Петр Павел: Чехія передає Україні системи ППО і може подумати й про літаки
Президент Чехії також виступає за швидкий вступ України до Європейського союзу.
В інтерв’ю станції Radiožurnál, що працює у складі Чеського радіо, президент Чехії Петр Павел розповів, що його країна нині перебуває в процесі передачі Україні двох систем протиповітряної оборони «Куб» із «достатньо великою кількістю ракет» до них.
Він зауважив, що українські військові вміють працювати на цій техніці і можуть відразу почати використовувати її.
Кожна система ППО «Куб» складається з чотирьох самохідних пускових установок, самохідної установки розвідки і наведення й іншої техніки. Ця старша система, розроблена в СРСР і вперше взята на озброєння 1967 року, досі залишається ефективним засобом і перебуває на озброєнні майже двох десятків країн. Вона стала попередником більш відомого зенітно-ракетного комплексу «Бук». В Україні старі «Куби», пускових установок яких, за повідомленнями, є кілька десятків, останніми роками відновлюють і модернізують, встановлюючи на них цифрові електронні системи замість первісних аналогових.
У Чехії, яка нині замінює свої «Куби» на сучасні ізраїльські ЗРК Spyder, їх за добру службу називають «три пальці смерті» через три ракети на кожній установці. За відкритими даними, Збройні сили Чехії мали чотири такі системи 2К12М2 «Куб-М2» (16 пускових установок), тож нині країна віддає Україні половину наявної цієї техніки. За повідомленнями, можливість передати Україні «Куби» розглядає також Словаччина.
Також, сказав Петр Павел, Чехія може надати Україні боєприпаси — і не лише з власних запасів, а й із «джерел у третіх країнах». Задля цього, додав він, Чехія нині веде дуже активну діяльність.
«Ми можемо розглянути й інші можливості — наприклад, відремонтовані танки, бойові машини, які ремонтують у наших заводах і поступово доставляють в Україну», — додав він, нагадавши, що Чехія вже надала Україні майже сто танків, приблизно стільки ж бронемашин і багато боєприпасів.
При цьому президент Чехії зауважив: «Доречно замислитися й над тим, чи не могли б ми надати Україні наші літаки L-159 із певною перспективою на переозброєння. І вони як літаки прямої бойової підтримки могли б якраз значно допомогти Україні в її контрнаступі».
Легкий дозвуковий штурмовик-винищувач Aero L-159 ALCA чеської розробки й виробництва був прийнятий на озброєння на початку 2000-х років. Здатний нести різноманітні озброєння (гармати, керовані й некеровані ракети, бомби) чи додаткові баки на семи зовнішніх підвісках.
Усього спершу було вироблено 72 машини різних модифікацій, зокрема одномісних і двомісних навчальних і навчально-бойових. Чеські Військово-повітряні сили використовують їх майже два з половиною десятки. Близько півтора десятка продали ВПС Іраку, для яких виробництво частково поновили; там їх успішно використовували безпосередньо в боях за визволення міста Мосула. Ще два з половиною десятки перебувають у руках приватних компаній. Скільки їх можна було б передати Україні і в якому вони стані, не повідомляється.
Переговори про вступ — якнайшвидше, але сам вступ буде не скоро
Крім того, в інтерв’ю Петр Павел повторив свою позицію, що переговори про вступ України до Європейського союзу мали б початися якнайшвидше — вже до кінця цього року. Що цьому перешкоджає — чи не те, що країни-члени ЄС діють із оглядом на ті країни, які ведуть переговори про вступ уже кілька років, і Україна за цієї ситуації випередила б їх, запитав журналіст президента Чехії.
Він же відповів, що таких чинників багато: «Україна — не маленька країна, і з цього погляду багато членів ЄС мають побоювання щодо захисту своїх ринків. Зараз ми побачили, яку хвилю збудження підняв експорт сільськогосподарських продуктів із України, в першу чергу зернових. Але її значною мірою спричинило те, що були обійдені правила, визначені для цього експорту, і не лише з боку України, а й, на жаль, із боку країн-членів Євросоюзу».
Павел повторив, що, на його думку, Україна безумовно заслуговує стати членом Європейського союзу хоч коли-небудь. Але він не думає, що цей процес можна будь-яким чином скоротити: «Я так не думаю, бо, як і кожна інша країна-кандидат, Україна муситиме виконати умови, гармонізувати все своє законодавство з ЄС, і треба буде подолати цілу низку проблем».
Та при цьому президент Чехії наголосив: «Але, з іншого боку, ніщо не заважає тому, щоб цей процес дійсно почався вже наприкінці цього року. Хоча б для того, що це стане важливим сигналом для України, що ми з нею рахуємося. Ми мали б рахуватися з такою країною, як Україна, бо якщо ми будемо вважати Європейський союз, та й НАТО теж, за зону стабільності і співпраці, в якій країни не воюють між собою, а ведуть переговори, то ми мали б бути зацікавлені в розширенні на Україну».
