Подорожі коронаційних клейнодів: період Габсбургів

«Габсбурги — 500» — такий цього року підзаголовок традиційної вже презентації чеських коронаційних клейнодів. Виставка у Владиславській залі Старого королівського палацу Празького граду представить їхню історію від зберігання в замку Карлштейн через заїзди до Чеських Будейовиць і врешті перевезення до Відня під час Тридцятирічної війни й аж до урочистого повернення їх до Праги 1791 року.

Тоді чеські коронаційні клейноди на прохання чеських станів повернулися до Празького граду вже на постійно і стали одним із ключових символів чеської державності, історичної традиції і національної ідентичності.

«Їхні подорожі символічно відбивали зміни тодішнього облаштування монархії і ставлення монарха до чеських земель. Так що клейноди — не тільки свідки нашої історії. Вони самі є її частиною. Вони не належать нікому, і при цьому належать усім нам», — заявив президент Чехії Петр Павел.

Протягом перших днів роботи виставка була призначена для школярів, від суботи вона відкривається й для широкої громадськості. До понеділка, 28 вересня, можна буде побачити Святовацлавську корону, королівський скіпетр і державу, коронаційну мантію 1653 року й інші цінні предмети.

Фото: Michaela Danelová, iROZHLAS.cz

Востаннє ці клейноди були використані при коронації цісаря Фердинанда I Добросердного як короля Чехії Фердинанда V 7 вересня 1836 року. Ні його наступник Франц Йосиф I, ні останній австрійський монарх Карл I уже не були короновані як чеські королі.

На виставці представлені й інші предмети, пов’язані з поводженням із клейнодами і охороною їх. Відвідувачі побачать, наприклад, історичні ключі охоронців коронного архіву і коронаційних клейнодів, якими в минулому замикали двоє дверей, що вели до коронаційного архіву в Святовацлавській каплиці собору Святого Віта і до самого сховища клейнодів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чеські коронаційні клейноди дістали з Коронної камери для експозиції

Нині клейноди постійно зберігаються в Коронній камері в Святовацлавській каплиці собору Святого Віта. Щоб дістати їх, мають зібратися семеро ключників. У нинішній час це президент, прем’єр-міністр, голови Палати депутатів і Сенату, архиєпископ Празький, приматор (мер) Праги і декан митрополійного капітулу Святого Віта (колегіального органу священників, які служать у соборі і керують його маєтком). Цього року церемонія відбулася в понеділок.

Zobrazit příspěvek na Instagramu

Příspěvek sdílený Petr Pavel (@prezident_pavel)

Традиції змінюються

Традиція публічного виставляння коронаційних клейнодів тягнеться з часів Першої республіки — Чехословаччини 1918—1938 років. Перша така публічна виставка відбулася 1929 року з нагоди тисячоліття від смерті святого Вацлава. Скарби дістали зі сховища і 1945 року, після закінчення Другої світової війни, двічі — у 1950-і роки (у 1955-му і 1958-му), потім переломного 1968 року, а також у часи застою — «нормалізації» (1975 і 1978 років).

За більш ніж 30 років від утворення 1993 року незалежної Чеської Республіки коронаційні клейноди виставлялися в Празькому Граді лише дев’ять разів: по двічі за президентства Вацлава Гавела і Вацлава Клауса і чотири рази, коли посаду президента обіймав Мілош Земан. Іще раз клейноди були виставлені в січні 2023 року з нагоди 30-ї річниці утворення Чеської Республіки.

Фото: Pražský hrad

Але 2024 року президент Петр Павел вирішив змінити ситуацію. За рішенням голови держави, клейноди тепер виставляються щороку з нагоди національного свята 28 вересня — Дня святого Вацлава і Дня чеської державності, засновником якої вважається цей князь.

Виставка 2024 року мала підзаголовок «Таємнича сила каменів» — адже головним предметом виставки стали коштовні камені, якими оздоблені клейноди.

А 2025-го виставку назвали «Скарб у темряві», і розповідала вона про долю чеських коронаційних клейнодів у часи Другої світової війни.