Новини

Вони стануть виконувати свої завдання найближчим часом, повідомили Збройні сили Чехії в неділю ввечері.

Як повідомила раніше в неділю на Чеському телебаченні міністерка оборони Чехії Яна Чернохова (коаліція „Spolu“), в межах цієї місії йдеться також про направлення до Польщі до 150 чеських військовослужбовців на термін максимально в три місяці.

Ця дислокація буде здійснена в межах чинного мандату на використання сил і засобів Міністерства оборони на 2025—2026 роки, що його минулого року схвалив парламент Чехії. «Нині йдеться про посилення східного крила (НАТО — ред.) у межах передової присутності», — додала Чернохова. Загалом цей мандат дозволяє розмістити на східних кордонах НАТО до 2 тисяч чеських військових. Нині вони вже дислоковані за цим мандатом у Словаччині, Литві й Латвії.

Із проханням про допомогу у вигляді вертолітного підрозділу звернулася до Праги Варшава після того, як у ніч на 10 вересня на її територію залетіло близько двох десятків російських дронів. Вертольоти Мі-171Ш чеських сил спецпризначення мають за завдання збивати російські дрони в разі нового вторгнення.

Це з’ясувала станція Radiožurnál Чеського радіо.

Зокрема, Злінський зоопарк у серпні відвідало найбільше людей за всі 77 років його роботи — 164 тисячі відвідувачів. Понад 100 тисяч їх було і в серпні. Тож у зоопарку вважають, що за результатами цього року могли б перейти межу у 800 тисяч відвідувачів за рік.

А Празький зоопарк відвідало найбільше людей від часів епідемії ковіду: у липні й серпні майже по 470 тисяч. Це майже на 60 тисяч більше, ніж у ці місяці минулого року.

На наступні місяці Празький зоопарк готує кілька новинок. Наприклад, у жовтні він відкриє новий загін для зубрів — але цей простір буде не в самому зоопарку, а в празькому районі Долні-Почерніце — так само, як зоопарк уже тримає коней Пржевальського в місцевості Дівчі-Гради.

Крім того, вже наприкінці вересня в зоопарку почнуть будувати експозицію «Арктика» (Arktida). Вона буде призначена для білих ведмедів, а також тюленів.

Рішення схвалити продовження договору про позичення цьому місту великоформатних картин видатного чеського художника до 2031 року схвалила міська рада Праги. Нині ці картини виставлені в заму міста Моравського Крумлова на підставі чинного договору, що збігає 20 травня 2026 року.

Причиною рішення є незавершені судові суперечки щодо власництва і права розпорядження картинами між Прагою і двома спадкоємцями Мухи, які при цьому мають із низки питань протилежні погляди. Як кажуть у празькій адміністрації, ці суперечки мають бути вирішені, перш ніж можна буде думати про постійну експозицію цих картин.

Прага спершу багато років судилася зі спадкоємцем художника Джоном Мухою, з яким вдалося досягти угоди, в тому числі щодо майбутнього розміщення картин у майбутній підземній галереї в комплексі «Саварін» у центрі Праги. Але проти виступила інша спадкоємиця Ярміла Муха-Плоцкова, яка зупинила переговори про це і теж звернулася до суду.

Домовленість із Моравським Крумловом передбачає, серед іншого, що 2028 року картини повернуться до Праги на 10 місяців із нагоди 100-річчя завершення «Слов’янської епопеї». Де вони будуть виставлені, ще не відомо; ведуться, зокрема, переговори з Ярмарковим палацом (Veletržní palác), у якому художній цикл уже виставлявся в 2012—2016 роках.

Цикл «Слов’янська епопея» складають 20 великих картин — Альфонс Муха створював їх протягом 18 років, від перших підходів 1910 року й до 1918-го. Після завершення він подарував цикл місту Празі — з умовою, що місто збудує для картин гідний виставковий простір (чого досі так і не сталося), — але терміну для виконання умови не визначив. Фактично відповідальною за картини, і в час їхнього перебування в Моравському Крумлові, є Галерея міста Праги.

Простір для постійного розміщення «Слов’янської галереї» в столиці Чехії шукають іще від початку минулого сторіччя.

Про зміст розмови посла Олександра Змеєвського з заступником міністра закордонних справ Чехії Яном Маріаном у Чернінському палаці, де працює чеське МЗС, повідомило в п’ятницю посольство Росії в Чехії.

За цим повідомленням, посол відкинув звинувачення чеської сторони у свідомому порушення повітряного простору Польщі в ніч на 10 вересня, коли під час повітряного удару Росії по Україні дронами й ракетами від 19 до 23 дронів полетіли далі до Польщі.

За твердженням посла, «факт належності безпілотних апаратів російським збройним силам встановлений не був», а під час удару по Україні «об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися, а досяжність польоту використаних у перебігу удару безпілотних апаратів не перевищує 700 кілометрів».

При цьому станом на четвер, коли відбулася зустріч, було відомо принаймні про 16 російських дронів типу «Гербера», які чи уламки яких були виявлені на території Польщі. В п’ятницю був виявлений уже 17-й. Усі вони були спеціально модифіковані для далекого польоту — зокрема, мали додаткові паливні баки і додаткові антени для забезпечення зв’язку на великій відстані.

У четвер про виклик російського посла до Міністерства закордонних справ Чехії у зв’язку зі вторгненням Росії в повітряний простір Польщі повідомив міністр Ян Ліпавський (коаліція „Spolu“). «Російські дрони в Польщі — це чиста провокація Кремля. Чехія твердо підтримує Польщу. Ми будемо захищати територію альянсу (НАТО — ред.)», — написав він у соцмережі ікс.

У ніч на 10 вересня під час чергового повітряного удару по Україні Росія запустила частину дронів на територію Польщі. Польські джерела говорили про 19 чи й 23 дрони; на цей час виявлено принаймні 17 російських дронів чи їхніх решток. Для протидії їм було піднято в повітря бойову авіацію; за повідомленнями, були збиті чотири дрони, які могли становити небезпеку: за даними польського попереднього розслідування, кілька дронів прямували просто на військово-повітряну базу біля міста Ряшева (Жешува), через яку постачається західне озброєння для України. Тим часом у союзі НАТО не вважають цей інцидент за напад, хоча визнають, що він був спланований свідомо.

Низка чільних чеських політиків різко засудила цей інцидент, вважаючи його не випадковим і закликаючи зупинити Росію. Чехія також вирішила надати Польщі допомогу в захисті її повітряного простору від російських дронів, направивши туди вертолітний загін своїх сил спецпризначення.