Ротонда Святих Петра і Павла в Будечі: найстаріша будівля, що існує в Чехії
Ядро цього храму в стародавньому городищі Будеч неподалік Праги було збудоване наприкінці 9-го чи на самому початку 10-го століття.
Від колишнього городища, що колись було центром влади майбутніх чеських князів роду Пржемисловців, не лишилося практично нічого, крім назви. А от ротонда, добудована й розширена, стоїть досі — і таким чином стала найдавнішою спорудою на території Чехії, яка дожила до наших днів.
Цей таємничий храм, що стоїть посеред стародавнього цвинтаря на пагорбі за 18 кілометрів на північний захід від Праги, — безумовно, одне з тих місць, які просто дихають історією. І це не дивно, пояснює місцевий гід Міхал Баржінка.
«Це місце, без сумніву, дуже важливе для Чехії, бо тут стоїть найдавніша будова в країні, що існує в наш час. Хоча, з іншого боку, я маю таке відчуття, що більшість людей мало що знають про Будеч — іноді вони відкривають це місце для себе радше випадково, бо ми зараз стоїмо між селом Заколани, де є залізнична станція, і замком Окорж, який є популярною туристичною пам’яткою».
Але це місце має й вірних йому людей, які вже знають про нього й повертаються час від часу під час довгих прогулянок пішки чи велосипедом. Хоча ротонду протягом століть кілька разів перебудовували, її центральна нава, заввишки понад 12 метрів, зберегла свою первісну форму. Інтер’єр її значно потерпів від пожежі 1876 року. Після того 1926 року там встановили вівтар роботи скульптора Франтішека Вавржіха, в центрі якого стояло розп’яття кінця 16-го сторіччя, а поруч фігури апостолів, які дали ім’я храмові. Нині зображення апостолів можна побачити на величній ренесансній кам’яній кафедрі.
«Ротонду збудували поміж 895 і 905 роками за наказом князя Спитігнєва, й історичні джерела свідчать, що це була одна з трьох тодішніх християнських святинь у чеських землях. Зараз це найстаріша збережена будівля в нашій країні через те, що дві інші не збереглися чи збереглися не в первісному вигляді — це храм Святого Климента в Лівому Градці і храм Діви Марії в нинішньому Празькому граді».
Ротонда Святих Петра і Павла в Будечі (спершу вона була присвячена тільки святому Петрові) історично була останньою з тих трьох. Храм Святого Климента в Лівому Градці —це колишнє городище лежало на території сучасного міста Розтоки попід Прагою —був найдавнішим, але нинішня його будівля була збудована й багато разів перебудована вже після руйнування первісної. А підвалини храму Діви Марії — все, що від нього лишилося — можна побачити під склом у проході між двома дворами Празького граду.
У Празі є ще кілька відомих стародавніх християнських культових споруд. У тому ж Празькому граді стоїть храм Святого Георгія, збудований дещо пізніше в 10-му столітті в романському стилі. Також у чеській столиці є й інші відомі ротонди — Святого Мартина в фортеці Вишеград, Святого Лонгина за пару кроків від Карлової площі і Святого Хреста неподалік Національного театру. Але ці три ротонди романські — а ротонда Петра і Павла є єдиною ще дороманською в усій Чехії.
«Збережена давня частина — центральна нава, що походить із межі 9-го і 10-го століть, тому ми й називаємо її дороманською. Хоча до цієї нави додані й інші частини: романська вежа, пізньоренесансна ризниця і бароковий пресбітерій. Так що з погляду архітектурних стилів це така собі мозаїка».
Територія навколо ротонди — чудова місцина, де можна не тільки милуватися гарною природою, а й скуштувати чеських смаколиків із невеликої крамнички. 1962 року місцевість Будеч проголосили національною культурною пам’яткою. І вона має й велике символічне значення, бо згадується в стародавній легенді 10-го століття як місце, де в юності жив і вивчав Псалтир майбутній князь Вацлав, який визнаний святим і вважається засновником чеської державності.
Крім того, ротонда Петра і Павла є й на гербі сусіднього села Заколани, до території якого належить Будеч. І цей храм досі не втратив свого релігійного значення, пояснює Мартін Баржінка.
«Тут і далі щомісяця справляють службу Божу. А двічі на рік ми приймаємо й походи прочан: раз на день святих Петра і Павла, бо храм присвячений їм, і вдруге на 28 вересня, день святого Вацлава, патрона Чехії, який теж пов’язаний із городищем Будеч, де, за легендою, він учив латину».
Варто додати, що ротонда була не єдиною релігійною спорудою в цій місцевості. І сьогодні можна побачити підвалини ще одного храму неподалік, Різдва Діви Марії, які відкрили 1970 року під час археологічних розкопок. Завдяки цьому дослідженню і деяким письмовим документам вдалося реконструювати її вигляд і з’ясувати, що вона була збудована в другій половині 10-го століття. Також відомо, що після десятиліть занепаду цей храм припинив існування 1786 року.
І нині все, що лишилося від городища, — це ротонда, ці підвалини другого храму, і, звісно, цвинтар, стіни якого, за деякими джерелами, були збудовані з каменю зниклого храму.
«У 10-му столітті вже були деякі поховання біля храму Різдва Діви Марії, але на нинішньому цвинтарі, біля ротонди, ховати почали тільки 1836 року. Якщо пройтися цвинтарем, ми побачимо головно нагробки з 19-го і 20-го століть, і поховання відбуваються й нині».
І ще один цікавий факт: свого часу розглядали можливість саме в Будечі створити національний меморіальний цвинтар для видатних осіб, який урешті влаштували на цвинтарі базиліки Святих Петра і Павла у Вишеграді в Празі.
Міхал Баржінка вже й не пам’ятає точно, скільки часу працює гідом у Будечі — каже, що вже понад десять років. Він нагадує, що відвідати ротонду можна кожних вихідних від кінця травня до кінця вересня. Сезон завершується — як же інакше — в день святого Вацлава.
«Ми з колегами працюємо по черзі, я тут не кожних вихідних. Власне, я приходжу кілька разів за сезон, так що це не така тяжка праця. До того ж кожна екскурсія завжди трохи інша, бо, на відміну від звичних екскурсій у великих замках, ми можемо не поспішати. По суті, виклад можна пристосувати до конкретного туриста, до того, що його більше цікавить — чи то постать святого Вацлава, чи архітектура тих часів, чи й життя в 9—10 сторіччях. У цьому краса цієї роботи: мені найбільше подобається те, що кожну екскурсію можна індивідуалізувати під конкретну групу, і тому кожна екскурсія трохи інакша».
Міхал Баржінка визнає, що Будеч не є і не буде однією з найвідоміших чеських пам’яток для іноземних туристів, бо ця місцина не з тих історичних пам’яток, про які згадують у першу чергу. Але, каже він, десь пару разів за сезон сюди таки приїжджають і іноземці, які, може, завдяки довшій відпустці знаходять час і можливість відкрити для себе цю перлину, про яку й не всі місцеві знають.
