Пісню „Kde domov můj“ чехи співають уже 190 років
Уперше ця пісня, майбутній гімн Чехії, пролунала 21 грудня 1834 року в театральній п’єсі зі співами „Fidlovačka“. Текст Йозефа Каєтана Тила створив із мелодією Франтішека Шкроупа гармонійне ціле, і пісня почала жити власним життям.
Коли Йозеф Каєтан Тил писав свою жартівливу музичну п’єсу «Фідловачка» (це була назва традиційного весняного свята празьких шевців), він, звичайно, сподівався на успіх. Але йому й наснитися не могло, що успіх буде загальнонаціональний. Пісенька про те, як у Чехії добре, „Kde domov můj“ («Де моя Батьківщина»), 1920 року рішенням уряду склала першу частину гімну Чехословаччини (другою частиною став перший куплет словацької пісні про пробудження Словаччини „Nad Tatrou sa blýska“).
Парадоксально, але автор мелодії Франтішек Шкроуп у Чехії визнання не отримав. Тридцять років він був диригентом у празькому Становому театрі (Stavovské divadlo), але через незгоди з керівництвом був звільнений і поїхав капельмейстером до опери в Роттердамі, де він і помер і був похований. Пісня „Kde domov můj“ принаймні пролунала на його похороні.
Оригінал витримав 190 років без змін
Протягом років гімн дочекався багатьох різних аранжувань, чимало з них збереглися в архіві Чеського радіо. Один із найстаріших записів — німецькомовна версія чехословацького гімну. Її проспівав німецький чоловічий хор десь у 1930-х роках. Але якість запису низька, та й музика не дуже відповідає оригіналові.
1933 чи 1934 року виникла найдовша версія чехословацького гімну. Вона дуже повільна, розтягнута і триває майже дві хвилини (гімн складався лише з двох куплетів і в звичайному виконанні тривав хвилину й 40 секунд).
Із ідеями якось змінити гімн не раз виступали і окремі особи, і організації. Востаннє це сталося 2018 року: тоді Чеський олімпійський комітет заявив, що чеський гімн (в офіційному звучанні якого лише один куплет) — один із найкоротших, і чеські спортсмени при нагородженні стоять на п’єдесталі надто короткий час. Комітет навіть звернувся до композитора Мілоша Бока, який підготував кілька змін.
Але закінчилося це тільки короткими й бурхливими обговореннями в засобах інформації. І ця версія, як і всі попередні, лишилися лише курйозом в архіві. А мелодія Франтішека Шкроупа з текстом Йозефа Каєтана Тила і через 190 років залишається без змін.
