Новини

Їх використовують при допитах вразливих жертв кримінальних злочинів — таких, як дітей, повідомило в вівторок інтернет-видання Novinky.cz.

Шість таких сертифікованих собак мають працівники поліції, ще п’ять — цивільні особи, які надають їх для допомоги з допитами. За перші тижні роботи програми «Асистент при допитах» ці собаки допомогли вже при двох десятках допитів чи опитувань.

«Уже при перших допитах було дуже помітно різницю, коли жертви в присутності песика починали говорити вільніше і детальніше описували, що з ними сталося. Йдеться не тільки про викриття і доведення провини злочинця, а й про підтримку жертви в віднайденні самовпевненості й енергії до життя», — розповіла криміналістка Маркета Долежалова, власниця однієї з таких собак.

Як сказала речниця поліції Ева Кропачова, собаки-асистенти при допитах «є емоційною опорою і захисним щитом психічної стабільності для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, в першу чергу для потерпілих і свідків».

«Нашою метою є створити настільки безпечне й емпатичне середовище, щоб їм було легше поділитися з нами всім, і тим найболючішим і найтяжчим, що їм заподіяв злочинець», — додала вона.

Але ухвалене в вівторок і очікуване рішення комітету у справах мандатів та депутатського імунітету формально не є обов’язковим для повного складу нижньої палати парламенту. Вона буде голосувати за позбавлення депутатської недоторканності прем’єр-міністра, голови партії ANO Андрея Бабіша і голови Палати депутатів, лідера партії SPD Томіо Окамури, можливо, 5 березня.

Обидва політики представляють коаліційну більшість, яка має в палаті 108 голосів із 200. Як випливає з заяв членів комітету, за видачу обох до кримінального переслідування голосували в комітеті тільки представники нинішньої опозиції, які в ньому теж перебувають у меншості.

Щодо Бабіша йдеться про справу з шахрайством із дотаціями Європейського союзу, відому як «Лелече гніздо» (Čapí hnízdo), а саме про невиправдане використання дотації від Євросоюзу, призначеної для малих і середніх підприємств. Мільярдер (у доларовому обчисленні) Бабіш штучно відокремив свою фірму з назвою «Ферма «Лелече гніздо» від головної складової своєї бізнес-імперії, холдингу Agrofert, щоб представити її як мале підприємство і отримати на неї 2008 року дотацію від ЄС, чим було завдано шкоди на суму майже в 50 мільйонів крон.

Справа Окамури пов’язана з плакатами його партії SPD під час кількох передвиборчих кампаній 2024 року — за даними поліції, з расистським чи ксенофобним підтекстом. Через них Окамурі особисто і його партії висунуто обвинувачення в підбурюванні до ненависті до певної нації, раси, етнічної групи, релігії, класу чи іншої групи осіб або до обмеження прав і свобод членів такої групи.

На одному з цих плакатів зображений темношкірий чоловік у закривавленій сорочці з закривавленим ножем у руці з текстом «Недоліків в охороні здоров’я не подолають імпортовані хірурги» і «Стоп Міграційному пактові ЄС». На іншому два ромські хлопці курять цигарки, а в супровідному тексті написано «Кажуть, що ми маємо ходити до школи, а воно нам треба?» і «Підтримка тільки для родин, де діти відвідують школу».

Попередній склад Палати депутатів, у якій Бабіш і Окамура теж були членами, вже позбавляв їх недоторканності, але після переобрання до нового складу палати вони відновили свій імунітет у повному обсязі.

Бабіша, зокрема, позбавляли імунітету вже тричі. Двічі він поставав перед судом, який із нього і його колишньої радниці, нині євродепутатки Яни Надьової знімав обвинувачення, та апеляційні суди щоразу скасовували ті рішення. Минулого року Вищий суд у Празі фактично зобов’язав Міський суд Праги визнати обох винними і розглядати тільки те, яким має бути покарання.

Перед початком повномасштабної агресії Росії проти України їх училося там близько 50, нині їх приблизно втричі більше — близько 150, повідомив у вівторок агентству ČTK проректор університету Марек Кубалчик.

За його словами, відразу після початку повномасштабного вторгнення українські студенти прибували в першу чергу на короткотермінові програми обміну — на один семестр. Нині вони зголошуються головно до довгострокових навчальних програм англійською і чеською мовами.

Як розповів ректор, українські студенти мають найбільшу зацікавленість у спеціальностях інформаційних технологій — це близько 30 відсотків студентів. Близько чверті українців вивчає економіку і менеджмент.

«Студентам, які не могли вчитися вдома через війну, ми надаємо стипендії у співпраці з Міністерством освіти, молоді і спорту. 2025 року ми мали на ці стипендії для українських студентів близько двох мільйонів крон, а 35 студентів ми підтримували сумою по 7500 крон на місяць, щоб вони могли принаймні оплатити житло», — сказав Кубалчик.

Університет надає українським студентам також інтеграційні й консультаційні послуги, включно з вивченням чеської мови, у співпраці з Крайовим центром допомоги біженцям із України, додав керівник міжнародного відділення Університету Томаша Баті у Зліні Павел Бичек.

Вищий суд у Празі так само, як раніше Міський суд Праги, визнав у вівторок Лукаша Пашкуліака винним у службі в іноземних збройних силах без дозволу президента і в підтримці і пропаганді тероризму (це обвинувачення України не стосується).

Тож вирок у три роки позбавлення волі умовно з п’ятирічним випробувальним терміном став чинним.

Три роки умовно: суд покарав чеха за службу в ЗСУ і за «тероризм»

За твердженням обвинувачення, 2021 року Пашкуліак вирушив до Іраку, щоб там вступити до лав курдських збройних угруповань, відомих за скороченнями PKK і YPG. Перше з них у Європейському союзі і ще в багатьох юрисдикціях визнане за терористичне, друге в ЄС таким не вважається. Пашкуліак наголошував, що він знає цю різницю і що хотів вступити саме до YPG, щоб воювати проти терористичного угруповання «Ісламська держава», а намагання PKK рекрутувати його відкинув. Урешті він повернувся до Чехії ні з чим. Обидва суди — і празький міський, і вищий у Празі — йому не повірили.

Ще одне обвинувачення стосується короткої служби Пашкуліака в Збройних силах України навесні 2022 року — він не мав на це дозволу президента Чехії, тож тим самим вчинив кримінальний злочин. Чоловік виправдовувався публічною заявою тодішніх президента і прем’єра, що за службу в ЗСУ карати не будуть.

Але обидва суди вирішили, посилаючись на рішення Верховного суду Чехії в схожій справі, що декларації політиків ніяк не впливають на норми кримінального права. До того ж, заявив суддя Вищого суду в Празі Роман Драгний, суд переконаний, що хоча заявлені Пашкуліаком мотиви — захищати Україну, а тим самим і Чехію — варті похвали, вони «не були такими чистими»; суддя не уточнив, що саме мав на увазі.

Тож, за словами судді, Пашкуліак заслуговував би й на суворіше покарання. Але через те, що апеляцію подавав тільки підсудний, а прокурор відмовився оскаржувати первісний вирок, суворішого терміну апеляційний суд призначити не може. Як наголосив суддя, вирок, який нині набув чинності, і так є найвищим можливим серед умовних вироків за висуненими обвинуваченнями.

Адвокат Пашкуліака, який закликав звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності, не виключив можливості подати касаційну скаргу до Верховного суду Чехії.