межі з Середньочеським, має близько 330 мешканців, із яких понад 70 дітей. У дотеперішньому складі сільської ради серед шести її членів була і президентова дружина Ева Павлова. Цього разу вона не кандидувала. І на вибори разом із чоловіком зі своєї відпустки за кордоном (вона відпочиває окремо від Павела) не прилетіла.

Офіс першої леді оприлюднив її заяву, що її неучасть у виборах сільради є не виявом байдужості чи незацікавленості в майбутньому села, а правом на відпочинок із вірою в громадян села.

Гідроелектростанції на Влтаві виробляють через посуху лише 40—50 відсотків електроенергії від пересічних рівнів і не можуть гарантувати постачання в пікові періоди. Про це повідомила в п’ятницю енергетична група ČEZ.

Тому нестачу електроенергії перекривають її постачанням із інших джерел, зокрема з гідроакумуляційної ГЕС Далешице на річці Їглаві в Моравії, мовиться в повідомленні.

Через посуху в басейнах річок Влтави, а також Лабе (Ельби), в Середньочеському краї попередніми днями був оголошений стан нестачі води. Такий же стан був оголошений у басейні Влтави в Південночеському краї.

Цього року Чехія через малосніжну попередню зиму і сухе й спекотне літо потерпає від сильної посухи. За словами фахівців, щоб повернути ситуацію до норми, були б потрібні кілька місяців дощів.

Під ранок у п’ятницю завершилася операція звільнення проїзду під залізничним мостом через вулицю Віденську в празькому районі Крч. А почалася вона ще ввечері в середу.

Тоді водій, що віз на причепі важку самохідну бурову установку, вочевидь не розрахував висоти вантажу. Установка врізалася в міст, і причеп із нею не вдавалося зсунути з місця технікою рятувальників.

У четвер туди доставили танковий тягач, але і він не впорався — і зламався. Довелося викликати ще один, а про всяк випадок і третій. Поки їх чекали, рятувальники намагалися висвердлити бетонну конструкцію мосту навколо застряглої частини установки.

Новий танковий тягач теж не зміг допомогти, ситуацію вирішив аж третій. З застосуванням обох тягачів і завдяки зовнішньому гідроживленню, яким вдалося запустити гідрорушій бурової установки, врешті вдалося пізно ввечері в четвер вирвати вантаж із-під мосту. Відтак установка, яку зняли з пошкодженого причепа, вже під ранок у п’ятницю власним ходом виїхала з-під мосту на новий причеп, приготований для неї.

Більшу частину цього часу вулиця Віденська була закрита для руху в напрямку від центру Праги. У п’ятницю рух там обмежено відкрився однією смугою, але водіїв просять користуватися об’їздами. Поверхня дороги значно забруднена й пошкоджена і потребує ремонту.

Обсяг шкод іще не обрахували. Тільки за першими оцінками, які стосувалися лише пошкоджень бурової установки і причепа — не рахуючи пошкоджень мосту і дороги, — збитки можуть скласти десятки мільйонів крон.

У резолюції, ухваленій у четвер, Європейський парламент назвав «фарсом» недавні вибори до Державної думи Росії, влаштовані з масовими порушеннями демократичних норм, у тому числі й на окупованій частині території України.

Відтак Європарламент відмовляється визнати Державну думу Росії за легітимний представницький і законодавчий орган і закликає всі країни-члени Європейського союзу прийняти схожу політику невизнання, утримуватися від будь-яких офіційних контактів із новопризначеною Думою і її членами і виступати проти участі таких представників Росії в міжпарламентських органах.

«Відносини ЄС із Росією не можуть бути нормалізовані без, зокрема, справедливого і стійкого миру для України, що ґрунтуватиметься на її повній територіальній цілісності і повному виведенні російських військ, звільненні військовополонених, поверненні примусово депортованих українських дітей, виплати Росією повних репарацій і відшкодувань Україні і повної відповідальності за злочини, скоєні проти України», — наголошено також у резолюції.

За цю резолюцію проголосували 482 євродепутати з загалом 720, 41 був проти і 39 утрималися.

З 21 депутата Європарламенту від Чехії троє не взяли участі в голосуванні, 15 були за і троє проти. Один із тих, що були проти, був обраний від проросійської популістської партії SPD, ще двоє — від комуністичного й теж проросійського і популістського руху „Stačilo!“ («Досить!»).