«Таємнича сила каменів»: виставка чеських коронаційних клейнодів розкриє таємниці коштовних каменів на них
Цього разу це буде не просто виставка: завдяки голографічній анімації можна буде побачити реконструйований первісний вигляд Святовацлавської корони. За наказом короля й імператора Карла IV вона була пізніше перероблена.
Від 17 вересня й до кінця місяця чеські коронаційні клейноди будуть виставлені у Владиславській залі Старого королівського палацу у Празькому граді. Підзаголовок виставки — «Таємнича сила каменів». Адже головним предметом виставки стануть коштовні камені, якими оздоблені клейноди — корона, скіпетр і держава, або яблуко. І цього разу поруч із клейнодами в залі буде й спеціальна вітрина з коштовними каменями.
Колекція королівських інсигній, що були відзнаками влади й могутності чеських королів, походить із різних часів — від середньовіччя до 17-го століття. Святовацлавська корона належить до найстаріших європейських королівських корон — власне, вона четверта найстаріша. Виготовлена вона з золота чистоти 21—22 карати і важить 2358 грамів. Прикрашають її 96 коштовних каменів, декотрі з яких рідкісні й унікальні, а також двадцять перлин.
«Тринадцять зелених смарагдів і шістдесят перлин, які були головними прикрасами корони під час коронації 1347 року, Карл IV наприкінці життя наказав вийняти і прикрасити корону блакитними сапфірами. Завдяки голографічній анімації відвідувачі цього року вперше побачать корону в такому вигляді, який вона первісно мала при коронації», — повідомили в Празькому граді.
Крім того, по дорозі до вітрини з коронаційними клейнодами відвідувачі матимуть змогу детально познайомитися з окремими коштовними каменями, якими прикрашена Святовацлавська корона — не лише з їхньою історією, а й із тим, де вони зустрічаються в природі.
Традиції виставки
Чеські коронаційні клейноди — найцінніший скарб країни, і виставлялися вони лише з якоїсь надзвичайної нагоди. Та цього року президент Петр Павел ухвалив виставляти їх щороку з нагоди головного державного свята — Дня святого Вацлава і Дня чеської державності, засновником якої вважається цей князь, 28 вересня. Цього року виставка триває з 17 до 30 вересня.
Частиною коронаційних клейнодів є не тільки Святовацлавська корона, скіпетр і держава, а й їхні шкіряні футляри, подушка під корону, а також королівська мантія.
Разом із ними, як правило, виставляють і Святовацлавський меч і коронаційний хрест-релікварій, хоча останні два формально до складу клейнодів не належать і зберігаються в скарбниці собору Святого Віта.
Залізний меч, володіння яким приписують святому Вацлаву, може бути значно старішим, ніж решта клейнодів, і дійсно походити з часів, коли жив цей чеський князь на початку 10-го сторіччя.
Виготовили корону 1346 року до коронації Карла IV королем Чехії наступного, 1347 року.
А останнім, хто використав клейноди під час коронації 1836 року, був австрійський імператор Фердинанд I Добрий на посаду короля Чехії (під іменем Фердинанда V), яким імператори Габсбурґи ставали автоматично.
Проте вже ні його наступник Франц Йосип I, ні останній австро-угорський монарх Карл I не були короновані як королі Чехії.
Зазвичай клейноди зберігаються в Коронній камері в соборі Святого Віта у Празькому граді. Єдиний вхід до неї — через двері в південно-західному розі Святовацлавської каплиці.
І двері, і броньована шафа в камері замикаються на сім замків сімома ключами, які зберігають сім посадовців-«ключників»: президент, прем’єр-міністр, архиєпископ Празький, голови обох палат парламенту, голова колегії каноніків капітулу храму Святого Віта (колегіального органу священників, які служать у соборі і керують його маєтком) і мер Праги. Також усім сімом доводиться збиратися й тоді, коли клейноди повертають туди на зберігання.
Президент Петр Павел, який разом із шістьма іншими відчинив замки попереднього дня, в понеділок, написав, що думав про можливість скасувати виставку через повені й те, що багато людей тепер мають зовсім інші турботи й проблеми. Але, додав він, «цю виставку я сприймаю не як акцію для того, щоб відволіктися й розважитися — вона має для мене сильне символічне значення».
«Чеські коронаційні клейноди століттями є символами нашої державності і спільності, і я вірю, що саме спільність і бажання допомогти тим, хто цього найбільше потребує, є шляхом, як щонайшвидше подолати і цю надзвичайну ситуацію», — додав він.
Традиція демонстрації чеських коронаційних клейнодів сягає часів Першої республіки — Чехословаччини 1918—1938 років. Перша публічна виставка цих коштовностей відбулася 1929 року з нагоди тисячоліття від дня смерті святого Вацлава. Скарби дістали зі сховища і 1945 року, після закінчення Другої світової війни, двічі — у 1950-і роки (у 1955-му і 1958-му), потім сумнозвісного 1968 року, а також у часи застою — «нормалізації» (1975 і 1978 років). Щоразу побачити їх приходили десятки тисяч людей.
За більш ніж 30 років від утворення 1993 року незалежної Чеської Республіки коронаційні клейноди виставлялися в Празькому Граді лише дев’ять разів: по двічі за президентства Вацлава Гавела і Вацлава Клауса і чотири рази, коли посаду президента обіймав Мілош Земан. Іще раз клейноди були виставлені в січні минулого року з нагоди 30-ї річниці утворення Чеської Республіки. Тоді, як виняток, виставку влаштували не в Старому королівському палаці, а в соборі Святого Віта.
Тож нинішня виставка відбувається через незвично короткий проміжок часу. Тепер, відповідно до рішення президента, так буде щороку.
Нині виставку можна відвідати безплатно щодня з 17 до 30 вересня з 9-ї до 17-ї години в порядку живої черги (за винятком 19 вересня — цей день резервований для замовлених шкільних екскурсій, — а також 26 вересня, коли виставка відкриється о 12-й).
