• Найбільшу довіру чехи мають до свого президента
    12.02.2026

    Петру Павелові довіряють 62 відсотки чеських громадян, свідчать оприлюднені в четвер результати опитування Центру досліджень громадської думки Соціологічного інституту Академії наук Чехії.

    На другому місці за довірою — нинішній міністр охорони здоров’я Адам Войтех, який раніше вже двічі очолював МОЗ Чехії в часи пандемії COVID-19 і був тоді високо оцінений на цій посаді (50 відсотків). Далі йде перший віцепрем’єр і міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек (44 відсотки). Обидва є членами партії ANO і вже обіймали ті самі посади в уряді за попереднього прем’єрства нинішнього голови уряду і лідера ANO Андрея Бабіша.

    Найвищий рівень недовіри — 70 відсотків — отримав натомість почесний голова партії „Motoristé sobě“ Філіп Турек, який через скандали з його попередніми висловлюваннями втратив можливість стати спочатку міністром закордонних справ, а потім і міністром довкілля нинішнього уряду; нині він є урядовим уповноваженим із питань довкілля.

    На другому місці за недовірою (66 відсотків) — голова Палати депутатів і лідер партії SPD Томіо Окамура, на третьому — 60 відсотків — Петр Мацінка, голова партії „Motoristé sobě“, міністр закордонних справ і виконувач обов’язків міністра довкілля, який звертався до президента з погрозами, вимагаючи таки призначити Турека на посаду міністра.

    Прем’єр Андрей Бабіш отримав 43 відсотки довіри і 53 відсотки недовіри.

  • У минулорічному зразку курятини з України знайшли сальмонелу
    12.02.2026

    Як повідомила в четвер Державна інспекція сільськогосподарських і харчових продуктів, бактерію вона виявила ще минулого року в одному з супермаркетів мережі Tesco в Брні.

    Інспекція застерігає, що потенційно небезпечний виріб люди ще досі можуть мати в морозильниках. Ідеться про курячий грудний шніцель (kuřecí prsní řízek) з датою споживання до 4 вересня минулого року і номером партії 25354202. Йшлося про так званий приватний виріб, тобто виготовлений спеціально на замовлення мережі Tesco неуточненим українським виробником.

    Зразок був відібраний 2 вересня минулого року, але через велику тривалість аналізу інспекція найчастіше не встигає зняти продукт із продажу, перш ніж він буде вилучений через закінчення терміну зберігання чи придатності.

    Наявність у харчових продуктах сальмонели, що може викликати небезпечне захворювання сальмонельоз, не є чимсь винятковим. Наприклад, минулого року інспекція виявила бактерію в курячому м’ясі в крамницях мережі Albert у Градці-Кралове і Велкому-Тинці, Tesco в околицях Оломоуцу чи Lidl у Фридеку-Містеку. Йшлося про м’ясо походженням як із Чехії, так і з Польщі чи України.

    Наявність у продуктах сальмонели не обов’язково спричиняє захворювання. Державне ветеринарне управління повідомляє, що бактерію знищує температура понад 60 градусів Цельсія, застосована протягом більш ніж п’яти хвилин. При цьому важливо, щоб принаймні до цієї температури встигла прогрітися й середина продукту.

  • Пташиний грип виявили в Краловоградецькому краї — і в Празькому зоопарку
    12.02.2026

    Високо патогенний штам пташиного грипу H5N1 підтвердили в четвер на качиній фермі в селі Кошички-Тржешице. На фермі компанії Perena перебуває близько 6800 качок, усіх їх доведеться ліквідувати.

    Це перший виявлений цього року випадок пташиного грипу в комерційному птахівництві.

    Також у середу Державне ветеринарне управління повідомило, що пташиний грип був підтверджений і в загиблих птахів у кількох експозиціях Празького зоопарку.

    Тепер ветеринари разом із працівниками зоопарку будуть запроваджувати надзвичайні заходи, щоб запобігти поширенню захворювання. Йдеться, зокрема, про обмеження входу відвідувачів до ураженої частини зоопарку тощо. Але зоопарк запевняє, що в тих місцях, куди доступ збережено, відвідувачам захворювання не загрожує.

  • Португальський пасажирський літак ледь не розбився при посадці на празькому летовищі
    12.02.2026

    Про небезпечний інцидент, що стався ще 17 січня, вперше повідомили в четвер щоденник Mladá fronta Dnes та його інтернет-видання iDnes.cz.

    Літак Airbus A320neo авіакомпанії TAP Air Portugal, що має 165 пасажирських місць і виконував регулярний щоденний рейс із Лісабону до Праги, з невстановлених причин значно перевищив і вертикальну швидкість зниження, і горизонтальну швидкість, необхідну на цьому етапі заходу на посадку. Це сталося за складних погодних умов: густого туману й низької хмарності.

    У критичний момент, коли до зіткнення з землею залишалося близько 30 секунд, на помилковий курс звернули увагу екіпажу диспетчери, одночасно мала спрацювати автоматична система попередження. Пілоти в останній момент зуміли перейти в швидкий набір висоти і зробили коло над заповідною зоною Крживоклатско на захід від Праги, знизивши протягом розвороту горизонтальну швидкість. Відтак літак пішов на стандартну посадку.

    Чеський Інститут технічного розслідування авіаційних інцидентів розслідує подію як серйозний інцидент. Португальська сторона передала до Чехії дані з «чорних скриньок» літака, нині їх аналізують і порівнюють із даними управління повітряного руху.

  • Президент Чехії говоритиме на Мюнхенській безпековій конференції про Україну і про популізм
    12.02.2026

    Петр Павел перебуватиме на одному з головних світових заходів у галузі безпеки в п’ятницю й суботу, 13 і 14 лютого, повідомила в четвер канцелярія голови держави.

    Він, серед іншого, виступить у головній програмі на тему зростання у світі популістських політичних сил. Головна тема цьогорічної Мюнхенської конференції, що відбуватиметься вже 62-й раз, — Under Destruction («У процесі руйнування»): вона має на меті проаналізувати наслідки зростання впливу сил, що прагнуть не реформ, а руйнування дотеперішнього стану речей.

    Павел також візьме участь у робочій групі щодо України, разом із іншими головами держав і урядів.

    На конференцію прибудуть майже 50 президентів і прем’єрів, а також інших політиків, представників бізнесу, науки та інших галузей. Має прибути до Мюнхену і президент України Володимир Зеленський.

  • Новий міністр оборони Чехії вперше буде на зустрічі НАТО, де будуть обговорювати Україну
    12.02.2026

    Міністри оборони країн Північноатлантичного союзу будуть обговорювати в четвер у Брюсселі, зокрема, подальшу військову допомогу Україні. На ній Чехію вперше представлятиме Яромір Зуна, висуванець партії SPD, яка виступає проти будь-якої військової допомоги Україні.

    У переговорах щодо України також уперше візьме участь новий міністр оборони Михайло Федоров. «Ми будемо дискутувати з ним, як союзники можуть підвищити допомогу Україні, щоб вона була ефективнішою», — сказав на пресконференції в середу генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Під час дебатів ітиметься й про програму закупівлі озброєнь для України PURL, за якою союзники закуповують американські озброєння на підставі пріоритетних запитів України. До програми долучилися наразі 25 із 32 країн-членів НАТО; Чехії серед них немає.

    Також у програмі зустрічі — переговори так званої Контактної групи на захист України, відомої ще як «група Рамштайн». Зустріч організовують Німеччина і Велика Британія.

    Крім того, на порядку денному брюссельської зустрічі — оборонні видатки окремих країн-членів чи зміцнення ролі НАТО в Арктиці. Нинішній чеський уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“, на порушення своїх зобов’язань перед союзниками в НАТО, відмовляється від обіцянок Чехії підвищити ці видатки.

  • Чеський прем’єр таки обговорював Україну з президентом Франції
    12.02.2026

    Андрей Бабіш зустрівся з Емманюелем Макроном за робочим обідом у середу ввечері. Головною темою розмови був неформальний саміт Європейського союзу в Бельгії, який відбудеться в четвер і на якому йтиметься в першу чергу про конкурентоздатність і економічну незалежність ЄС.

    Але, як сказав після зустрічі голова чеського уряду і лідер партії ANO, президент Франції таки говорив із ним на тему війни Росії проти України. Як коротко повідомив Бабіш, якого цитує інтернет-видання Deník N, про цю частину розмови, Макрон «бачить ситуацію так, що Україна бореться з агресором, і, мабуть, не чекає на швидке закінчення війни».

    Перед тим, як вирушити до Парижу, Бабіш заявляв, що не планує говорити з Макроном про Україну. Та посол Франції в Чехії Стефан Круза, який теж узяв участь у частині зустрічі Бабіша й Макрона, заявляв про протилежне.

    Посол перед від’їздом до Франції заявив, що Макрон буде хотіти говорити з Бабішем про підтримку України і про необхідність підвищення оборонних видатків Чехії у зв’язку з її зобов’язаннями перед НАТО, від чого відмовляється нинішній чеський уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“. Бабіш у відповідь сказав тоді, що слова посла є дезінформацією.

  • Європарламент підтримав позику Україні на 90 мільярдів євро. Чехія не візьме участі
    11.02.2026

    За всі три законодавчі кроки, необхідні для надання цієї позики, голосували в середу від 458 до 490 євродепутатів із 720.

    Цю позику для України на 2026 і 2027 роки узгодили президенти і прем’єри країн Європейського союзу на саміті в грудні минулого року. 60 мільярдів євро має піти на оборонні і військові видатки Києва, ще 30 мільярдів на підтримку бюджету. Без схвалення цієї позики Україна могла б залишитися без фінансування вже в квітні.

    Гарантією цієї позики є резервні кошти в бюджеті Євросоюзу. За первісними планами, фінансові гарантії мали надати всі 27 країн ЄС.

    Але Чехія, яку на тому саміті представляв новий прем’єр-міністр, лідер партії ANO Андрей Бабіш, відмовилася брати участь у цих гарантіях. Разом із Чехією відмовилися й Угорщина і Словаччина.

    Тепер позику, і без участі трьох згаданих країн, іще має формально схвалити Рада ЄС. Як заявляли в Єврокомісії, перший транш цієї позики для України очікується в квітні.

  • Прем’єр: не буду обговорювати Україну під час візиту до Франції
    11.02.2026

    Так сказав у середу перед тим, як вирушити до Парижу, прем’єр-міністр і голова партії ANO Андрей Бабіш, заперечивши повідомлення, з яким виступив минулого тижня посол Франції в Чехії Стефан Круза.

    За словами посла, Бабіш мав говорити з президентом Франції Емманюелем Макроном про підтримку України і підвищення видатків Чехії на оборону, які, всупереч зобов’язанням перед союзниками в НАТО, не хоче підвищувати нинішній чеський уряд. Бабіш назвав це дезінформацією.

    «Цю дезінформацію надав французький посол, який не брав участі в підготовці мого візиту до Франції. Я з паном президентом про Україну говорити не буду», — сказав голова чеського уряду.

    При цьому він наголосив іще раз: «Про Україну я говорити не буду, ніяких військовослужбовців ми туди висилати не будемо і не будемо фінансово підтримувати війну».

    Тим часом, повідомляє інтернет-видання Novinky.cz, посольство Франції наполягає на своєму. За інформацією диппредставництва, апарат президента Франції в вівторок увечері підтвердив теми переговорів між Бабішем і Макроном, і питання навколо України там згадані.

    Як заявляв посол на зустрічі з журналістами минулого тижня, Україна буде однією з тем переговорів у Парижі. За його словами, Макрона «цікавить ставлення уряду до України», бо для Франції кроки нового уряду не ясні.

  • НАТО: чеська снарядна ініціатива далі працює, але має мало коштів
    11.02.2026

    Як заявив журналістам у середу в Брюсселі чільний військовий представник НАТО, який не забажав бути названим на ім’я, наразі ініціатива має обіцянки фінансування на суму в 1,4 мільярда євро, а метою на цей рік є надати Україні снаряди на суму в 5 мільярдів євро.

    Він згадав, що нинішній чеський уряд підтвердив, що буде й далі координувати ініціативу. Представник НАТО закликав країни-союзники і далі вносити кошти в снарядну ініціативу.

    За його словами, на світовому ринку наразі є боєприпаси на суму в 16 мільярдів євро, і за 5 мільярдів можна було б закупити для України сотні й сотні тисяч снарядів.

    Протягом 2025 року чеська снарядна ініціатива забезпечила Київ 1,8 мільйона артилерійських боєприпасів великих калібрів, 2024 року — 1,5 мільйонами.

    Нинішній прем’єр-міністр, голова партії ANO Андрей Бабіш і представники його урядової коаліції спершу були за скасування ініціативи. Врешті вони домовилися, що ініціатива триватиме, тільки Чехія не буде вкладати в неї власних коштів. За 2024—2025 роки фінансування з боку Чехії склало близько 2 відсотків від загального.

Pages