• В Оломоуцькому краї через сильні вітри рятувальники виїжджали на десятки викликів
    16.03.2026

    Головною причиною були вивернуті з землі чи зламані дерева й гілки. Загалом таких викликів було в суботу майже пів сотні, найчастіше в околицях Оломоуцу.

    Сильний вітер ламав дерева того дня і в Злінському краї.

    Напередодні метеорологи попереджали мешканців східної частини країни про сильний поривчастий вітер.

  • Петр Павел: чеські військові — надійний партнер союзників
    13.03.2026

    Про це президент Чехії заявив у п’ятницю в перебігу візиту до Литви, відвідуючи литовську військову базу Рукле.

    Там нині під командуванням Німеччини перебувають чеські військові зі 102-го розвідувального батальйону. Вони є частиною передових сил НАТО на східному крилі Північноатлантичного союзу.

    «Це не символічна участь. Це справді сприймається як бойова місія в час миру, яка є реальним відраджуванням чи відлякуванням від можливих агресивних намірів із боку Росії або Білорусі», — сказав Павел журналістам.

    За його словами, чеські військові навчені і обладнані для того, щоб вони могли в будь-який момент стати до реальної бойової діяльності.

    У Литві чеські розвідники замінили на початку цього року бійців хімічного захисту з Ліберця.

    Раніше цього тижня Петр Павел зустрівся з чеськими військовими в перебігу свого візиту до сусідньої Латвії.

  • Уряд планує перевести всі державні послуги в цифровий формат протягом року
    13.03.2026

    Про це заявив на конференції «Цифрова Чехія — 2026» заступник міністра внутрішніх справ Лукаш Клучка. За його словами, це пов’язано з вимогами закону про право на цифрові послуги.

    Попередній уряд планував перевести в цифровий формат частину державних послуг до 2029 року.

    Як сказав Клучка, виконання вимог закону про право на цифрові послуги є одним із двох основних пріоритетів нинішнього уряду, поряд із переведенням у цифровий формат усіх даних про здоров’я людей.

    Тому була створена робоча група Ради уряду з питань інформаційного суспільства. Вона вже наступного тижня почне розглядати 22 стратегічні проєкти і програми в цій галузі.

    Ухвалені рік тому зміни до законодавства відклали обов’язок перевести всі державні послуги в цифровий формат на два роки. Серед причин цієї зміни були названі низький рівень підготовки проєктів і брак працівників в IT-галузі на державній службі.

  • Ціна пального в Чехії далі зросла, дизель перевищив 41 крону вперше за 3,5 роки
    13.03.2026

    За оприлюдненими в п’ятницю даними компанії CCS, яка відстежує зміни цін на пальне, дизельне пальне продавалося в Чехії в четвер пересічно за 41,28 крони за літр — на 39 галерів більше, ніж у середу.

    Але це зростання ціни, що почалося після початку війни на Близькому Сході наприкінці лютого, вповільнилося.

    З меншою швидкістю подорожчав у Чехії найбільш продаваний бензин Natural 95. Його ціна за день додала 15 галерів до пересічного рівня в 37,33 крони за літр.

    Попереднього разу такі ціни була в серпні 2024 року.

    За оцінками аналітиків, наступними днями після послаблення санкцій США на російську нафту ринок міг би трохи заспокоїтися. Але на принциповий розворот вони не чекають.

  • Бабіш виступив на захист законопроєкту про реєстрацію неурядових організацій із «закордонним впливом»
    13.03.2026

    Планована обов’язкова реєстрація таких організацій, за словами прем’єр-міністра Андрея Бабіша (ANO), має стосуватися тих, які «намагаються впливати на політику».

    Організацій на кшталт об’єднання бджолярів закон стосуватися не буде, заявив він.

    Бабіш також знову заперечив критику, що планована урядовою коаліцією зміна взяла натхнення з закону про «іноагентів» Росії.

    Він повторив свою думку про неможливість того, щоб неприбуткові організації, фінансовані з-за кордону, долучалися в Чехії до політичної боротьби.

    Опозиція закликала Бабіша зупинити підготовку цього законопроєкту, який, на думку критиків, є фактично копією сумновідомого російського закону про «іноагентів». Вони вважають, що нечітке визначення закордонного впливу дасть можливість переслідувати правозахисні організації, дослідницькі й освітні інституції, що працюють як неурядові й некомерційні.

    Проєкт закону спрямований, зокрема, на організації, що працюють у публічному, політичному, медійному, освітньому чи науковому секторі і «здатні вплинути на громадську думку і громадські дебати». Він передбачає реєстрацію і фізичних, і юридичних осіб. За «зв’язок із закордоном» мають вважатися не тільки «дії на користь закордонного суб’єкту», а й, скажімо, консультаційна, аналітична, комунікаційна, медійна чи освітня діяльність, «пов’язана з закордонним суб’єктом».

    В разі встановленого «закордонного впливу» такі організації мали б реєструватися в Міністерстві юстиції або зазнати значного штрафу.

  • Замок Локет у Карловарському краї виявився старішим, ніж вважали
    13.03.2026

    Це з’ясувало нове дослідження, в якому були застосовані нові технології, повідомило в четвер Чеське телебачення.

    Як заявив археолог Філіп Прекоп із Національного інституту охорони пам’яток, замок існував уже на зламі 11-го і 12-го століть — на сто років раніше, ніж вважалося. Але досі доказів цього не було.

    Нове ж дослідження переконливо довело, що вже в той час існував замок, зведений повністю з каменю з застосуванням будівельного розчину. Така технологія була рідкісним винятком для княжої Чехії, але вже звична в сусідній Баварії. Це може вказувати на те, хто були будівники замку.

    На німецьке походження будівельників замку непрямо вказували деякі німецькі джерела. Але в письмових документах замок Локет уперше згадується аж 1227 року. Тож його пов’язували з чеським князем, а потім королем Пржемислом Отакаром I. Нині ж вдалося знайти і датувати значно старшу частину стіни замку.

  • Чехія завершила репатріаційні авіарейси з Близького Сходу
    13.03.2026

    Дванадцятий такий рейс, що прибув у четвер, був останнім, повідомило ввечері того дня Міністерство закордонних справ Чехії.

    Загалом цими рейсами повернулися додому понад 1500 чехів, додали в міністерстві.

    Ідеться про рейси, влаштовані чеською державою — пасажирськими авіалайнерами Збройних сил або замовленими рейсами чеської комерційної авіакомпанії Smartwings — після початку нинішньої війни на Близькому Сході.

    Крім того, авіакомпанія своїми комерційними чи чартерними рейсами вивезла до Чехії з Близького Сходу, а також із Шрі-Ланки й Мальдівських островів іще понад 5 тисяч людей. Брала участь в евакуації чехів і авіакомпанія Emirates із Дубаю.

  • П’ятниця, 13-е: нинішній рік дає рідкісну можливість пережити такий день тричі
    13.03.2026

    Після 13 лютого, що припало на п’ятницю, і 6 березня ще одна п’ятниця, 13-го буде в листопаді.

    Один календарний рік містить принаймні одне 13-е число місяця, що припадає на п’ятницю. Можливі також два і значно рідше три такі випадки на календарний рік. Після нинішнього це станеться знову лише через десять років — 2036-го.

    Забобон про нещасливий день у п’ятницю, 13-го дня місяця, вочевидь походить зі США після публікації там на початку 20-го століття роману «П’ятниця, 13-е». Хоча віра в нещасливість числа 13 і окремо п’ятничного дня існувала давно, та вперше вони були поєднані, ймовірно, в середині 19-го століття.

    Зі США завдяки американській мас-культурі сучасний забобон поширився в значній частині світу. А проте чимало народів мають інші думки з цього приводу.

    Наприклад, у радянські часи в Україні (ймовірно, під російським впливом) «нещасливим днем» був понеділок, 13-го. В іспанськомовних країнах, а також у Греції такий забобон стосується вівторка, 13-го. А в Італії «нещасливий день» — п’ятниця, 17-е (а число 13, навпаки, загалом вважається щасливим).

  • У Чехії наближається до кінця реєстрація на продовження тимчасового захисту
    12.03.2026

    Можливість зареєструватися завершується опівночі в неділю, 15 березня 2026 року. Без такої реєстрації продовження тимчасового захисту в Чехії неможливе.

    Для тих, хто не продовжить його, термін дії нині чинного тимчасового захисту завершиться 31 березня 2026 року. Тим, хто не оформить продовження, доведеться подавати заяву про надання тимчасового захисту повторно.

    «Повторні заяви розглядаються на тих самих умовах, як і заяви, що подаються вперше. Буде оцінюватися, чи відповідаєте ви актуальним умовам для надання тимчасового захисту, тому неможливо гарантувати, що тимчасовий захист буде надано», — застерігає Міністерство внутрішніх справ Чехії.

    Подробиці щодо продовження тимчасового захисту і поради на випадок виникнення проблем оприлюднені на сайті Інформаційного порталу для іноземців МВС Чехії. Інформаційна лінія про тимчасовий захист працює за телефоном +420 974 801 802.

  • США критикують нинішній уряд Чехії за недостатні видатки на оборону
    12.03.2026

    Із різкою критикою запланованих у проєкті державного бюджету Чехії на 2026 рік оборонних видатків виступив у четвер посол США в НАТО Метью Вітакер.

    Він процитував у соцмережі ікс повідомлення преси, що ухвалений Палатою депутатів бюджет Чехії на нинішній рік не відповідає зобов’язанням країни перед Північноатлантичним союзом: Прага надає на оборону тільки 1,7 відсотка від валового внутрішнього продукту, тоді як мета НАТО становить 2 відсотки.

    «Усі союзники мусять нести свою частку відповідальності і дотриматися Гаазького зобов’язання щодо оборони. Ці цифри не випадкові. Йдеться про відповідність нинішньому моментові — а цей момент вимагає 5 відсотків. Не існує ніяких вибачень чи винятків», — написав посол.

    Його допис повторило в чеському перекладі посольство США в Чехії.

    Зі схожою критикою виступав тиждень тому посол США в Чехії Ніколас Меррік. Він нагадав, що країни НАТО, включно з Чехією, минулого року зобов’язалися підняти до 2035 року оборонні видатки до 3,5 відсотків від ВВП і ще 1,5 відсотка надати на пов’язані невійськові інвестиції в оборону — разом до 5 відсотків.

    На цей рік зобов’язання членів НАТО щодо оборонних видатків становить принаймні 2 відсотки від ВВП. Тим часом у законопроєкті про державний бюджет Чехії на 2026 рік, що його схвалила ввечері в середу Палата депутатів, оборонні видатки заплановані в обсязі трохи більш як 1,7 відсотка від ВВП.

    Прем’єр-міністр Чехії, лідер партії ANO Андрей Бабіш заявив іще два тижні тому, що Чехія аж ніяк не йде шляхом до прямих оборонних видатків у 3,5% від ВВП, встановлених у НАТО. «Наш пріоритет — це здоров’я наших співгромадян, щоб вони жили довго», — заявив він.

    За словами Бабіша, то попередній уряд, який був тоді при владі, весь час говорив про війну, а партії нинішнього уряду — ANO, SPD і „Motoristé sobě“ — виграли вибори з програмою про поліпшення щоденного життя громадян, і нею вони й керуються. Війна Росії проти України, відповідно до цієї програми, не є пріоритетом його уряду, сказав тоді прем’єр.

    Минулого року держави-члени НАТО, серед них і Чехія, зобов’язалися довести оборонні витрати до 2035 року до рівня принаймні в 3,5 відсотки від валового внутрішнього продукту, а пов’язані з цим невійськові інвестиції принаймні ще до 1,5 відсотка від ВВП.

Pages