«Одяг робить людину». Що треба знати в Чехії про стиль і одяг? Радить українка, яка стала в Чехії персональним стилістом
У Чехії існує знайомий українцям вислів „Šaty dělaj člověka“ («Одяг робить людину»). Але що потрібно знати про стиль та одяг, перебуваючи тут? Аби розібратися у цьому питанні, ми запросили до нашої студії персонального стиліста Юлію Сілайджич. Вона живе у Чехії майже 20 років та допомагає зі стилем тим, хто не хоче витрачати на це час. Знає, як гарно виглядати, не маючи у кишені більше ніж 1000 крон. А ще вдягає своїх клієнток на побачення так, що вони потім виходять заміж!
— Спочатку давайте поговоримо про історію вашого переїзду до Чехії. З якого міста ви приїхали і чому обрали для переїзду Чехію?
— Я народилася у такому місті, яке колись називалося Комсомольськ, зараз воно називається Горішні Плавні. Це місто у Полтавській області. Мій переїзд до Чехії — справа доволі банальна, тому що мій батько з 1999 року працював тут на різних заводах, мав підробітки та фінансово допомагав родині. Нам набридло бути нарізно, нам хотілося жити разом, і тоді вирішили спробувати.
— Вам сподобалося у Чехії, коли ви сюди приїхали?
— Мої враження на той момент: сімнадцятирічна дівчина приїхала до Праги, перша моя така подорож до Європи, тобто я була в захваті, мені все подобалося. Прага мені здавалася моїм містом.
— Як ви вивчили чеську? Тому що зараз українські біженці вчать її, ми розуміємо, на стресі. Ви вчили її за інших обставин — як швидко вам вдалося її опанувати?
— Мені всі казали, що дуже швидко. Мені здавалося, що дуже важко, але я дійсно інтенсивно вчила чеську мову. Я ходила на курси, мені потрібно було спілкування просто один на один, тобто я всюди, де ходила, намагалася спілкуватися чеською мовою. Я приїхала до Праги в липні, і вже в жовтні я пішла навчатися до чеської школи.
— Давайте поговоримо про вашу роботу стилістом у Чехії. Чи ваша освіта була пов’язана з вашою майбутньою діяльністю?
— Я вступила до Університету міжнародних відносин, тобто до стилістики він не має стосунку. Але вже потім я почала працювати в Чехії у креативних агентствах, які займалися рекламою, і я зрозуміла, що тут мені подобається, бути на фото-шутінгах, на фотозйомках — це моє. Потім, коли в мене з’явилися діти, я зрозуміла, що не хочеться мені повертатися в офіс, а хочеться чогось креативного, і я пішла на курси особистого стиліста.
— Розкажіть про особливості своєї роботи у Чехії. Наскільки чехи та українці серйозно ставляться до обрання свого стилю, образу?
— Я цією справою займаюся вже 11 років, і мені здається, що спочатку було дійсно важко знайти клієнтів, якось себе презентувати. Потім я зробила собі Instagram професійний, і стало легше. Люди побачили, що існує така професія і як все виглядає та створюється. Зараз мені здається, що всі, особливо мої клієнти, які до мене звертаються, — вони вже просто делегують, вони розуміють, що в нашому такому темпі життя, яке ми маємо у великому місті, де у всіх робота, життя, діти, хобі, не хочеться замислюватись над гардеробом та будувати стосунки з одягом.
— Наскільки серйозно потрібно ставитися до свого вигляду саме у Чехії, наскільки він впливає при влаштуванні на роботу? Можливо, на відносини між чехами та українцями, бо, як відомо, «зустрічають за одягом»…
— Так, в Чехії також є такий вислів, який звучить, як „Šaty dělaj člověka“ — це, мабуть, таке міжнародне існує скрізь. Мені здається, у якому б місці ви не були, чи то мегаполіс, чи то село, — мені здається, що одяг — це дуже важливий фрагмент дня, який вам обирає настрій.
— А чи побільшало зараз серед ваших клієнтів українців?
— Є таке, бо жінки, які живуть зараз у Чехії, — їм важко не лише знайти роботу, але якщо вони її вже знаходять, то їм важко потрапити до чеського колективу, їм хочеться гарно виглядати, показати себе через цей одяг — трошки свій характер, трошки, як вони це вміють, але ж вони не знають магазинів, не знають, куди йти, не мають на це часу, і їм хочеться делегувати цю справу комусь іншому. І тут на допомогу приходжу я і кажу: «Ми зараз розбираємося: яка робота, де треба, куди та як виглядати!» І ми цілеспрямовано йдемо до тих магазинів, де я знаю, що ми знайдемо те, що треба. Завжди ми обираємо декілька аутфітів.
— Які комбінуються, напевно, між собою?
— Авжеж. Це і база, це, може, і асиметричні речі. Наприклад, наші жінки, якщо масштабно казати, звісно, що кожна особистість, — але б я сказала, що наші жінки менше бояться кольорів, кольорових речей, принтів. Вони хочуть, аби річ була якась цікава, щоб вона була помітна. Але, наприклад, мої чеські клієнтки більш консервативні, там більше чорно-біла-бежева палітра, і вони не люблять щось таке занадто.
— А у вас були випадки, коли до вас приходили українки і казали, що «завдяки сукні, яку ви мені допомогли обрати, мене взяли на роботу»?
— Заміж вже одна вийшла. Збиралася на побачення, це вже півтора року тому — вже і на весіллі побувала. Але щодо роботи — це більшою мірою ваше відчуття. Я можу щось підказати, я можу десь там якийсь аксесуар порадити, це теж моя улюблена тема.
— Які поради можете дати українкам: що, можливо, перебуваючи у Чехії, потрібно розуміти про одяг?
— Я б сказала, щоб не боялися бути собою. Мені здається, що навіть якщо вони вже знайшли роботу, то вони хочуть притулитися до якогось чеського бачення світу. Мені здається, що цього не потрібно робити, треба бути собою.
— Добре, а що можете порадити тим українкам, які не можуть визначитися з одягом і у яких, можливо, небагато грошей?
— Потрібно купувати базові речі і які виготовлені з натуральних матеріалів. Не купуйте жодного поліестеру та синтетичні тканини. Це просто речі на один день, на один тиждень. Якщо немає можливості витрачати багато грошей, краще купити одну шовкову блузу, яка буде пасувати як до джинсів, так і до спідниць, до усього, що у вас є, але вона буде виглядати просто супер. Дійсно вкладати свої гроші у речі, які, як то кажуть, «на все життя» — класика і гарні матеріали тканин. Дивіться на внутрішні бірки.
— Можна не за тисячі, а на тисячу крон виглядати у Чехії привабливо і підібрати настільки недороге вбрання?
— Звичайно, можна. Є магазини, які чи то мас-маркет, чи то чеські дизайнери. Є магазини такі, де ви можете дійсно і на знижках купити чи ту шовкову блузу, чи то джинси, чи то замшеве взуття. Дійсно, на 1000 крон можна зібрати цілий аутфіт.
— Можете порадити якісь магазини, до яких слід зазирнути?
— Я би назвала один магазин, який мало хто знає і мало хто туди ходить, бо їх дійсно мало у Чехії, їх лише два чи три у Празі. Це магазин COS. Це щось між мас-маркетом, але ж матеріали та такий стиль! Ці моделі пасують — якщо у вас розмір 34 або 54, ви там знайдете своє.