Оборонка, енергетика, мости. Чеські фірми далі допоможуть Україні
Вони беруть участь у постачанні України військовим так іншим обладнанням і готуються й до участі в повоєнній відбудові. Про це йшлося, зокрема, і на міжнародній конференції щодо відбудови України, яка відбулася наприкінці минулого тижня в польському Гданську.
Чеська оборонна промисловість відреагувала на повномасштабну війну Росії проти України майже десятиразовим збільшенням виробництва. Нині близько 55 відсотків її експорту йде до України прямо і ще 15—20 відсотків непрямо, за посередництва інших держав, сказав агентству ČTK Їржі Гинек, президент Асоціації оборонної і безпекової промисловості Чехії — неурядової організації, яка об’єднує фірми, що працюють у галузях досліджень, розробки, виробництва, торгівлі й маркетингу оборонної і безпекової техніки, матеріалів і послуг.
Чеські фірми постачають, серед іншого, технології, які Україна не здатна виробляти сама чи не може виробляти в достатніх кількостях, додав він.
Найвиразнішою тенденцією сучасності є безпілотні й автономні системи — і повітряні, і наземні, зокрема, зі штучним інтелектом. Як наголосив Гинек, чеські фірми мають здатність реагувати на ці тенденції, але вирішальним є попит замовників.
Енергетично-машинобудівна група Tedom, відома в Україні своїми когенераційними установками для комбінованого виробництва електроенергії і тепла, тим часом шукає, куди ще в Україні вона могла б постачити свої установки. Для цього планується низка зустрічей із представниками органів українського місцевого самоврядування, сказав агентству ČTK комерційний директор у справах експорту групи Tedom Їржі Янша.
«Тамтешня енергетика за зиму зазнала значної шкоди, тому ми хочемо з’ясувати, в яких областях наші когенераційні установки допоможуть із відновленням. Крім того, будемо зустрічатися і з представниками організацій, які забезпечують фінансування деяких проєктів», — сказав він.
Янша додав, що його група вже давно працює в Україні. Зокрема, від початку повномасштабної війни вона постачила до України понад 100 когенераційних установок, які допомагають у найбільш потерпілих областях — таких, як Харківська, Дніпропетровська чи Запорізька. «Тому ми відкрили безпосередньо в Україні нашу філію, яка уможливлює швидше обслуговування, монтаж та інші можливості розвитку проєкту», — наголосив чільний представник групи Tedom.
У «важчій ваговій категорії» працює плзенська фірма Škoda JS, передовий європейський виробник і постачальник обладнання для ядерної енергетики — яка вміє виробляти це обладнання для ядерних проєктів радянського зразка, чим вона особливо цінна для України. Фірма вже понад 30 років співпрацює з українською Національною атомною енергогенерувальною компанією «Енергоатом», що є оператором усіх наявних атомних електростанцій України. І Škoda JS має намір залучитися і до відновлення української енергетики, сказав генеральний директор компанії Карел Беднарж.
Він нагадав, що його компанія протягом повномасштабної війни Росії проти України продовжувала постачати запасні частини для українських АЕС, щоб втримати їх у робочому стані. Зараз фірма веде переговори про нові постачання поводів регулювальних стрижнів для всіх українських енергоблоків ВВЕР-1000, компактних стелажів для зберігання відпрацьованого ядерного палива та інших складових.
«У майбутньому Україна планує збудувати і великі ядерні енергоблоки з потужністю понад 1000 мегаватів, і малі модульні реактори. Ми були б раді взяти участь у цих проєктах. І розраховуємо, що до них долучаться і місцеві виробники, з якими ми будемо співпрацювати», — сказав Беднарж.
Крім того, додав він, для його фірми відкривається ще одна велика можливість: «Україна нині диверсифікує своїх постачальників і замінює первісне російське обладнання і складові на продукцію інших виробників. Ми ж маємо давні фахові знання цих технологій, і ми вже довели це на українських АЕС».
Не відстає й остравська мостобудівна компанія Mostárna Lískovec. Вона теж хоче залучитися до відбудови України і готує нині три проєкти загалом на 300 мільйонів крон, один із яких вона вже подала на тендер щодо мобільних мостових конструкцій.
Як сказав виконавчий директор компанії Юрай Іван Ґажак агентству ČTK, постачання мобільних мостів є однією з найактуальніших тем, про які просила Україна. Але проблемою залишається фінансування.
«Ми запропонували три мобільні мости, кожен приблизно по 100 мільйонів крон. І проблема не в технічному рішенні, а в тому, що досі не виділені європейські фонди, з яких ці постачання мали б фінансуватися», — сказав він.
При цьому, додав Ґажак, при відновленні України не буде метою тільки привозити готові конструкції з Чехії: «Ми хочемо залучити також українські фірми. Кожна держава намагається використати власні можливості, тому ми розраховуємо на комбінацію виробництва в Чехії і монтажу на місці з участю місцевих підприємств».
«Я завжди хотів, щоб наша робота мала ширше значення. Можливість зробити внесок у відновлення інфраструктури України надає нашій праці новий вимір», — наголосив керівник мостобудівної компанії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як заявляв прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (ANO), чеський уряд готує підприємницьку місію до України, яка має стосуватися участі чеських фірм у повоєнній відбудові України. За його словами, над цією місією працюватиме віцепрем’єр, міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек (ANO).
