Роботу в Чехії мають уже дві третини біженців, але більшість працює на посадах нижче від своєї кваліфікації — нове дослідження
Головна перешкода для знаходження кращої роботи — недостатнє знання чеської і недоступність дошкільних закладів для дітей. А все ж понад половина опитаних хоче лишитися в Чехії.
Такі, зокрема, результати вже одинадцятого дослідження з серії «Голос українців у Чехії», що його здійснила в червні компанія PAQ Research у співпраці з Соціологічним інститутом Академії наук Чехії.
Некваліфікована праця, малі доходи, недостатнє знання мови
Серед економічно активних біженців із України роботу мають уже 67%, і ця частка стабільно росте. Але серед працевлаштованих 58% і далі працюють на менш кваліфікованій роботі, ніж вони мали в Україні. А 41% до того ж має роботу, виразно нижчу від їхньої кваліфікації. Таким чином, у той час як працевлаштованих українців дедалі більшає, так само в абсолютних цифрах більшає й тих, хто знаходить собі гірші посади, ніж могли б, свідчить дослідження.
Некваліфікована робота приносить свої труднощі. Дві третини біженців заробляють «чистими», після всіх виплат, до 150 крон на годину. Чотири з десяти опитаних кажуть, що отримують за свою працю менше, ніж чехи на таких самих посадах. Чверть мусить працювати на кількох роботах, щоб заробити на життя. Більш ніж третина працює, за словами цих людей, за умов недостатнього соціального і правового захисту, тобто без соціального й медичного страхування й без відпусток.
71% опитаних вважає найбільшим бар’єром для знаходження кращої роботи свій рівень знання чеської. У звичайних ситуаціях нині здатні домовитися чеською 44% біженців; зовсім не знають її 20%. Поширеною перешкодою залишається і брак місць у дитячих садках чи дитячих групах. І ще одна з таких перешкод — можливість визнання професійної кваліфікації з України.
Нова форма допомоги підвищує ризики
На інтеграцію на ринок праці впливає й нова форма надання біженцям підтримки, яка почала діяти з липня. Тепер вона може мотивувати біженців приховувати свої доходи. Соціолог Даніел Прокоп пояснює: «При розрахунку гуманітарної допомоги враховується 100% доходу домогосподарства. Якщо легальний доход зросте на 1 крону, то так само на 1 крону знизиться й допомога — і загальний доход не зростає. Це демотивує від підвищення легальних доходів, а держава на цьому втрачає через менші надходження податків та інших зборів». За його словами, це можна було б вирішити, якби враховувати не 100%, а 70% доходів, як то є в чеських домогосподарств, що просять про матеріальну підтримку.
Даніел Прокоп: «Жінка з двома дітьми без чоловіка, 20 тисяч «чистого», за скромне житло віддає 12 тисяч. Якщо вона чешка, то має право на 6 тисяч допомогу на житло, близько 3 тисяч доплату за дітей. Плюс мала чи має виплату за догляд за малою дитиною. Українська ж біженка за тих же умов — підтримка нульова. Це дуже невдало».
Гуманітарну підтримку в червні, коли здійснювалося нинішнє опитування, отримувало близько 60% біженців. Від липня рівень цієї підтримки зменшився, але конкретних даних соціологи ще не мають.
Нестача коштів — і перешкода для оренди
Так само зміни в підтримці біженців вплинуть і на умови їхнього проживання. У червні, до набуття чинності змінами, в орендованому житлі жило 49% біженців (у березні було 39%); очікується, що нині цей відсоток іще більший, бо багато біженців втратили право на безплатне проживання в наданому гуманітарному житлі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Унаслідок змін лише чверть домогосподарств, які повністю складалися з «вразливих» біженців, зберегли право залишитися в безплатному гуманітарному житлі; у трьох чвертях домогосподарств хтось із їхніх членів втратив це право. Таким чином, виїхати з такого житла або почати оплачувати його мусило близько двох третин із майже 70 тисяч біженців, які, за офіційною статистикою були поселені в ньому. Ці зміни відтак торкнулися від 10 до 14 відсотків від усіх біженців.
Іще 21% біженців торкнулося скасування «солідарного житла», за яке його власникам, що надали його біженцям, платила держава — тепер біженці мусять орендувати його і просити про доплату на оренду в межах гуманітарної допомоги, але отримають цю допомогу не всі.
У пошуку орендованого житла перед багатьма українцями постає фінансовий бар’єр: як власне сума оренди, так і фінансова застава, «кауце». Соціологиня Катержина Шафаржова у зв’язку з цим пропонує чеській державі додати біженців у стандартну систему державної соціальної підтримки, щоб вони мали право на допомогу на житло, як і чеські домогосподарства.
Сучасний вигляд системи допомоги біженцям не допомагає вирішити проблему бідності. Нижче від межі бідності перебуває 68% біженців — під найбільшою загрозою з них головно домогосподарства з дітьми і літні люди. 45% опитаних домогосподарств своїх заощаджень вистачило б менш ніж на місяць, якби вони лишилися без доходів.
Дискримінація — і бажання лишитися в Чехії
Проблему становить і дискримінація: з якоюсь її формою зустрічалися 64 відсотки дорослих біженців — найчастіше при пошуку житла (29%) і при пошуку роботи (21%). А словесних нападів через своє походження зазнали аж 57% опитаних біженців.
При цьому 52% опитаних біженців хотіло б урешті залишитися в Чехії — це на 9% більше, ніж наприкінці 2022 року. Але цей відсоток дуже різний залежно від рівня інтегрованості. Серед тих, хто вміє спілкуватися чеською, хочуть залишитися 62%, з тих, хто живе в орендованому житлі, їх 57%. Натомість із тих, хто не вміє говорити чеською, хотіли б залишитися 32%, а серед тих, хто жив (станом на червень) у безплатному гуманітарному житлі, таких 38%.
Опитування здійснили протягом червня серед 1425 домогосподарств українських біженців із 3789 особами, які прибули до Чехії протягом 2022 року, за репрезентативною вибіркою; загальна похибка не перевищує 1,5%.
