• Єврокомісія підготувала нові санкції проти Росії, їх іще мають схвалити всі країни ЄС
    19.09.2025

    Як повідомила віцепрезидентка Європейської комісії і верховна представниця Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, новий, уже 19-й пакет санкцій спрямований проти головних секторів, які підтримують воєнні зусилля Росії.

    Серед пропозицій — повна заборона на операції з російськими банками й фінансовими інституціями, включно з тими, які працюють у третіх країнах, і додавання до санкційних списків великих економічних операторів, причетних до обходу санкцій, а також операторів російських систем платіжних карток і альтернативних платежів.

    Серед пропозицій Єврокомісії — заборона на інвестиції в російські спеціальні економічні зони, пов’язані з війною Росії проти України, і нові заходи проти китайських компаній і установ, які підтримують російську військову промисловість.

    Пропонується й повна заборона на імпорт російського зрідженого газу до країн Євросоюзу вже з січня 2027 року (раніше пропонувалося запровадити її на рік пізніше), зняття нині чинних винятків із санкцій проти нафтових компаній «Роснєфть» і «Ґазпром Нєфть», а також розширення санкцій проти російського «тіньового флоту» танкерів із додаванням до списку ще 118 суден.

    Крім того, нові санкції мають обмежити доступ Росії до технологій, включно зі штучним інтелектом і геокосмічними даними, а також до інших критичних ресурсів, які уможливлюють виробництво зброї. Це буде стосуватися й іноземних постачальників, включно з китайськими й індійськими.

    Також мають бути запроваджені санкції проти фізичних осіб, які причетні до викрадення українських дітей і промивання їм мізків, а також полегшений механізм запровадження таких санкцій на майбутнє.

    «Наші санкції болючі. Вони мають помітний вплив на громадські фінанси й економічне зростання Росії. Тому Європейський союз має посилювати ці зусилля разом зі своїми партнерами, поки не буде досягнено миру», — заявила Каллас.

    Тепер запропонований пакет санкцій мають розглянути і затвердити всі країни ЄС.

  • Білорусь оголосила нон ґрата дипломата з Чехії, яка раніше видворила білоруського дипломата
    19.09.2025

    Як повідомило Міністерство закордонних справ Білорусі, йдеться про акцію у відповідь: воно заявило, що вислання з Чехії білоруського дипломата було здійснене «під абсолютно надуманим і безпідставним приводом» і що Мінськ «був вимушений відповісти» і тепер «вважає дипломатичний інцидент вичерпаним».

    Увечері 8 вересня чеська Служба безпеки і інформації (BIS) — внутрішня цивільна контррозвідка — повідомила, що разом зі спецслужбами Румунії й Угорщини здійснила успішну ліквідацію шпигунської мережі Білорусі в Європі. У зв’язку з цим, як було повідомлено, чеське Міністерство закордонних справ вирішило оголосити персоною нон ґрата білоруського шпигуна, який працював у Чехії під прикриттям дипломатичної роботи.

    Серед низки затриманих у перебігу цієї операції був і білоруський агент у Польщі. Варшава тоді теж видворила білоруського дипломата; нині Мінськ так само у відповідь оголосив персоною нон ґрата дипломата з Польщі.

  • Конверт із записом «останніх слів президента Масарика» відкрили. Історики кажуть: це запис із іншого періоду
    19.09.2025

    Запечатаний конверт, як вважали досі, мав би містити запис останніх передсмертних слів першого президента Чехословаччини Томаша Ґарріґа Масарика, які записав 1937 року його син, міністр закордонних справ Чехословаччини Ян Масарик. Документ свого часу передав до Національного архіву Чехії особистий секретар Яна Масарика Антонін Сум із заповітом: відкрити його 2025 року.

    Як сказала історикиня Даґмар Гайкова, дослідниця життя Томаша Масарика, після урочистого відкриття конверта в замку Лани під Прагою, літній резиденції президентів Чехословаччини й Чехії, де Томаш Масарик прожив останні роки життя, йдеться дійсно про рукопис Яна Масарика. Але записані там слова Томаша Масарика стосуються не 1937 року, коли він помер, а, найімовірніше, 1934 року — тоді він був важко хворий і думав, що вже помирає.

    Текст написаний переважно англійською мовою, яку Томаш Масарик добре знав, якою спілкувався зі своєю дружиною-американкою і на яку часто переходив в останні роки життя після пережитого інсульту.

    На п’яти рукописних сторінках містяться, наприклад, сказані ним слова: «Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся. Ви будете продовжувати вашу роботу. Ви знаєте, як, але мусите бути обережними. Будьте уважними. І ви знаєте, як поводитися. І мені не треба вам більше нічого казати. Я вже ні на що не здатен, справді цілком не здатен». Крім того, там записана інструкція, як Томаш Масарик хотів би бачити свій похорон.

  • Суд ухвалив звільнити умовно-достроково в’язня, що має довічний вирок найдовше в Чехії
    19.09.2025

    Рішення суду в місті Мості відразу оскаржила прокурорка, тож воно не набуде чинності, поки її апеляцію не розгляне крайовий суд в Усті-над-Лабем.

    Засуджений Зденек Воцасек, який уже в ув’язненні змінив прізвище на Навратіл, перебуває за ґратами понад 38 років — найдовше в Чехії. Він іще за часів соціалізму був засуджений восени 1988 року до страти за два вбивства. Під кінець 1989 року суд також ухвалив здійснити страту. Але буквально за лічені дні Чехословаччина, скинувши комуністичний режим, скасувала смертну кару, тож Воцасеку її замінили на довічне ув’язнення, і він став першим в’язнем із цим вироком.

    Як вирішив нині суд у Мості, 64-річний чоловік може вийти на волю, бо виконав усі умови для умовно-дострокового звільнення. Він пробув в ув’язненні понад 20 років, своєю поведінкою і виконанням обов’язків ув’язненого засвідчив поліпшення, і можна очікувати, що він житиме нормальним життям, зазначив суддя Бенно Айхлер.

    Йому встановлений випробувальний термін у сім років, протягом яких він має перебувати під наглядом пробаційної і медіаційної служби. А через те, що вбивав він під впливом алкоголю, йому також призначено лікування від алкогольної і наркотичної залежності, а також програму соціального тренування.

    Але прокурорка Даґмар Бушовська не погодилася з рішенням і відразу подала апеляційну скаргу. Вона вважає, що ув’язнений не виконав дві з трьох умов, а саме щодо поліпшення і прогнозу нормального життя. Як очікують, крайовий суд в Усті-над-Лабем в апеляційній інстанції мав би винести свій вердикт протягом місяця.

  • Чеська поліція бореться з неправомірним отриманням українцями гуманітарної допомоги
    18.09.2025

    Кілька таких випадків розглядала останнім часом поліція у справах іноземців Моравськосилезького краю, повідомила речниця поліції Соня Штетінська. Заподіяна шкода становить сотні тисяч крон.

    В одному випадку двоє чоловіків із України 64 і 69 років подали договори про оренду житла, в яких були вказані імена власників, яких не існує в реєстрі мешканців, а в одному випадку не існувала і вказана адреса. Від квітня 2023 року до серпня 2025-го вони заявляли, що перебувають в Остраві, насправді ж жили в Україні і лише приїжджали по гуманітарну допомогу. Завдана кожним із них шкода Чехії становить близько 235 тисяч крон, повідомила речниця.

    За це шахрайство суд виніс обом вироки у вигляді позбавлення волі на 12 місяців умовно з випробувальним терміном у два роки, видворення на два ріки і обов’язку відшкодувати збитки.

    В іншому випадку 60-річна жінка подавала фіктивні договори оренди житла в Остраві чи Празі і так само фактично там не жила. Вона отримувала гуманітарну допомогу з червня до грудня 2024 року і ще за один місяць нинішнього, заподіяна шкода становить майже 100 тисяч крон.

    У цьому випадку поліція у справах іноземців повідомила жінці про підозру в шахрайстві, прокурор передав справу до суду, який має відбутися ближчим часом, повідомила речниця.

  • Чехія повернула візовий обов’язок для дипломатів із Грузії
    18.09.2025

    Уряд Чехії схвалив пропозицію Міністерства закордонних справ запровадити візи для короткотермінових (до 90 днів) подорожей власників дипломатичних і службових паспортів Грузії через репресії грузинської влади проти громадянського суспільства.

    Як наголосили в МЗС, цей захід має наразі радше символічний характер і не спрямований проти всіх грузинських громадян.

    «Цим кроком ми реагуємо на недотримання прав людини, розгін демонстрацій і придушення громадянського суспільства. Захід припиняє безвізовий режим для офіційних представників Грузії», — повідомив у соцмережі ікс міністр закордонних справ Ян Ліпавський (коаліція „Spolu“).

    Через згадані репресії Рада Європейського союзу раніше частково припинила дію угоди про безвізове пересування з Грузією саме щодо власників дипломатичних і службових паспортів цієї країни. Відтак країни-члени ЄС почали вживати національних заходів у цьому напрямку. На цей час, за даними МЗС, кілька країн уже пішли на цей крок, іще низка, за винятком Угорщини, перебуває в різних фазах його запровадження.

  • США скасували пакт із Чехією про боротьбу з дезінформацією
    18.09.2025

    Це підтвердили інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz в Міністерстві закордонних справ Чехії: Сполучені Штати Америки вийшли з меморандуму, який вони підписали з Чехією з метою спільної боротьби проти дезінформації в травні минулого року, за президентства Джо Байдена.

    Цей крок американської сторони відповідає політиці адміністрації нинішнього президента Дональда Трампа, який вважає боротьбу проти дезінформації «цензурою».

    МЗС Чехії відмовилося коментувати цей крок США, заявивши лише, що інформацію про нього «взяли до відома». Так само не стали коментувати його і в посольстві США в Празі.

    Як пише видання, посилаючись на джерела в дипломатичному середовищі, США підготують нову версію документу, яка відповідатиме позиції адміністрації Трампа.

    За даними його редакції, такі меморандуми США свого часу підписали загалом із 17 країнами і на цей час скасували їх усі.

  • Куранти в Брні показують час і дарують скляні кульки вже 15 років
    18.09.2025

    Годинниковий механізм на площі Свободи у формі, що нагадує артилерійський снаряд, із чорного граніту відкрили 18 вересня 2010 року. Власне, час за ним визначити непросто: години й хвилини вказують два верхні сегменти, що обертаються.

    Головною принадою є скляні кульки, що їх механізм видає щоразу об 11-й годині. Це вказівка на легенду про епізод Тридцятирічної війни часів облоги Брна шведськими військами: шведський командувач наказав під час вирішального штурму міста взяти його до полудня, а інакше припинити штурм; коли про це дізналися оборонці міста, вони пробили в дзвони собору Петра і Павла полудень, коли насправді була ще 11-а година, і тим врятували Брно.

    Як сказав доглядач механізму Міхаел Бенджа інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz, за час роботи куранти видали 11 272 кульки. На них пішла понад тонна скла.

  • У соборі Святого Віта в Празі завершили монтаж нового органу
    18.09.2025

    Далі почнеться етап наладження інструменту, повідомив голова правління благодійного фонду «Святовітський орган» і керівник секретаріату архиєпископа Празького Войтех Матл інтернет-виданню Novinky.cz.

    За його словами, орган виробництва компанії Ґергарда Ґренцінґа з Іспанії унікальний — і тим, що інструмент прикрашений майже двома сотнями сегментів чеського кришталю, і тим, що частина з його 6500 труб змонтована так, ніби вони висять у повітрі.

    Наладження триватиме близько 900 годин і відбуватиметься головно ночами, в повній тиші. Завершити його планують до Різдва, але це залежитиме й від погоди: якщо температура всередині храму впаде нижче від 14 градусів, процес доведеться відкласти на весну.

    Освячення і офіційне відкриття нового органу планується наступного року в день святого Віта — 15 червня.

  • Захворюваність на COVID-19 у Чехії різко зростає
    17.09.2025

    «Цьогорічний ковідний сезон офіційно розпочато», — каже про розвиток ситуації останніми днями епідеміолог Роман Примула в інтерв’ю інтернет-виданню Aktuálně.cz.

    За його словами, лише за останній тиждень виявлено 3803 нові випадки, що більше, ніж за весь серпень. Це випливає зі статистики, яку оприлюднює Міністерство охорони здоров’я Чехії. Інші віруси тим часом іще «сплять», їхній прихід очікується наприкінці осені.

    За словами фахівця, лише за понеділок число випадків зросло вдвічі — додалося близько тисячі випадків. Відчувають це і в інфекційних відділеннях лікарень: за минулий тиждень було шпиталізовано 53 хворих на ковід, цього тижня їх уже 86, із них 8 у відділеннях інтенсивної терапії — переважно це літні пацієнти з іншими хронічними хворобами, такими, як діабет, онкологічні захворювання чи проблеми з серцем.

    «Здоровим людям ковід не мав би спричиняти більших проблем. Домінантним варіантом нині є «омікрон», який зазвичай не спричиняє серйознішого перебігу захворювання», — додав Примула. За його словами, типовими проявами є біль у горлі, кашель із нежиттю і гарячка. Можуть додатися й біль у голові й суглобах або задуха.

    Як каже епідеміолог, те, що сезон ковіду вже почався, не означає, що вакцинуватися пізно — це можна зробити будь-коли, тим більше, що епідемія буде посилюватися й далі.

Pages