Російськомовні злочинці в Чехії використовують іноземців для відмивання грошей. Потерпілими часто стають біженці з України
Злочинці пропонують іноземцям, які мають банківський рахунок у Чехії, можливість підзаробити, знявши готівкою переказані їм викрадені суми. Саме ці іноземці часто і є єдиними, хто постає перед судом. Про це йдеться в розслідуванні, що його здійснили журналісти-розслідувачі станції Radiožurnál Чеського радіо.
Маєте банківський рахунок? І хочете добре заробити? Приблизно так починається спілкування, якщо ви відреагуєте на одну з сотень рекламних пропозицій легкого заробітку в якійсь із груп у телеґрамі, яким чехи користуються відносно мало. Добре організовані російськомовні злочинні групи ловлять на такі оголошення останні ланки ланцюга прання грошей, що їх обманом висмоктують із банківських рахунків у Чехії чи за кордоном.
Пропозиція роботи, часто спрямована на молодих іноземців, які перебувають у Чехії, має простий вигляд. Досить лише на хвильку «позичити» свій банківський рахунок. На нього у вказаний час надходять кошти. Якщо раптом запитати, звідки ці гроші, відповідь буде: заробили на торгівлі криптовалютами. Далі треба ці гроші зняти з рахунку готівкою чи позичити комусь свою банківську картку, щоб кошти зняли без вашої участі.
Власник «позиченого» рахунку може залишити собі частину грошей — зазвичай пару тисяч крон. І, звичайно ж, замовник запевнить його, що все цілком законно.
Десятки справ щороку
Але реальність цілком інша. Адже гроші, що надходять на «позичені» рахунки, в величезній більшості випадків походять зі злочинної діяльності — наприклад, із уже згаданих шахрайств в інтернеті. І той, хто дозволить цим грошам прийти на свій рахунок, а потім передасть їх далі, отримує проблему.
«Ці особи здійснюють кримінальну діяльність — або як ті, хто скоїв кримінальний злочин легалізації доходів від кримінальної діяльності, або як помагачі в здійсненні цього злочину», — пояснює керівник Окружної прокуратури Праги-1 Ян Лелек. Із усієї злочинної групи перед судом постають саме власники «позичених» рахунків.
«Для органів, що беруть участь у кримінальному провадженні, як правило, не становить проблеми ідентифікувати ці останні ланки ланцюга, бо власника кінцевого рахунку, куди були надіслані гроші, дуже просто визначити. Набагато проблематичніше доказово ідентифікувати осіб, які просили «позичити» рахунок чи яким були передані гроші», — пояснює прокурор.
Саме його прокуратура, що розглядає питання злочинності в центрі Праги, зустрічається з цим різновидом злочинів досить часто — адже в центральній частині міста значна концентрація банкоматів.
«Щороку в цій прокуратурі відкривають таких кримінальних проваджень по багато десятків, а перед судом постають лише по кілька десятків осіб на рік», — додав Лелек. Головні ж організатори часто уникають відповідальності.
Банди таких «легалізаторів», крім центру міста, використовують також місця біля великих торговельних центрів у різних частинах Праги. В цьому особисто переконалися журналісти-розслідувачі «Радіожурналу». Вони кілька тижнів стежили за групою «PRÁCE Praha - РАБОТА Прага» в телеґрамі і відкрили добре продуману систему, в якій кожен має свою роль.
Шахраєві допомагали українці
У середині травня 2024 року журналіст відповідає в телеґрамі на кілька оголошень, написаних чеською. Першим реагує користувач «Діма». Він пропонує винагороду в 15—20 тисяч. На запитання, звідки походять кошти, які він хоче зняти через рахунок журналістів, відповідає, що це «зняття коштів із криптовалют».
На запитання, чому ці кошти він не зніме сам, «Діма» реагує з затримкою: «Ми маємо великі обсяги, а на картках ліміти, які не дають нам можливості зняти більше».
«Це легально?» — питають репортери. «Так, ми все робимо відкрито, ми зустрічаємося з людьми і все їм детально пояснюємо», — відповідає він. І вимагає від журналістів скан інтернет-банкінгу їхнього рахунку. Отримавши його, він домовляється зустрітися вже наступного дня біля торговельного центру Galerie Harfa в Празі.
Але перед самим часом зустрічі «Діма» змінює плани — він пише, що замість себе пошле когось іншого: «З вами зустрінеться моя людина».
Через кілька хвилин підходять двоє хлопців — українці Андрій і Станіслав. Вони кажуть, що теж відповіли на оголошення в телеґрамі. «Він написав мені, що вам потрібна допомога, то чи не міг би я сюди прийти на годинку, що тут буде людина, яка зніме гроші, передасть мені і я поїду. Так я сказав: можу, чому ні», — розповів Андрій.
Куди саме він мав би відвезти «Дімі» гроші, він, за його словами, тями не має: «Діма», мовляв, мав сказати йому про місце після того, як кошти будуть переказані і зняті.
Андрій твердить, що спілкувався з «Дімою» тільки письмово в телеґрамі і ніякого іншого контакту з ним не має. Але й свого контакту давати не хоче: «Діма казав, щоб ми не давали ніяких своїх контактів». Через хвилину настає те, задля чого він сюди прийшов, і просить номер рахунку репортерів. Коли дізнається, що розмовляє з журналістами, швидко перериває зустріч.
Від розмови відмовився
«Діма» відмовляється говорити чи зустрітися. «Я не в Празі», — пише він, хоча за домовленістю з Андрієм він якраз у цей час мав би взяти в того гроші, які мали провести через рахунок репортерів. На дзвінки через телеґрам він не відповідає.
А через хвильку пише з іншого облікового запису з назвою «Чехи сплять». «Нііі», — відповідає на повідомлення розслідувачів, що вони йому подзвонять. «Я погано говорю чеською», — пише він. «Можемо говорити російською», — пропонують журналісти. «Я і російською не говорю, — відповідає він. — Я з Німеччини». «Ми можемо й німецькою», — не здаються журналісти. Але «Діма» наполягає тільки на письмовому спілкуванні.
Кілька разів журналісти намагаються подзвонити йому на обидва облікові записи, та він не відповідає. А тим часом далі публікує оголошення в телеґрамі і шукає «власників чеських банківських карт». Коли репортер урешті повідомляє й «Дімі», хто він такий, той стирає свій обліковий запис у телеґрамі.
Суди безкомпромісні
Справи «легалізаторів», тобто тих, хто свідомо чи несвідомо допомагає шахраям прати гроші, закінчуються і в судах. А вони в оцінці таких дій бувають достатньо безкомпромісні.
Наприклад, на початку грудня минулого року Окружний суд Праги-8 покарав чоловіка з України: він дозволив послати на свій рахунок 140 тисяч крон, які незадовго перед тим шахраї вкрали в однієї жінки в Чехії.
«То були не його гроші. Він зняв ці гроші, а що він зробив із ними потім, то його проблема», — пояснив суддя Петр Новак, який виніс чоловікові вирок: рік позбавлення волі умовно з випробувальним терміном у три роки. Одна з умов випробувального терміну — чоловік має повернути жінці вкрадені в неї гроші.
