• 20.03.2026

    Цього року він через великий інтерес уперше триденний — у четвер, п’ятницю й суботу.

    В його програмі — 17 світлових проєкцій та інсталяцій чеських і світових митців. Вони встановлені по всьому місті — аж до загалом закритого для відвідувань двору ренесансної ратуші.

    Представлена там проєкція Symmemoria чеського автора Яна Гладіла (вхід платний) — найскладніша за всю 11-річну історію фестивалю.

  • 19.03.2026

    Її скликає на суботу, 21 березня, на празькому плато Летна асоціація «Мільйон миттєвостей за демократію».

    Як каже голова асоціації Мікулаш Мінарж, акція має стати продовженням демонстрацій, що відбулися 1 лютого на празькій Староміській і Вацлавській площах, а 15 лютого в інших 410 місцях у Чехії і деінде у світі.

    На першу з них, зокрема, зібралося, за словами організаторів, до 90 тисяч людей. Тоді йшлося про підтримку Петра Павела в його тодішній суперечці з головою коаліційної партії „Motoristé sobě“, міністром закордонних справ Петром Мацінкою, який ультимативно і з погрозами вимагав від голови держави призначити почесного голову партії Філіпа Турека міністром довкілля.

    «Ідеться вже не тільки про президента. Йдеться про нас усіх. Настав час бути проактивними. Настав час чітко дати знати, що ми не Угорщина і не Словаччина — і що ми не допустимо, щоб групка олігархів, екстремістів і хамів вкрала в нас майбутнє нашої країни. Настав час показати нашу колективну громадянську силу. Зустрінемося на Летній», — заявив тоді Мінарж.

    Там, на Летній, асоціація «Мільйон миттєвостей» уже збирала на протест проти попереднього уряду Андрея Бабіша в червні 2019 року від 200 до більш ніж 280 тисяч учасників, а в листопаді того ж року — від 250 до 300 тисяч. А в листопаді 1989 року там мітингували проти тодішньої комуністичної влади під час Оксамитової революції й близько 750—800 тисяч людей.

    І нині Мінарж очікує на кількасоттисячну участь. Офіційна програма під гаслом «Не дамо вкрасти в нас майбутнє» почнеться о 15-й годині. Щоб акцією не зловжили задля політичної реклами, на ній не буде виступати жоден чинний політик — тільки громадські діячі, заявили організатори.

  • 19.03.2026

    Про таке рішення Окружного суду Праги-1 стало відомо в четвер агентству ČTK із судової бази даних. Цю інформацію підтвердила й речниця суду Ева Швіґлерова.

    Відтак розгляд кримінальної справи у зв’язку з передвиборчими плакатами партії SPD, яку очолює нинішній голова Палати депутатів Томіо Окамура, продовжиться 25 травня тільки проти партії.

    Ще 12 березня суд вирішив перервати кримінальне провадження щодо самого Окамури через те, що Палата депутатів не проголосувала за позбавлення його депутатської недоторканності. Через це суд вилучив його справу в окреме провадження. Перерва триватиме протягом чинності його депутатського мандату.

    Прокуратура раніше пропонувала для партії покарання у вигляді штрафу, для Окамури теж штрафу і умовного позбавлення волі.

    Справа Окамури і SPD пов’язана з плакатами його партії під час кількох передвиборчих кампаній 2024 року — за даними поліції, з расистським чи ксенофобним підтекстом. Через них Окамурі особисто і його партії було висунуто обвинувачення в підбурюванні до ненависті до певної нації, раси, етнічної групи, релігії, класу чи іншої групи осіб або до обмеження прав і свобод членів такої групи.

    На одному з цих плакатів був зображений темношкірий чоловік у закривавленій сорочці з закривавленим ножем у руці з текстом «Недоліків в охороні здоров’я не подолають імпортовані хірурги» і «Стоп Міграційному пактові ЄС». На іншому два ромські хлопці курять цигарки, а в супровідному тексті написано «Кажуть, що ми маємо ходити до школи, а воно нам треба?» і «Підтримка тільки для родин, де діти відвідують школу».

    Раніше така сама ситуація склалася з нинішнім прем’єр-міністром, головою партії ANO Андреєм Бабішем, проти якого відкрите кримінальне провадження в справі про шахрайство з дотаціями Європейського союзу, відомій як «Лелече гніздо» („Čapí hnízdo“), через яке було заподіяно шкоди на суму майже в 50 мільйонів крон. Палата депутатів відмовилася знімати з нього депутатський імунітет, тож той самий Окружний суд Праги-1 тиждень тому вирішив тим часом продовжити розгляд справи тільки щодо спільниці Бабіша — його колишньої радниці, а нині євродепутатки від ANO Яни Надьової. Європейський парламент уже проголосував за згоду видати її до суду.

  • 19.03.2026

    До такого висновку Мінфін дійшов у четвер за результатами свого моніторингу зростання цін на пальне після початку наприкінці лютого війни на Близькому Сході.

    За даними міністерства, ця маржа перед початком війни становила в дизельного пального від 2,70 до 3,20 крони на літр, після її початку знизилася до 1,90—2,60 крони, а після початку два тижні тому моніторингу міністерства впала далі аж до 1 крони.

    У бензину маржа і до початку війни, і після нього становила від 2,35 до 2,60 крони на літр, але після початку моніторингу знизилася до 2,10 крони.

    У Чехії нині ціни дизелю й бензину восьмі найнижчі в Європейському союзі. Пересічна ціна дизелю зросла за тиждень станом на середу на 2,26 крони до 43,15 крони за літр, а від кінця лютого вона зросла майже на 10 крон. Бензин найпоширенішої марки Natural 95 за той же тиждень подорожчав на 1,86 крони до пересічної величини в 39,04 крони за літр; від початку війни це подорожчання склало майже 6 крон.

  • 19.03.2026

    Таким чином, Чехія не виконає своїх зобов’язань перед Північноатлантичним союзом надати цього року на оборону принаймні 2 відсотки від валового внутрішнього продукту, застеріг у середу президент Чехії.

    Як сказав Петр Павел журналістам, таким чином, цьогорічні чеські видатки на оборону будуть меншими від тих двох відсотків.

    Він також повторив, що якщо в бюджеті на наступний рік видатки власне на оборону не підвищаться до необхідного рівня, це буде підставою для його ветування.

    Урядова коаліція партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ вирішила цього року до видатків на оборону, які законом встановлені на рівні не менш як 2 відсотки від ВВП, зарахувати й частину видатків на транспортне будівництво.

    Це вже викликало різку критику і президента Чехії, і представників США як порушення зобов’язань Праги перед союзниками в НАТО.

    Але, незважаючи на таке порушення, Павел вирішив цього року не ветувати бюджет. Він має підписати закон про нього в п’ятницю.

  • 19.03.2026

    Ці військові, вважає низка країн Європейського союзу (а саме Німеччина, Польща, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Румунія), можуть поставити під загрозу безпеку в шенгенському просторі.

    Тож Чехія приєдналася до цих країн, які домагаються суворіших правил видавання віз російським військовим, повідомив прем’єр-міністр на засіданні комітету в європейських справах Палати депутатів у середу.

    За словами Андрея Бабіша (ANO), це питання мали б розглянути на засіданні Європейської ради (саміті Євросоюзу) в Брюсселі в четвер.

    Він додав, що його уряд підписав листа згаданих країн ЄС про це у вівторок після того, як це підписання узгодили на коаліційній раді в понеділок.

    Після того засідання ради коаліції голова Палати депутатів, лідер партії SPD Томіо Окамура заявляв, що таке обмеження на в’їзд до ЄС мало б стосуватися всіх ветеранів війни Росії проти України, тобто і українських теж. Але Бабіш підтвердив у середу, що ця пропозиція не ввійшла до чеського проєкту щодо цих обмежень.

  • 19.03.2026

    Як сказав у середу президент Чехії, він хоче дуже детально і з великою серйозністю розглянути концепцію закону, який готує нинішня урядова коаліція і про який стало відомо минулого тижня. Документ передбачає реєстрацію некомерційних організацій, які співпрацюють із іноземними партнерами.

    Опозиція і низка некомерційних організацій різко критикують цей документ, наголошуючи, що його норми копіюють сумнозвісний російський закон про «іноагентів». Коаліція партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ заперечує це.

    Петр Павел звертає увагу, що проєкт закону містить низку суперечливих моментів. Зокрема, він написаний настільки узагальнено, що під його дію можна підвести майже будь-кого — чітких критеріїв немає. Тому, вважає президент, такий закон може стати одним із визначних кроків на шляху до обмеження демократії в Чехії.

    Попередня робоча версія законопроєкту, над яким почала працювати група депутатів, спрямована, зокрема, на організації, що працюють у публічному, політичному, медійному, освітньому чи науковому секторі і «здатні вплинути на громадську думку і громадські дебати». Вона передбачає реєстрацію і фізичних, і юридичних осіб.

    За «зв’язок із закордоном» мають вважатися не тільки «дії на користь закордонного суб’єкту», а й, скажімо, консультаційна, аналітична, комунікаційна, медійна чи освітня діяльність, «пов’язана з закордонним суб’єктом». У разі встановленого «закордонного впливу» такі організації мали б реєструватися в Міністерстві юстиції або зазнати значного штрафу.

    Як заявляв у понеділок міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“), подальшу роботу над законопроєктом має здійснювати Міністерство юстиції. Та при цьому голова Мін’юсту Єроним Тейц (висуванець ANO) заявив у середу інтернет-виданню Novinky.cz, що нічого про це не знає і такого завдання не отримував.

    До того ж він додав, що той проєкт закону, який публікували в засобах інформації, він вважає за непридатний до подальшого розгляду і з фактичного, і з юридичного погляду. Тож, заявив Тейц, він не вважає, що його міністерство могло б працювати над цим проєктом.

  • 19.03.2026

    Міжнародна група перевозила наркотик у великих кількостях, відправляючи його через компанії доставки замаскованим у косметичних та інших продуктах.

    Серед іншого, була конфіскована партія в 115 кілограмів кетаміну, призначена для переправлення до Канади. Там вона коштувала б у перерахунку близько 250 мільйонів крон, повідомив у середу на пресконференції керівник відділення викриття злочинності, пов’язаної з порушенням митних правил і наркотиками, Митного управління Чехії Ондржей Калівода.

    У цій справі поліція розслідує діяльність трьох іноземців, які нині перебувають під вартою в кількох країнах в очікуванні на екстрадицію до Чехії. Їм може загрожувати до 18 років позбавлення волі, додав директор Національного протинаркотичного центру Якуб Фридрих.

    Група, розповів Калівода, використовувала складі методи. Вона, зокрема, заснувала косметичну фірму, щоб возити кристалічний кетамін контрабандою в пакунках сухої порошкової косметики для волосся з Нідерландів до Чехії, а потім до Канади.

    Група працювала принаймні в дев’яти країнах і, крім кетаміну, нелегально переправляла також кокаїн, екстазі чи амфетамін. Зокрема, принаймні від 2017 року ця група вивезла до Австралії з Брна через Китай 1,28 тонни кокаїну, з Відня 80 кілограмів екстазі, а з Німеччини й Швейцарії інші наркотики.

    Чеські митники працювали над викриттям цієї групи від 2023 року.

  • 19.03.2026

    Ідеться про рідкісне ілюстроване видання «Легенди про Мелузіну» 1476 року. 63 дереворити, які поруч із текстом викладають зміст легенди, розфарбовані руками.

    Як каже кураторка виставки в оломоуцькій Науковій бібліотеці Петра Кубічкова Чеському радіо Оломоуц, ці дереворити — не лише додаток до тексту, а спеціальна інтерпретація легенди, так що її зміст могли зрозуміти й неписьменні — за її словами, «такий малий комікс».

    За найвідомішою версією легенди, яка й викладена в цій книзі, Мелузіна — жіноча постава, яка щосуботи перетворюється на змію. За цією легендою, вона була прабабусею роду Люксембургів, представники якого були й чеськими королями, і племінницею легендарного короля Артура. Цю легенду виклав на замовлення онуків чеського короля Жана Люксембурзького французький письменник Жан із Аррасу, потім її переклали старонімецькою мовою — саме цей текст міститься в книзі.

    На одній зі сторінок є й згадка про Прагу — але в ситуації, якої насправді не було, розповіла кураторка. Там згадана Прага, що перебуває в турецькій облозі, і спалення чеського короля Рінольда, одного з синів Мелузіни.

    У світі відомо загалом лише десять примірників видання, що нині представлене в Оломоуці, і, наскільки відомо, воно одне з найкраще збережених, хоча з його стану видно, що його використовували часто.

    Рідкісний першодрук «Легенди про Мелузіну» буде виставлений в Оломоуці в Червоному костелі Наукової бібліотеки до 14 квітня. Вхід безплатний.

  • 18.03.2026

    Таке рішення ухвалила в середу міська рада Острави. Цими коштами місто підтримає інційований минулого місяця в Остраві й Опаві фінансовий збір на закупівлю генераторів і зарядних станцій для партнерського Дніпра.

    Тоді Острава пообіцяла, що внесе й свої кошти до збору, який здійснюється у співпраці з благодійною організацією Diecézní charita. З проханням про допомогу до міста звернувся міський голова Дніпра Борис Філатов.

    Збір триває до кінця березня. На зібрані кошти техніку закуплять у Чехії і, як очікується, відвезуть до України наприкінці квітня — на початку травня.

    Організація Charita допомагає Україні ще з 1998 року, а після початку повномасштабної війни Росії проти України ця допомога стала значно інтенсивнішою. За останні чотири роки організація здійснила в Україні проєкти і передала допомогу на суму майже 34 мільйони крон. У перебігу регулярних постачать гуманітарної допомоги вона роздала там понад 250 тонн матеріалів.

    Острава допомагає Україні від початку повномасштабної війни і матеріально, і фінансово. Зокрема, нещодавно місто влаштувало зимовий табір у чеських Бескидах для 40 українських дітей віком від 11 до 15 років із Дніпра, що є партнером Острави з 2014 року.

Pages