Режисура, сценографія і костюми: українки готують виставу празького театру
П’єса Студії Швандового театру (Švandovo divadlo) «Троянки» (Trójanky) написана за мотивами творів давньогрецького драматурга Еврипіда. Минулого року в іншій постановці цієї п’єси в Празі грали українські акторки.
Нині режисеркою вистави стала режисерка київського театру «Золоті ворота» Анна Турло, сценографію підготувала Руслана Басенко, а костюми Олена Загребіна — усі біженки з України.
Як розповів автор п’єси, драматург Швандового театру Давід Коштяк, цією виставою театр ясно засвідчує своє громадянське ставлення до нинішньої воєнної агресії Росії проти України.
«Коли в лютому 2022 року почалося російське вторгнення в Україну, я відкрив «Троянок» Еврипіда. Але ця грецька драма розповідає про шляхетних дам із королівських родин — а я хотів, щоб пролунали голоси звичайних жінок, на життя яких безпосередньо вплинула війна. Тому я відклав Еврипіда і сів писати власний текст», — розповів він.
Завдяки співпраці з Анною Турло автор поєднав античний сюжет із долями реальних жінок, які не залежать від часу дії. Еврипід писав про стародавню Трою, зруйновану після десятилітньої облоги: всі чоловіки й сини загинули, лишилися самі лише жінки, які тепер мусять жити серед недавніх ворогів… Коштяк свій текст збудував на контрасті старого й сучасного світів, що вносить у нього гумор і жарти. «В одному з моментів, наприклад, троянки згадують, як прекрасна Єлена Троянська, через яку й почався конфлікт, перемогла в конкурсі «Міс світу» і забажала миру в усьому світі», — згадує драматург, який такими вставками зсунув і полегшив первісну тему.
«Долі трьох героїнь відбивають часті застереження й забобони більшої частини суспільства щодо прибулих жертв війни. Ми намагаємося позбутися цих поверхових наклейок і побачити за ними справжніх людей, із долями яких може ототожнити себе кожен із нас», — додає Коштяк.
Важливі пропозиції — наприклад, мотив материнства, поєднаний із прагненням захистити своїх дітей — внесла в текст режисерка Анна Турло. Для успішної української театральної діячки це її перша режисура чеською мовою.
«Я б хотіла, щоб «Троянки» промовили про людяність. Про те, що ми всі сильніші, ніж думаємо про себе. І що які б ми сильні не були, добре мати біля себе людей, які нас будуть розуміти і підтримувати і в найтяжчі часи», — каже вона.
«Якщо зовсім коротко: наші троянки — жінки, потерпілі від війни, які мусять знайти спосіб, як не перестати жити», — додає режисерка, яка прибула до Чехії через місяць після повномасштабного нападу російської армії на свою батьківщину. І нинішню постановку вона розглядає і як можливість замислитися над власним досвідом і шукати спосіб, як ним торкнутися публіки.
«Важливим моментом тут є спільність — взаємна підтримка і розуміння, які допомагають різним жінкам зі схожим життєвим досвідом знайти і в чужому середовищі шматочок власного дому», — каже Анна Турло.
Вона запросила до співпраці й інших талановитих театральних діячок із України.
Сценографія Руслани Басенко відображає напруженість і взаємозв’язок між старим і новим світом. Один із її елементів — «пісочниця», простір, наповнений глиною. «Усе з землі виростає і до неї й повертається. Пісочниця вказує на циклічність історії й на намагання героїнь вигребти хоч якісь рештки свого старого життя», — пояснює вона. Опору в новому середовищі символізують дерев’яні колони з плутаниною дротів. Вони розплітаються з тим, як героїні шукають свій шлях, каже сценографка.
А багатошарові костюми Олени Загребіної інспіровані, серед іншого, медичними і військовими матеріалами, включно з маскувальними сітками. Кожна з жінок таким чином вдягає і шматок своєї особистої історії, і їхнє вбрання змінюється — від панцера аж до корсету. «Головний елемент костюмів — взаємно комбіновані сітки і мотузки, які вказують на відчуття з переплетення часів і нескінченного поєднання минулих і нинішніх подій», — пояснює вона.
Ролі трьох троянок грають Анежка Штястна, Анна Ґрундманова і Марія Штіпкова, а чоловічі ролі — грецького завойовника і бога Зевса — Ян Ґрундман.
Прем’єра вистави в Швандовому театрі на Сміхові відбудеться 27 травня, найближчі репризи — 29 травня, 9 і 23 червня. Вистава буде в програмі і в новому сезоні від вересня цього року.
Тим часом у Празі українки вже брали участь іще в одній постановці за мотивами «Троянок» та інших творів Еврипіда. Театральна трупа з назвою «Депресивні діти прагнуть грошей» (Depresivní děti touží po penězích) у вересні минулого року поставила своїх «Троянок» у театрі Venuše ve Švehlovce, і до неї залучили 11 акторок із найрізноманітніших кінців України — з Луганська, Києва, Донецька чи Херсону; більшість їх уперше познайомилися вже в Празі. Режисер Якуб Чермак поставив цю виставу українською мовою.
