«Рятую українських чоловіків від смерті». Чеська журналістка говорила з українським нелегальним перевідником через кордон
Якщо на самому початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські чоловіки призовного віку становили одну десяту частину біженців, то нині їх уже чверть — 93 тисячі.
Схожа ситуація і в сусідніх країнах — при тому, що українські чоловіки віком від 18 до 60 років нині не мають права виїжджати за кордон, за незначними винятками, пише чеський проєкт журналістських розслідувань Investigace.cz.
Частина цих людей скористалася послугами нелегальних перевідників, які або вивозять дезертирів під виглядом гуманітарних працівників, або проводять через кордон поза пунктами пропуску.
Із одним із таких перевідників, який у соцмережах підписується як Vladimir, сконтактувала журналістка проєкту Крістіна Вайнбендер. Це не його справжнє ім’я. Він стверджує, що перевів через кордон кількасот людей, серед того й військових.
У телеґрам-каналі «Володимира» — умови переходу кордону, цінник, актуальна інформація і рецензії задоволених клієнтів, які записують короткі відеоподяки, зокрема й на вулицях Праги.
Редакція проєкту змогла з’ясувати справжню особу «Володимира», але не повідомляє її. Він працює в місті Тирасполі, що в так званому «Придністров’ї» — фактично окупованій Росією і непідконтрольній Кишиневу частині Молдови, — в транспортній компанії, що має філії в Румунії.
Із Тирасполя близько години автом до офіційного прикордонного переходу Тудора (Молдова) — Старокозаче (Україна). Через нього «Володимир» переводить тих клієнтів, які маскуються під гуманітарних працівників. Із Молдови втікачі прямують далі до Європи. Це підтверджує й молдовська статистика: з 850 тисяч українців, які перетнули українсько-молдовський кордон, у цій країні залишився лише кожен восьмий.
А на запитання, чому «Володимир» не переводить відразу через українсько-польський кордон, він відповідає: «Польська прикордонна служба співпрацює з Україною і здійснює спільні операції проти нелегального переходу кордону, тому міра успішності перетину кордону там дуже низька».
Можна офіційно, можна «лісом»
Такий спосіб перетину кордону — з пред’явленням на прикордонному переході фальшивих документів гуманітарного працівника — обійдеться клієнтові в 7 тисяч доларів. Але «Володимир» рекомендує радше нелегальний перетин кордону поза офіційним переходом: «Якщо ви перетнете кордон як гуманітарний працівник, вас записують до реєстраційної системи, і, якщо ви не повернетеся у визначений термін назад до України, на вас після повернення чекатимуть проблеми з законом. При нелегальному перетині цього не може статися, бо про вас просто не знають», — каже він.
Нелегальний перетин кордону автом через «зеленку», польовими доріжками, обійдеться більш ніж у 4 тисячі доларів (Investigace.cz наводить суму в перерахунку на чеські крони — 100 тисяч). Можливі знижки залежать від складності шляху. Пішохідний перетин кордону коштує дешевше. «Якщо ви готові пройти принаймні два кілометри, це обійдеться вам у 2500 доларів, якщо пройдете вісім кілометрів, ціна знижується до 1500 доларів», — мовиться в ціннику «Володимира».
Оплата — після успішного перетину кордону: готівкою, криптовалютами чи й навіть «натуральною платою» у вигляді автомобіля клієнта, якщо той після перетину кордону не буде його надалі потребувати. Але через те, що, за словами «Володимира», ставалося, що клієнти врешті не заплатили, останнім часом він бере завдаток.
Та такому нелегальному бізнесові загрожують не лише намагання Служби безпеки України час від часу підривати його схеми, але й велика конкуренція на чорному ринку. Інший телеґрам-канал пропонує переправити через кордон за ціни, менші в кілька разів. Дозвіл виїхати з України через систему «Шлях», призначену для водіїв міжнародного транспорту чи перевізників гуманітарної допомоги, в конкурентів коштує 700 доларів — удесятеро дешевше, ніж у «Володимира». Та він переконує, що такі низькі суми можуть правити тільки шахраї, бо не мали б із того ніякого зиску.
«Війна через вищі сили, різниці між Україною і Росією немає»
На війну Росії проти України «Володимир» має специфічні погляди, що виходять із російської пропаганди, а також різноманітних «теорій змов». «Найбагатші втекли на самому початку, а воювати йдуть тільки найдурніші, патріоти з промитими мізками чи біднота… Конфлікт є наслідком вищих владних сил, що перевищують інтереси окремих людей і націй», — сказав він у розмові з журналісткою.
І, як розповіла авторка розслідування Крістіна Вайнбендер в інтерв’ю Radio Prague International, «Володимир» дійсно вірить, що рятує життя людей, і бачить у цьому «порятунку» свою місію. За її словами, для нього люди з обох сторін війни — гарматне м’ясо, і ніякої різниці між Україною і Росією для нього немає.
«Його принцип такий: завжди винні приховані сили, а те, що звучить публічно, ніколи не є правдивою інформацією. Мій герой не вірить ні одному урядові в світі, і тому для нього, в принципі, немає батьківщини. І він, скажімо, не почувається зрадником. Навіть коли ми обговорювали статтю, він мені написав: «Ви там використовуєте слово «дезертир», але для мене уряд нелегітимний, і за таких умов неможливо бути дезертиром, бо людина просто себе рятує», — розповіла журналістка.
Кремлівська пропаганда все одно знайде привід
Чи ж не боїться Крістіна Вайнбендер (вона родом із Казахстану), що її матеріал може використати кремлівська пропаганда з її наративами на кшталт «Українці не хочуть воювати, Київ жене їх на смерть, а Володимир Зеленський збирається битися до останнього українця»? Журналістка каже, що боїться — але вважає, що важливо відмежуватися від таких емоцій.
«Спектр тем, над якими ми працюємо, такий, що їх легко можна використати в наративі Кремля. Але це не означає, що ми не можемо братися, наприклад, за справи, пов’язані з корупцією в Україні, яка перетікає, наприклад, і в Чехію. Я працювала над великим розслідуванням про українського олігарха Костянтина Жеваго, який купив у Чехії величезну кількість майна, використовуючи кошти, викрадені ним із його попередніх фірм. Думаю, що було б неправильно вдаватися до самоцензури з побоювань, що Кремль може використати наші матеріали як привід писати про Україну гидкі статті, тому що кремлівські ЗМІ все одно це роблять — незалежно від того, чи робимо ми свої розслідування, чи ні. Вони завжди знаходять привід спотворити реальність», — каже журналістка.
Як нагадує Investigace.cz, ухилення від мобілізації є в Україні кримінальним злочином, за який загрожує позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. Але дістати тих, хто зумів утекти за кордон, Україні важко: наприклад, Чехія повідомляла, що не буде видавати втікачів від мобілізації автоматично і кожне можливе прохання про це від української сторони розглядатиме індивідуально. Як сказала проєктові представниця пресового відділу Міністерства юстиції Чехії Марцела Невшімалова, наразі до цього міністерства ще не надходило жодного прохання з України про видачу.
Але набагато більше ризикують перевідники, мовиться в статті: в разі викриття чи затримання на них чекає в Україні покарання від 7 до 9 років позбавлення волі.