-
03.07.2026
Це одна з тем, над якими працює спільна німецько-українська робоча група, заявив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю українському агентству «Укрінформ», оприлюдненому в четвер.
Але він відмовився розкривати можливі правові чи адміністративні механізми для такого повернення, які обговорюються у згаданій робочій групі.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час візиту президента України Володимира Зеленського в квітні цього року обіцяв полегшити повернення до України чоловіків-біженців мобілізаційного віку. Але з його слів прямо не випливало, чи могло б ітися і про примусове повернення.
Наразі в Європейському союзі перебуває на розгляді офіційна пропозиція — продовживши тимчасовий захист для втікачів від війни Росії проти України, вже не надавати такого захисту українським чоловікам мобілізаційного віку, які не доведуть, що звільнені від мобілізації. Метою є поєднати потребу в захисті українців із загальною здатністю України захищати себе від агресивної війни Росії, заявили в Європейській комісії. Але цей крок має стосуватися тільки новоприбулих після того, як цей пункт набуде чинності, — тих, хто вже має тимчасовий захист у ЄС, він не торкнеться.
Таку ідею чи не найактивніше просувала в Євросоюзі Чехія. І, за повідомленнями, з таким проханням зверталася до ЄС і Україна.
-
03.07.2026
Десятки вбитих і поранених цивільних людей у Києві внаслідок одного з наймасштабніших російських ударів далеко поза лінією фронту Росія називає «відплатою», заявило в четвер Міністерство закордонних справ Чехії в соцмережі ікс.
Риторично звертаючись до міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який регулярно виправдовує такі удари, МЗС пише: «Відплатою за що, пане Лаврове? За те, що ви з війною напали на сусідню країну, а вона з цим уже п’ятий рік «не погоджується»?»
«Для людей, які такі напади планують, наказують вчинити їх і тим більше виправдовують, у пеклі приготоване найтемніше місце», — додали в чеському зовнішньополітичному відомстві.
Раніше в четвер цей удар Росії по цивільних цілях в Україні засудив і президент Чехії Петр Павел. «Справжня суть російської агресії знову показала себе», — написав він у соцмережі ікс.
Росія завдала масштабного удару по Україні, в першу чергу по Києву, в ніч на четвер. Удень у п’ятницю було відомо вже принаймні про тридцять загиблих цивільних людей, головно внаслідок руйнування частини житлового дев’ятиповерхового будинку в Києві; за повідомленнями на цей час, іще десять людей не виходять на зв’язок і можуть бути під завалами. Майже сто людей поранені. Є потерпілі від ударів того дня і в інших місцях України. В Києві у п’ятницю оголошений день жалоби.
-
03.07.2026
Усі вони були в порядку, повідомили в четвер у лікарнях у Їндржихові-Градці і Чеських Будейовицях, куди їх доставили після удару.
Інцидент стався ввечері в вівторок у дитячому таборі неподалік Їндржихова-Градця під час сильної грози. Блискавка вдарила в дерево, вторинний розряд уразив дорослого чоловіка і п’ятьох дітей віком від 10 до 15 років, які перебували поруч.
Чоловік, який потерпів найбільше, на якийсь час втратив свідомість. Але і він, і діти до часу прибуття швидкої допомоги почувалися вже нормально. До лікарень їх доправили для превентивного спостереження.
-
03.07.2026
Аварія на важливій теплотрасі ще в четвер уранці відрізала від постачання гарячої води близько 13 тисяч домогосподарств у районі Прага-4 — в місцевостях Міхле, Нусле, Подолі і Крч.
Ідеться майже про 600 адрес, повідомила Празька теплопостачальна компанія.
Вона обіцяє відновити постачання гарячої води до пізнього вечора в п’ятницю.
-
02.07.2026
Так прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) оцінив у четвер майбутню участь президента Петра Павела на саміті НАТО, що відбудеться 7—8 липня в турецькій Анкарі, відповідаючи на запитання законодавців у Палаті депутатів.
Уряд Бабіша з самого початку не бажав участі Павела в саміті, всупереч майже 30-річній традиції, що чеську делегацію на самітах НАТО очолював президент. Але на виконання забезпечувального заходу, накладеного Конституційним судом, уряд був змушений акредитувати на саміті і президента.
При цьому, попри протокол самітів НАТО, за яким голова держави завжди має першість перед головою уряду, Бабіш оголосив головою делегації себе. Він також має намір узяти участь в обох головних заходах саміту — неформальній вечері голів держав і урядів і в офіційних переговорах. Президентові ніякої формальної ролі не залишається.
«Наш уряд не хоче, щоб він був присутній в Анкарі. Він шкодить Чехії. Це неймовірно. Ми йому це вже не раз пояснювали. Ми його справді там не потребуємо», — сказав Бабіш у парламенті.
За його словами, він виступить на саміті з промовою, схваленою урядом. «І навіть якби керівником делегації був пан президент, він просто зачитав би те, що припише йому уряд», — заявив прем’єр.
І з приводу того, що уряд погодився з головуванням Павела в чеській делегації на майбутньому засіданні Генеральної асамблеї ООН, Бабіш додав: «Так само ми йому це припишемо на Генеральній асамблеї. Він отримає нашу промову, яку там зачитає — так це працює».
У Чехії за зовнішню політику відповідає уряд. Але президент, відповідно до Конституції, представляє країну за кордоном.
-
02.07.2026
Такі результати опитування агентства STEM, здійсненого 16—21 червня серед 1352 респондентів, про які повідомило в четвер інтернет-видання Novinky.cz.
Довіра до президента серед 56 відсотків опитаних не змінилася порівняно з січневим опитуванням.
Членам уряду довіряє 32 відсотки опитаних — це найнижчий рівень довіри серед усіх інституцій, згаданих соціологами.
Найвищу довіру — 96 відсотків — опитані мали до «пожежників», як коротко називають працівників Пожежно-рятувального корпусу, чеського аналогу Держслужби з надзвичайних ситуацій.
Поліції і Збройним силам довіряють близько трьох чвертей чехів. Також висока довіра — 77 відсотків — до Чеського національного банку, 66 відсотків до Конституційного суду.
Із міжнародних інституцій 62 відсотки довіряють НАТО, 54 відсотки ООН і 47 відсотків ЄС.
За іншим опитуванням, здійсненим у березні-квітні, президентові довіряли 60 відсотків респондентів, урядові 25 відсотків.
-
02.07.2026
Прокурор домігся скасування рішення Окружного суду в Тахові в Плзенському краї, який у березні закрив кримінальну справу 69-річного громадянина України умовно з випробувальним терміном у два роки. Це рішення Крайовий суд у Плзені скасував минулого тижня, повідомило в четвер інтернет-видання Novinky.cz.
Інцидент стався в Тахові в липні минулого року: працівник міської поліції зупинив джип українця-підприємця, бо той не був пристебнутий ременем безпеки. Водій почав кричати на працівника, що той його вистежує, бо хоче оштрафувати вже вдруге, що доведе справу до президента і ЗМІ, що він доможеться звільнення працівника поліції і посадить його за ґрати, а потім почав твердити, що він генерал-майор Збройних сил України. Але, за словами керівника міської поліції Тахова, через пів години крику водій підписав згоду з транспортним порушенням і отримав бланк для сплати штрафу. Та агресивна поведінка водія привернула увагу свідків. Хтось із них викликав державну поліцію з тим, що відбувається напад на поліцію міську.
На суді в березні українець твердив, що не хотів нікого ображати і нікому погрожувати, а тільки хотів від 59-річного працівника поліції «більше поваги до свого віку». Суддя вирішила, що є обставини, які полегшують суспільну шкоду від дій водія: працівник міської поліції не став позиватися проти українця, така поведінка співрозмовників поліції є частиною їхньої роботи, українець був бездоганною людиною, визнав свою помилку і вибачився за неї, і хоча він не зміг впоратися зі своєю розлюченістю, «це прояв його особистості — для нього природно так спілкуватися». Тому вона вдалася до умовного закриття справи через процедуру відхилення від кримінального провадження з дворічним випробувальним терміном і з тим, що українець також мав заплатити 30 тисяч крон до фонду допомоги жертвам кримінальної злочинності.
Прокурор на тому суді не погодився з цим і відразу оскаржив вирок. Він наголосив, що відхилення від кримінального провадження може викликати в громадськості враження, що не до всіх застосовується однакова мірка і що українцям знову щось минулося.
-
02.07.2026
Цей місяць був дуже понаднормовим із погляду температури, повідомив у четвер Чеський метеорологічний інститут. Середня температура повітря склала 19,1 градуса — це на 2,6 градуса вище, ніж довгострокова норма.
А на метеостанції в празькому Клементінумі, де метеорологічні вимірювання тривають невпинно з 1775 року, минулий червень був за весь цей час другим найтеплішим.
Тепліше було в червні 2019 року, коли середня температура склала 20,7 градуса, і в 2003-му, коли вона становила 19,4 градуса.
А найхолодніший червень у Чехії був зареєстрований 1985 року, з середньою температурою лише 13,0 градусів.
-
02.07.2026
Від початку цього року їх зареєстровано понад 7100, повідомила в четвер Гігієнічна служба Міністерства охорони здоров’я Чехії.
Короста (чеською svrab) є шкірним захворюванням, яке спричиняє крихітний коростяний кліщ. Його ознаками є сильне свербіння уражених місць, що посилюється в теплі і вночі, і червоні пухирці й висипи.
Хворі сильно чухаються, і через виниклі дрібні ранки на шкірі до тіла можуть потрапляти й бактерії чи віруси і спричинити подальші захворювання, попередив Державний інститут охорони здоров’я.
Такі ускладнення цього року призвели до смерті вже чотирьох людей віком від 52 до 80 років. Минулого й позаминулого років таких випадків було по одному, перед тим два у 2020-му і три в 2019-му.
«Важливо вчасно впізнати ознаки, якнайшвидше почати лікування і ретельно дотримуватися рекомендацій і гігієнічних заходів, щоб не допустити подальшого перенесення захворювання», — попередила головна гігієнічна лікарка Барбора Мацкова.
У Празі зросла кількість випадків корости, але подорожі міським транспортом небезпеки не становлять
-
02.07.2026
Офіційні органи не мали б бути занадто суворими і надто формально ставитися до вимоги до іноземців мати професійного перекладача — якщо це можливо, можна обійтися і без нього, мовиться в рішенні Конституційного суду, про яке повідомило в середу інтернет-видання Novinky.cz.
Ішлося про справу українця, який прийшов продовжити свою карту працевлаштованого, різновид дозволу на працевлаштування і перебування в Чехії, але чеської мови не знав. Через те, що він не забезпечив собі власним коштом професійного перекладача, його прохання не стали розглядати. При цьому українець привів замість професійного перекладача голову кооперативу, в якому він працював, — теж українця, який давно живе в Чехії і знає чеську. Та установа не визнала його за перекладача.
Справа опинилася в Крайовому суді в Брні, який відтак і звернувся до Конституційного суду: крайовому судові видалася надто суворою частина закону про іноземців, що вимагає від іноземця, який не знає чеської мови, забезпечити собі професійного перекладача власним коштом. Тож крайовий суд попросив Конституційний суд скасувати цю норму.
Скасовувати її Конституційний суд не став, але видав пояснення, як діяти правильно в таких випадках. «Провадження можна закрити тільки тоді, коли неможливо розглянути прохання іноземця без перекладу і іноземець при цьому не виконує обов’язку забезпечити цей переклад. Якщо без використання перекладача рішення ухвалити неможливо, але прохач намагається виконати свій обов’язок забезпечити перекладача і не чинить перешкод, провадження закрити не можна. Якщо адміністративні органи зупинять провадження, але ці умови не були виконані, адміністративні суди це їхнє рішення скасують», — заявив суддя-доповідач Йозеф Бакса.
Pages
- « první
- ‹ předchozí
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- …
- následující ›
- poslední »