• 23.01.2026

    «Не виключаю цього», — коротко сказав Петр Павел без подальших коментарів під час зустрічі з людьми в перебігу відвідин Оломоуцького краю в четвер у відповідь на запитання, чи буде він знову кандидувати.

    Пізніше того ж дня питання постало знову під час зустрічі Павела з депутатами міської ради Оломоуцу, і він знову залишив можливість балотуватися відкритою, хоча й зазначив, що не має амбіцій обов’язково лишатися на президентській посаді два терміни і що сподівався, що протягом п’яти років його президентського терміну з’явиться хтось, кого він сам підтримав би і голосував за нього.

    Ймовірно, попереднього разу його публічно питали про це в листопаді минулого року, але тоді Павел уник прямої відповіді, сказавши, що попереду ще багато часу.

    За опитуванням агентства STEM/MARK у вересні минулого року, за Павела на умовних виборах голосували б тоді 58 відсотків опитаних. Із запропонованих 40 імен відомих публічних осіб 45 відсотків обрали б актора і телеведучого Марека Ебена (але той виключає, що міг би балотуватися), 40 відсотків голову партії ANO Андрея Бабіша, тоді кандидата на посаду прем’єр-міністра, а нині вже голову уряду (але він нещодавно заявив, що після однієї невдалої спроби більше кандидувати на посаду президента не буде).

    Петр Павел був обраний на прямих виборах у січні 2023 року, перемігши Андрея Бабіша в другому колі, і виконує свій п’ятирічний мандат від часу інавгурації в березні 2023-го. За Конституцією Чехії, ніхто не може бути обраний на президентську посаду більш ніж на два терміни поспіль.

  • 23.01.2026

    Такі нові дані американської аналітичної компанії STR, про які інтернет-видання Seznam Zprávy повідомило в четвер.

    Зокрема, Прага в час адвенту перегнала за виручкою готельєрів навіть Берлін — ціни на готельні кімнати в центрі чеської столиці сягали 4 тисяч крон за ніч.

    Але й весь минулий рік був для Чехії успішним із погляду готельного ринку. Виторг цього сектору зріс порівняно з попереднім роком більш ніж на сім відсотків.

    Пересічна заповненість готельних номерів склала в Чехії 2025 року 73,3 відсотка, що значно вище, ніж, наприклад, у Франції чи Німеччині.

  • 23.01.2026

    Таких одиниць зброї в усій Чехії відомо, ймовірно, лише дві — разом зі згаданою, повідомила в четвер поліція Чехії, назвавши й можливу вартість карабіну.

    За цим повідомленням, чоловік приніс до поліції Чеськобудейовицького краю для легалізації німецький самозарядний карабін часів кінця Другої світової війни, відомий як Volkssturm VG 1-5 або Volkssturm VG45. Така зброя вкрай спрощеної конструкції (і невисокої якості) вироблялася в нацистській Німеччині для народного ополчення «Фольксштурм», яке було останньою надією керівництва країни на її оборону перед наступом союзників.

    Як пише інтернет-видання Novinky.cz, після перевірки зброї в поліції, чи не був із неї скоєний якийсь кримінальний злочин і чи не була вона незаконно перероблена, власник зможе просити необхідні документи, щоб стати її законним власником.

    «Збройна амністія» в Чехії була оголошена на початку цього року. Станом на середину січня люди здали поліції вже 219 одиниць зброї і 2075 боєприпасів.

    До нинішнього року «збройна амністія» в Чехії оголошувалася п’ять разів. У перебігу попередньої, 2021 року, люди здали чи зареєстрували майже 3700 одиниць зброї і 133 тисячі боєприпасів.

  • 22.01.2026

    Як повідомив у четвер радник прем’єр-міністра з національної безпеки Гинек Кмонічек, це запрошення надійшло пізно ввечері в середу.

    За його словами, прем’єр Андрей Бабіш висловить свою позицію з цього приводу під час неформальної зустрічі Європейської ради в Брюсселі в четвер.

    Речниця уряду Карла Мрачкова додала, що нині Міністерство закордонних справ готує для уряду свою позицію щодо цього запрошення.

    Президент Петр Павел, зі свого боку, висловив думку, що Чехія мала б висловитися щодо свого можливого членства в «раді миру» залежно від умов і передбачених повноважень. Він звернув увагу, що досі в Чехії ніхто не бачив статуту нового об’єднання чи його мандату і не знає про нього практично нічого.

    У четвер президент США Дональд Трамп оголосив про створення своєї організації, яку він називає «радою миру» і яка, на його думку, має в першу чергу вирішити ситуацію в Смузі Гази, а потім, можливо, взятися й за інші світові конфлікти. Деякі аналітики вважають цю раду потенційним конкурентом ООН і її Ради безпеки.

    Запрошення стати членами ради отримали наразі кількадесят держав світу; деякі погодилися, деякі відмовилися, позиція інших наразі не відома. За повідомленнями, запрошення до Ради отримала й Україна — як також і такі країни, як Росія чи Білорусь.

  • 22.01.2026

    Як повідомила в четвер речниця міністерства Івана Нґуєнова, прапор буде вивішений перед будівлею МВС «у зв’язку з роковинами російського нападу на Україну».

    Новий міністр внутрішніх справ Лубомір Метнар перед різдвяними святами наказав зняти з будівлі український прапор, що був вивішений там за попереднього керівництва МВС після повномасштабного нападу Росії на Україну на знак солідарності з Україною. Він заявив тоді, що на майбутнє перед міністерством будуть тільки прапори Чехії й ЄС, а також, можливо, прапор іншої держави в разі візиту високого представника такої держави.

    У середу про намір вивісити 24 лютого прапор України на будівлі Міністерства освіти повідомив міністр Роберт Плаґа. Раніше про намір вивісити на своїй будівлі прапор України 24 лютого повідомляла також канцелярія уряду Чехії.

    Міністерства оборони, транспорту і сільського господарства, які очолюють висуванці партії SPD, українського прапора вивішувати не будуть, повідомила речниця партії Ленка Чейкова.

    Голова цієї партії, нині також голова Палати депутатів Томіо Окамура давно виступає проти вивішування українських прапорів на публічних будівлях. Першого ж дня на посаді спікера він особисто долучився до зняття українського прапора з парламентської будівлі.

  • 22.01.2026

    Але це рішення не матиме практичного значення, бо рік тому громадянина України Олега Калашникова, який відбував у Чехії покарання за здійснення замовного вбивства, вже видворили.

    При цьому перед видворенням від подав прохання про надання притулку, що виключає можливість видворення. Суди вирішили, що те прохання мало на меті лише відвернути видворення, і не стали чекати на підтвердження Міністерства внутрішніх справ, чи дійсно Калашников домагається міжнародного захисту. Ці рішення були неправильними, встановив Конституційний суд.

    Калашников як найманий убивця вбив у вересні 2003 року українського підприємця. Перед судом він постав тільки через десять років, коли один із замовників того вбивства став співпрацювати зі слідством.

    2014 року Калашников був засуджений до 14 років позбавлення волі і до довічного видворення з Чехії. Його видворили 18 січня 2025 року.

    При цьому попереднього дня Крайовий суд в Усті-над-Лабем отримав прохання про відкладення з огляду на подане прохання про міжнародний захист. Та він не задовольнив цього прохання, чим, як встановив Конституційний суд, вчинив судову помилку. Цю помилку не виправив пізніше і Вищий суд у Празі.

  • 22.01.2026

    58-річного чоловіка підозрюють у кримінальному злочині небезпечної погрози у зв’язку з нинішнім візитом Петра Павела до Оломоуцького краю. Причиною став його коментар у соцмережі, повідомила в четвер поліція.

    За це чоловікові може загрожувати до трьох років позбавлення волі. Дальших подробиць поліція повідомляти не буде, заявила її речниця Мілуше Заїцова.

    Ненависні коментарі стосовно візиту президента до Оломоуцького краю з’явилися, наприклад, у фейсбуці під статтею місцевого регіонального видання про плани Павела. Під статтею була написана майже тисяча коментарів, і значна частина їх була спрямована проти голови держави.

  • 22.01.2026

    Так прем’єр-міністр Чехії і голова партії ANO Андрей Бабіш прокоментував у четвер недавні заяви міністра закордонних справ Росії, назвавши їх нісенітницею.

    Сергій Лавров у вівторок заявив, що Європа є джерелом усіх бід людства, але в ній «усе-таки прокинулися здорові сили, їхній голос уже чутно». Серед країн, де, за його словами, прокинулися «здорові» з його погляду, тобто проросійські, сили, Лавров назвав і Чехію, поряд, зокрема, з Угорщиною й Словаччиною.

    «Нісенітниця, нічого тут не прокидається, — заявив Бабіш із приводу заяв Лаврова. — Як голова уряду я є гарантом нашої безпекової і зовнішньої політики, яка лишається без змін. Це такі заяви, які навіть нічого коментувати. Це просто ляпання по воді. Не знаю, з чого виходить російський міністр».

    Фахівці, яких опитало в середу агентство ČTK, висловили думку, що Росія позитивно сприймає зміни на чеській політичній сцені і намагається використати їх собі на користь. За їхніми словами, це вписується в довгострокову стратегію Кремля, яка полягає в пошуку дружніх до нього сил по всій Європі і в послабленні підтримки України і санкцій проти Росії й Білорусі.

  • 22.01.2026

    Так президент Чехії оцінив намагання президента США домогтися собі острова Гренландії, який є частиною Данії.

    Виступаючи в четвер під час дискусії зі студентами гімназії в перебігу свого візиту до Оломоуцького краю, Павел заявив про Трампа: «Багато разів ставало ясно, що його стиль переговорів — це такий трохи арабський базар, де я виставляю безглузду ціну, щоб урешті отримати те, на що я спершу й не сподівався, але мій візаві щасливий, яку добру ціну він вторгував».

    Тим не менше, вважає голова чеської держави, риторика президента США шокує і мала б змусити Європу домовлятися про власну безпеку.

  • 22.01.2026

    Як повідомили в четвер Служба інформації і безпеки, внутрішня цивільна контррозвідка Чехії, і поліція, особа, підозрювана в належності до китайської розвідувальної служби, була затримана минулої суботи.

    Цій особі, про яку не повідомляється нічого, навіть стать, висунули обвинувачення у скоєнні кримінального злочину незаконної діяльності на користь іноземної держави, мовиться в обох повідомленнях.

    Згадана особа, підозрювана в роботі на китайську розвідку, стала першою обвинуваченою за кримінальною статтею про незаконну діяльність на користь іноземної держави, що була запроваджена минулого року. Вона стосується тих, хто працював би на користь іноземної країни чи організації «з наміром поставити під загрозу чи зашкодити конституційному ладові, суверенітетові, територіальній цілісності, обороні чи безпеці Чехії». Для таких порушників передбачене можливе позбавлення волі на термін до п’яти років у звичайний час і до п’ятнадцяти у воєнний.

    Партії нинішньої коаліції, які на час запровадження статті були в опозиції, критикували цю статтю, заявляючи, що її формулювання надто нечіткі й широкі і що влада може зловживати нею проти своїх критиків. Нинішня коаліція заявляє, що має намір скасувати цю статтю Кримінального кодексу.

Pages