Остравська операція: найкривавіші бої Другої світової на чеській землі

Ця операція тривала майже два місяці — від 10 березня до 5 травня 1945 року. В ній узяло участь майже 400 тисяч вояків. За офіційними даними, з радянського боку загинуло майже 24 тисячі людей, із них близько 1500 бійців чехословацького армійського корпусу, ще понад 88,5 тисяч було поранено. Втрати німецьких військ, убитими й пораненими, оцінюють у 100 тисяч; 150 тисяч потрапили в полон.

Їржі Немінарж|Фото: Tomáš Vodňanský, Český rozhlas

Кількість загиблих вражає. Але, як каже історик Їржі Немінарж із Музею Глучинська — регіону на північний захід від Острави, на території якого відбувалася частина масштабної операції, — хоч ця операція й найкривавіша на території Чехії, та загалом у Європі 1945 року такі жорстокі бої не були ніяким винятком, і порівняно з деякими з них Остравська операція не була чимсь особливим.

Остравська операція. На мапі вказані всі її фази — перший неуспішний наступ прямо на Остраву чи, наприклад, пересування 1-го Чехословацького армійського корпусу (в південній частині) і 1-ї Чехословацької танкової бригади (в північній частині) — вони зображені тонкими фіалковими стрілками|Фото: Міністерство оборони Росії

Остравську операцію в Чехії ще іноді називають Остравсько-Опавською, адже вона охопила значні території. Але, каже історик, утвердилася назва, яку дала операції радянська Червона армія, бо традиційно операції дає назву сторона, що наступає.

Якщо точніше, в СРСР її назвали Моравсько-Остравською операцією — через те, що нинішня Острава тоді мала назву Моравська Острава. Та назва досі використовується в пострадянських країнах; у Чехії ж після перейменування міста 1946 року на просто Остраву перейменували й операцію.

Ремонт техніки 1-ї Чехословацької танкової бригади під час Остравської операції|Фото: e-Sbírky, Národní muzeum - Slezské zemské muzeum, CC BY-NC-SA 4.0 DEED

Острава лежить на північному сході Чехії, приблизно за 350 кілометрів на схід від Праги. Але визволили її відносно пізно — тільки 30 квітня, коли вже відбувався наступ на Берлін і коли того ж дня наклав на себе руки Адольф Гітлер. Як каже Немінарж, затримку спричинила ціла низка чинників.

Наступ радянських військ із участю чехословаків почався з сучасної території Польщі, і то за вкрай несприятливих обставин. Погана погода не давала можливості дієво застосувати підтримку авіації. До того ж наступ почався в тому місці, де німці очікували на нього і де мали найміцнішу оборону. Тож перший наступ не мав успіху.

Острава-Забржег відразу після визволення|Фото: Archiv města Ostravy

«Це була перша фаза операції. Так що довелося переглядати плани, перегрупувати сили і піти в наступ в іншому місці. Там це було успішно, і нарешті вони змогли дістатися через Одер цілком в іншому місці, власне, на північ від Острави. І цей фінальний наступ ішов таким окружним маневром, чого спершу взагалі не було в планах. І саме з цієї причини все це так затрималося. Але потім усе пішло цілком швидко», — описує історик.

Фінальний наступ почався 15 квітня, 30 квітня війська були вже в Остраві. Остаточно завершилася операція 5 травня.

Острава-Забржег відразу після визволення|Фото: Archiv města Ostravy

У боях Остравської операції взяла участь у складі радянських сил і Чехословацька танкова бригада. Як каже Їржі Немінарж, це було одне з найсильніших бронетанкових з’єднань, яке мала радянська сторона.

«Та бригада мала 65 танків, так що вона відіграла суттєву роль у цьому наступі. А головним було символічне значення того, що чехословацька військова частина бере безпосередню участь у визволенні своєї країни», — наголосив фахівець.

Танк Александера Заслоцького, волинського чеха зі Здолбунова, під час Остравської операції|Фото: Paměť národa

При цьому серед бійців бригади практично не були чехів, народжених у Чехії — таких була лише частина її офіцерів. Її бійцями були значною мірою волинські чехи, а також мешканці інших частин довоєнної Чехословаччини — словаки, українці чи «русини», як називали в міжвоєнній Чехословаччині українців Підкарпатської Русі, тобто Закарпаття.