Новини

Чотири самці бонго гірського, предків яких привезли до Сафарі-парку в Дворі-Кралове-над-Лабем 52 роки тому, зміцнять у Кенії місцеву популяцію, яка налічує лише менш ніж сто тварин, повідомило в середу інтернет-видання iDnes.cz.

Повернення тварин відбулося під егідою президента Чехії Петра Павела. Їх символічно передала кенійському урядові на летовищі в Найробі ввечері в вівторок посол Чехії в Кенії Нікол Адамцова. Разом із антилопами прибуло й пів тонни звичного для них корму на час адаптації в новому для них середовищі.

Перед транспортуванням чотирьох самців бонго тривалий час готували до цього в Сафарі-парку в Дворі-Кралове. Тварини походять із різних зоопарків у Європі, зокрема і з празького. Їх обрали на підставі генетичних тестів сумісності, щоб вони принесли популяції в Кенії якнайбільше генетичне різноманіття.

Так міністр закордонних справ Чехії відреагував у вівторок на повідомлення його українського колеги Андрія Сибіги, що Чехія приєдналася до угоди про створення Спеціального трибуналу у справі злочину агресії Росії проти України.

«Це попередня позиція Чехії, яку ще має схвалити уряд — у разі, якщо це буде потрібно», — написав Петр Мацінка („Motoristé sobě“) у відповідь на запит агентства ČTK.

За його словами, Чехія пішла назустріч проханню Ради Європи, органом якої стане майбутній трибунал: «Необхідно було принаймні 16 країн, щоб цей процес міг офіційно початися. В той час, коли було здійснене чеське повідомлення про приєднання, необхідної кількості країн іще не було набрано».

Тим часом президент Чехії Петр Павел, реагуючи на заяву Сибіги, нагадав, що Чехія виступила за створення спецтрибуналу ще на засіданні Ради Європи в травні 2023 року. Такий трибунал необхідний, щоб злочини агресії Росії не залишилися безкарними, додав він.

Раніше у вівторок міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив вдячність Чехії за повідомлення Ради Європи про її готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для початку роботи Спеціального трибуналу.

«Чехія стала 23-ю державою, яка приєднується до цього історичного зусилля, сподіваємося, що слідом підуть і інші відповідальні держави», — додав він.

Тепер угода про створення Спеціального трибуналу у справі злочину агресії Росії проти України, який створюється як орган Ради Європи, буде винесена на голосування Комітету міністрів Ради Європи на засіданні 14—15 травня в молдовському Кишиневі.

«Ті, хто розпалив війну проти нашої країни і продовжує вести її, повинен знати, що відповідальність за злочин агресії проти України неминуча», — наголосив Сибіга.

Створення Спеціального трибуналу у справі злочину агресії Росії проти України необхідне тому, що вже наявні міжнародні суди й трибунали не мають юрисдикції саме у справі злочину агресії.

«Вдячний Чехії за повідомлення Ради Європи про її готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для початку роботи Спеціального трибуналу», — написав Андрій Сибіга в вівторок у соцмережі ікс.

«Чехія стала 23-ю державою, яка приєднується до цього історичного зусилля, сподіваємося, що слідом підуть і інші відповідальні держави», — додав міністр закордонних справ України.

Тепер угода про створення Спеціального трибуналу у справі злочину агресії Росії проти України, який створюється як орган Ради Європи, буде винесена на голосування Комітету міністрів Ради Європи на засіданні 14—15 травня в молдовському Кишиневі.

«Ті, хто розпалив війну проти нашої країни і продовжує вести її, повинен знати, що відповідальність за злочин агресії проти України неминуча», — наголосив український міністр.

Чеська сторона на цей момент іще не коментувала цього повідомлення. Голова МЗС Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“) нині перебуває з візитом до низки країн Азії.

Створення Спеціального трибуналу у справі злочину агресії Росії проти України необхідне тому, що вже наявні міжнародні суди й трибунали не мають юрисдикції саме у справі злочину агресії.

«Трибунал для Путіна»: у Європі створюють спеціальний трибунал у справі злочинів агресії Росії

Росія має постати перед власним Нюрберзьким трибуналом, вважають голови МЗС Чехії, України і ще п’яти держав

Чехія підтримала співпрацю зі створюваним трибуналом у справі злочину агресії Росії проти України

Після підпису Петра Павела у вівторок закон набуде чинності після офіційного оприлюднення.

Закон раніше в прискореному порядку схвалила нижня Палата депутатів, у якій має більшість нинішня урядова коаліція партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“, на пропозицію прем’єр-міністра Андрея Бабіша (ANO). Сенат, верхня палата, де коаліція не має більшості, ветував закон, та Палата депутатів проголосувала за нього повторно.

Бабіш аргументував необхідність запровадження на 30 березня пам’ятного дня, Дня чеського прапора, значущістю символіки державного прапора і його цінністю для громадян. Прапор Чехословаччини, який нині є й державним прапором Чехії, був офіційно затверджений 30 березня 1920 року.

В Сенаті ж мали претензії і до пропонованої назви (в Конституції й законах Чехії немає згадок про «чеський прапор» — офіційно це тільки «державний прапор»), і до того, що святкування тільки дня прапора принизило б інші шість офіційних державних символів — великий герб, малий герб, державні кольори, штандарт президента, державну печатку і державний гімн; усі вони мають власні дати їхнього затвердження.

Натомість Сенат пропонував змінити назву державного свята, що відзначається на день святого Вацлава 28 вересня, з Дня чеської державності на День чеської державності і державних символів, щоб вшанувати ці символи всі разом. Та Палата депутатів повернула свою первісну версію закону.

Нині в чеському календарі є сім державних свят і шість визнаних державою «інших свят» — усі вони є вихідними днями. А 19 пам’ятних чи визначних днів, до яких тепер додасться ще один, є робочими.