Чеські коронаційні клейноди відтепер виставлятимуть щороку
Корона святого Вацлава, скіпетр і держава, або яблуко — коронаційні клейноди чеських королів рідко залишають сховище. Заради шансу побачити національний скарб чехи й гості країни готові годинами стояти у черзі у Празькому Граді в ті рідкісні, раз на кілька років, випадки, коли їх за особливою вказівкою президента країни пропонують на огляд.
Але нинішній президент Петр Павел вирішив змінити ситуацію. За рішенням голови держави, починаючи з цього року, клейноди будуть виставляти щорічно з нагоди національного свята 28 вересня — Дня святого Вацлава і Дня чеської державності, засновником якої вважається цей князь. Зокрема, цього року коштовності Чеської корони можна буде побачити з 17 до 30 вересня.
«За день до відкриття виставки коштовності урочисто дістануть із Коронної камери в соборі Святих Віта, Вацлава і Войтеха і перенесуть до Владиславської зали Старого королівського палацу», — повідомляє канцелярія президента.
За більш ніж 30 років від утворення 1993 року незалежної Чеської Республіки коронаційні клейноди виставлялися в Празькому Граді лише дев’ять разів: по двічі за президентства Вацлава Гавела і Вацлава Клауса і чотири рази, коли посаду президента обіймав Мілош Земан. Іще раз, наразі востаннє, клейноди були виставлені в січні минулого року з нагоди 30-ї річниці утворення Чеської Республіки.
Найдовше виставка тривала у травні 2016 року — цілі 15 днів. Торішня виставка мала тривати лише п’ять, але в підсумку Празький Град продовжив експозицію до восьми днів. Зате та експозиція була унікальною тим, що її представили в самому соборі Святого Віта, і показали в її перебігу й інші реліквії зі складу так званого Святовітського скарбу.
Традиція демонстрації коронаційних клейнодів чеських королів походить із часів Першої республіки — Чехословаччини 1918—1938 років. Перша публічна виставка цих коштовностей відбулася 1929 року з нагоди тисячоліття від дня смерті святого Вацлава. Скарби дістали зі сховища і 1945 року, після закінчення Другої світової війни, двічі — у 1950-і роки (у 1955-му і 1958-му), потім сумнозвісного 1968 року, а також у часи застою — «нормалізації» (1975 і 1978 років).
Щоразу подивитися на корону, скіпетр та державу приходили десятки тисяч людей — у цих давніх предметах чехи бачили символ національної незалежності. 1962 року клейноди проголосили національною культурною пам’яткою — другою після празького собору Святого Віта.
За сімома замками
Коронаційні клейноди заховані в броньованій шафі з сімома замками, опечатаній сімома печатками. Шафа стоїть у Коронній камері над каплицею Святого Вацлава, що в головному чеському соборі Святого Віта в Празькому Граді.
І сейф, і кімната замикаються на сім замків, ключі від яких зберігаються у семи «ключників»: президента, прем’єр-міністра, архиєпископа Празького, голів обох палат парламенту, голови колегії каноніків капітулу храму Святого Віта (колегіального органу священників, які служать у соборі і керують його маєтком) і мера Праги.
Востаннє короною святого Вацлава коронувався Фердинанд I
Церемоніальні предмети протягом століть були символами влади при коронації чеських королів. Востаннє регалії використовувалися за призначенням 7 вересня 1836 року, під час коронації австрійського імператора Фердинанда I Доброго на посаду короля Чехії, яким імператори Габсбурґи ставали автоматично. Проте вже ні його наступник Франц Йосип I, ні останній австро-угорський монарх Карл I не були короновані як королі Чехії короною святого Вацлава.
Вважається, що той, хто, не маючи на те права, одягне корону, помре, не проживши й року. Ця прикмета «спрацювала» у роки нацистської окупації: за чутками, виконувач обов’язків райхспротектора (керівника створеного нацистами на окупованій території Чехії «протекторату Богемії і Моравії»), архітектор Голокосту Райнгард Гайдріх «приміряв» корону у листопаді 1941 року. 4 червня 1942 року він помер від ран, зазнаних унаслідок замаху, здійсненого чехословацькими диверсантами.
Золото, сапфіри, смарагди
До коронаційних клейнодів належать Святовацлавська корона, скіпетр і держава. Крім того, до них належить і королівська мантія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Корона святого Вацлава була виготовлена за наказом Карла IV для його коронації як чеського короля, яка відбулася 2 вересня 1347 року. Святовацлавська корона зроблена з золота чистоти 21—22 карати і важить 2358 грамів. Її прикрашають 96 коштовних каменів: 19 сапфірів, 30 смарагдів, 44 шпінелі, один рубін, один рубеліт, один аквамарин і 20 перлин. Деякі сапфіри, вкраплені в корону, належать до найбільших у світі. Камені для королівської корони, привезені з Азії, обирав безпосередньо Карл IV. Але корона йому не належала: вона була посвячена самому святому Вацлаву, і чеські королі могли лише ненадовго «позичити» її для особливих церемоній, на кшталт коронації.
Довжина скіпетра становить 67 сантиметрів, він прикрашений чотирма сапфірами, п’ятьма шпінелями і 62 перлинами. Висота держави, декорованої рельєфними зображеннями на біблійні сюжети, становить разом із хрестом нагорі 22 сантиметри. Її прикрашають вісім сапфірів, шість шпінелів і 31 перлина, а також рельєфні зображення біблійних сюжетів, пов’язаних із Адамом і царем Давидом.
Мантія виткана з дорогоцінного шовку, і її створення датується початком 17-го століття. Можливо, вона була виготовлена для Фердинанда II, коронованого 1617 року.
Під час коронації чеських монархів також використовувався золотий королівський коронаційний хрест-релікварій і церемоніальний Святовацлавський меч, володіння яким приписують цьому святому. Обидві ці реліквії є частиною Святовітського скарбу, до якого належать і коронаційні клейноди, проте зазвичай вони виставляються разом із головними символами королівської влади.
