Пенсійна реформа в Чехії та чому і як вона стосується українців
У Чехії йде активна підготовка до пенсійної реформи, яка, за нинішніми планами, пройде в кілька етапів, починаючи вже з жовтня 2024 року, й завершиться аж у 2035 році.
У Чехії, як і в Україні, діє так звана солідарна пенсійна система пенсійного забезпечення, коли працівники (як наймані, так і самозайняті) сплачують внески до пенсійної системи, фінансуючи пенсії своїх співгромадян, які вже вийшли на пенсію. Однак через зростання середньої тривалості життя населення, а отже, через збільшення кількості людей пенсійного віку зростає потреба в регулюванні системи пенсійного забезпечення, яка вже на порозі негативного тренду й має перспективу погіршення ситуації в довгостроковому часовому горизонті. Крім того, зниження темпів росту економіки та інфляція, серед причин якої є і війна Росії проти України, призводить до браку коштів для підтримання того рівня пенсій, включаючи й валоризацію, до яких чеське суспільство вже звикло.
Натомість чеська система пенсійного страхування завершила 2023 рік із найвищим за всю історію дефіцитом майже в 73 мільярди чеських крон. Це приблизно 1% від валового внутрішнього продукту Чехії. Якби реформа не була ухвалена, близько 2050 року дефіцит склав би вже 5% від ВВП.
Отже, основними причинами пенсійної реформи є: низькі темпи економічного розвитку Чехії, суттєвий дефіцит пенсійних коштів, доволі висока інфляція та старіння нації. При цьому метою реформи є не тільки впорядкування і поступове збільшення віку виходу на пенсію, але й необхідні зміни в обмеженні дострокових пенсій, в коригуванні пенсійного страхування самозайнятих осіб, в уповільненні зростання нових пенсій та інше. Усі ці заходи є частиною урядової пропозиції пенсійної реформи.
Як та коли буде реформовано: пенсійний вік, розмір пенсії, валоризація
Насамперед, шлях до раннього виходу на пенсію стане ще складнішим. Вже з жовтня 2024 року посилюються умови та права стосовно дострокового виходу на пенсію. Так, замість нинішніх 35 років для того, щоб отримати можливість призначення дострокової пенсії, людям доведеться працювати не менше ніж 40 років. Крім того, окремі періоди пенсійного страхування, наприклад, період навчання, тепер будуть зараховуватися лише на 80% від тривалості цього періоду. Мета очевидна: суттєво скоротити кількість тих, хто звертається до пенсійної системи раніше від встановленого терміну.
Через те, що за останні два десятиріччя розрив між терміном життя на пенсії чоловіків і жінок збільшився на три з половиною роки — жінки живуть на пенсії на дев’ять років довше, ніж чоловіки, — майбутня реформа покликана усунути цей розрив між ними. У майбутньому пенсійний вік буде прив’язаний до очікуваної тривалості життя в 50-річному віці й поступово буде збільшуватись. Однак перше підвищення віку має торкнутися людей 1966 року народження й пізніше, а вікове обмеження буде збільшуватися лише на один місяць із кожним наступним роком народження, а не на два місяці, як уряд пропонував раніше. Таким чином, близько 2050 року вік виходу на пенсію має зрости до 67 років; за нині ще чинними нормами, поступове збільшення пенсійного віку залежно від року народження мало на меті довести його до 65 років.
Із 2026 року новопризначені пенсії мають зростати повільніше. Мета — протягом 10 років знизити рівень зростання на 8% порівняно з нинішнім станом. Таким чином, співвідношення між пересічним розміром пенсії і пересічною «грубою» (до вирахування податків і зборів) платнею має знизитися на 3%. Це буде досягнуто шляхом змін в урахуванні заробітку та періоду пенсійного страхування при обрахуванні пенсії. При цьому мінімальний гарантований розмір пенсії після досягнення мінімального пенсійного страхового стажу зросте майже вдвічі і становитиме 20% від середньої заробітної плати. Якщо сьогодні хтось іще отримує нижчу пенсію, то її підвищать до цього рівня. Низка пільг залишиться й відносно жінок, які народили й виховали дітей, залежно від кількості цих дітей, і відносно пенсії для вдів та вдівців тощо.
Відбуваються й зміни правил стосовно пенсійних накопичень, які діють у Чехії. У цілому, передбачається збільшення державної допомоги й більші податкові пільги, але при цьому пенсіонерам загрожує посилення правил. Головна мета змін — мотивувати людей робити більші внески в пенсійні накопичення і тим самим покращувати своє пенсійне забезпечення, коли для нього настане час. Для цього 2024 року вже запроваджено: збільшення мінімального власного внеску для отримання права на державну допомогу до 500 чеських крон на місяць, збільшення найвищої державної допомоги до 340 крон на місяць (за умови свого внеску принаймні в 1700 крон на місяць), збільшення мінімального терміну накопичення до 10 років. При цьому на власні внески в пенсійні накопичення передбачені вищі податкові пільги: з податкової бази можна вираховувати до 48 тисяч чеських крон на рік, внесених у накопичення. Також планується припинення виплати державної допомоги на пенсійні накопичення особам, які отримують пенсію за віком.
Нове законодавство має набути чинності з 2025 року, а перше підвищення віку торкнеться людей, які народились, як уже згадувалося, в 1966 році. Отже, тим, хто народився до кінця 1965 року, вік виходу на чеську пенсію не зміниться.
Іще однією метою пенсійної реформи є те, щоб люди проводили на пенсії в середньому від 21 до 22 років, тоді як сьогодні в середньому це майже 24 роки. Крім того, реформа покликана скасувати практику регулярного перегляду урядом підвищення пенсійного віку залежно від очікуваної тривалості життя — все має відбуватися без втручання політиків, що також має підвищити передбачуваність майбутніх пенсій.
Що важливо знати стосовно пенсійної реформи українцям
Як і кожен іноземець, який проживає та працює в Чехії, громадяни України мають право на пенсійне забезпечення в цій країні. Звичайно, що мова йде виключно про тих, хто працює легально, сплачує податки, зареєстрований у Чеському управлінні соціального забезпечення (ČSSZ) та є платником соціального страхування (не плутати із «здравоткою» — медичним страхуванням).
Згідно з даними Бюро працевлаштування Чехії, станом на кінець липня 2024 року в Чехії працювало 131 072 особи з України з тимчасовим захистом (переважно жінки, яких було 81 409, або 62%). Серед іноземців, які тривалий час проживають у Чехії, переважають громадяни України, яких у серпні нарахували аж 559 836 осіб. Отже, питання пенсійного забезпечення можуть стосуватись значної кількості з них.
Взаємини у сфері соціального забезпечення та, відповідно, взаємного визнання страхового стажу, призначення пенсій, різноманітних матеріальних допомог тощо — регулюються міждержавним Договором між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, який було підписано в Києві у липні 2001 року (діє з квітня 2003 року). Саме цим документом визначено, що «на працівників будуть поширюватися правові норми тієї Договірної Сторони, на території якої здійснюється їхня трудова діяльність».
Отже, страховий стаж (період, протягом якого працівник або самозайнятий здійснює трудову діяльність і сплачує, або за нього сплачує працедавець, соціальні страхові внески) ведеться окремо кожною країною, де фактично в кожен момент часу працює (здійснює трудову діяльність) громадянин України. При цьому оформлення пенсії, як в Україні, так і в Чехії, можливе після виконання двох умов: наявності необхідного трудового стажу та досягнення пенсійного віку (відповідно до норм, які діють у даній країні). Так, громадянин України, який має право на пенсійне забезпечення, може звернутись до органів соціального забезпечення Чехії за наявності 35-річного страхового стажу і при досягненні 65-річного віку. Навіть за відсутності необхідного 35-річного стажу пенсія буде призначена (хоч і суттєво менша) — з урахуванням саме періоду, за який здійснювались соціальні внески в Чехії.
Більше того, при нарахуванні пенсій громадянинові України ČSSZ буде офіційно звертатись із запитом щодо наявності стажу соціального страхування заявника до Пенсійного фонду України з метою підтвердження «українського стажу» працівника, якщо той легально працював у країні походження. При цьому кошти «української пенсії», якщо така буде призначена Україною, Чехія не отримає, а отже, й виплачувати заявникові-громадянину України не має можливості. Таку українську пенсію (в гривнях) українець може отримувати, наприклад, на картку українського банку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Через це громадянин України, перебуваючи в Чехії, незалежно від виду дозволу на перебування / проживання та будучи легально працевлаштованим у цій країні, повинен дбати про вчасне та повне внесення (працедавцем) сум соціального страхування, які, як правило, виплачуються з повної суми заробітної плати до виплати податків та інших зборів (так звана «груба мзда»). Більш того, не буде зайвим зберігати всі документи (контракти, трудові договори, «виплатні паски» тощо), які можуть в майбутньому стосуватись підтвердження працевлаштування та роботи на ту чи іншу юридичну особу або виконання робіт і надання послуг у статусі самозайнятої особи.
Вищевказане є важливим і в разі, якщо громадянин України назавжди виїде з Чехії, в тому числі повернеться на батьківщину й там продовжить трудову діяльність, — саме через те, що документи, отримані ним у Чехії, не тільки стануть підтвердженням його легального працевлаштування в останній, але й будуть підставою для зарахування страхового стажу та нарахування пенсії вже в Україні (яка теж керуватиметься вищезгаданим договором між двома країнами).
