Новини

Про це, повідомила в вівторок пресова служба канцелярії голови держави, Петр Павел повідомив прем’єр-міністра Андрея Бабіша (ANO) під час їхньої розмови про бюджет.

Цьогорічний закон про бюджет Павел підпише у п’ятницю, підтверджено в повідомленні. Але він нагадав прем’єрові про обов’язки Чехії перед союзниками в НАТО щодо оборонних видатків, який цей бюджет не дотримав.

«Якщо наступний бюджет не буде відповідати нашим зобов’язанням, ми не уникнемо дебатів про відмову президента підписати закон», — мовиться в повідомленні.

В ухваленому Палатою депутатів бюджеті на видатки Міністерства оборони передбачено цього року близько 154,8 мільярда крон, тобто близько 1,8 відсотка від ВВП. Уряд заявляє, що з урахуванням коштів інших міністерств, які теж будуть вважатися оборонними видатками, сума складе близько 185 мільярдів крон, або близько 2,07 відсотка від ВВП.

І президент Чехії, і посли США в Чехії і в НАТО заявляють, що такий облік не буде прийнятий у Північноатлантичному союзі, і новий уряд таким чином не виконає союзницьких зобов’язань Чехії.

Крім того, минулого року держави-члени НАТО, серед них і Чехія, зобов’язалися довести оборонні витрати до 2035 року до рівня принаймні в 3,5 відсотки від валового внутрішнього продукту, а пов’язані з цим невійськові інвестиції принаймні ще до 1,5 відсотка від ВВП.

Вирок у 200 годин суспільно корисних робіт і відшкодування в 55 тисяч крон потерпілим, а також необхідність пройти тренінг зі співжиття в суспільстві оскаржили і засуджений Даніел Бейвл, і прокуратура, повідомив у вівторок агентству ČTK речник суду першої інстанції, Окружного суду Праги-10, Йозеф Мана. Тож справа йде на розгляд Міського суду Праги в апеляційній інстанції.

Обвинувачення наполягає, що водій припустився і образи на національному ґрунті, і хуліганства, але Окружний суд Праги-10 визнав його на початку лютого винним тільки в хуліганстві. Тож прокурор вимагав для Бейвла також п’ятимісячного умовного вироку.

Водій теж заявляє, що не згоден і з описом подій у справі, і з правовою кваліфікацією його дій.

Детально про справу Даніела Бейвла

Новий міст Na Karolině за проєктом архітектора Романа Коуцького має стати сучасною архітектурною пам’яткою і символом міста, повідомило у вівторок Чеське радіо Острава.

Роботи почалися в понеділок із підготовки до знесення старого мосту, що перебуває «за крок до аварійного стану», розповів заступник приматора (мера) Острави Бржетіслав Ріґер.

Його знесуть десь за місяць, після чого на місці почнеться монтаж і потім пофарбування нового мосту. Він має бути закінчений до кінця цього року і відкритий наприкінці нинішнього чи на початку наступного року.

Виразну асиметричну металеву конструкцію, що має бути помітного здалеку яскраво-жовтого кольору, спроєктував архітектор Роман Коуцький — автор Тройського мосту в Празі чи Маріанського мосту в Усті-над-Лабем.

Через те, що недалеко від мосту колись було найбільше металургійне підприємство в Остраві, автор запропонував, щоб із конструкцій мосту щовечора займалося полум’я. Але місто припускає, що з міркувань безпеки такий ефект будуть використовувати лише кілька разів на рік.

Про це заявив під час перебування в Брюсселі в понеділок міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“). Він назвав «дурницею» критику, що цей закон узяв натхнення з Росії.

Чеська опозиція і низка некомерційних організацій, навпаки, критикує проєкт закону, попередня версія якого стала відома минулого тижня, за те, що він, на її думку, копіює сумнозвісний російський закон про «іноагентів». Критики закликають голову уряду Андрея Бабіша (ANO) зупинити підготування цього законопроєкту. Той тим часом виступив на захист документа.

«Ми маємо це в програмовій заяві уряду, тож ми хочемо це зробити і зробимо це», — запевнив Мацінка про плани домогтися ухвалення цього закону. Його проєкт почала готувати група чеських парламентарів, але коаліція вирішила передати подальшу розробку Міністерству юстиції.

За словами голови МЗС, бажано, щоб некомерційні організації, які просувають політичні цілі, були так само прозорі, як і політичні партії.

Попередня робоча версія законопроєкту, над яким раніше працювала група депутатів, спрямована, зокрема, на організації, що працюють у публічному, політичному, медійному, освітньому чи науковому секторі і «здатні вплинути на громадську думку і громадські дебати». Вона передбачає реєстрацію і фізичних, і юридичних осіб.

За «зв’язок із закордоном» мають вважатися не тільки «дії на користь закордонного суб’єкту», а й, скажімо, консультаційна, аналітична, комунікаційна, медійна чи освітня діяльність, «пов’язана з закордонним суб’єктом». У разі встановленого «закордонного впливу» такі організації мали б реєструватися в Міністерстві юстиції або зазнати значного штрафу.

При цьому з дії закону пропонується вилучити засоби інформації, засновані за чеським правом — таким чином, на думку критиків, він під приводом «свободи слова» не каратиме дезінформаційні ЗМІ, які просувають російські наративи.