Що думають українці в Чехії про закон про мобілізацію і реєстрацію в застосунку «Резерв+»

Оновлений український закон про мобілізацію, що набув чинності 18 травня, викликав чимало непорозумінь і поставив європейські країни у незручне становище. Особливо ті, де перебуває найбільша кількість біженців, серед яких і Чехія. Radio Prague International поспілкувалося з українськими чоловіками в Чехії щодо закону та запуску нового застосунку для оновлення військово-облікових даних «Резерв+».

Після тиші відразу декілька чеських політиків висловилися про ситуацію, що склалася навколо зміненого закону. Міністр закордонних справ Ян Ліпавський заявив, що Чехія не підтримує тих, хто намагається уникнути обов’язку, встановленого законом. Однак водночас він сказав, що не можна когось взяти і відправити в Україну.

Депутат чеського парламенту Ондржей Коларж із партії TOP 09, що входить до урядової коаліції, запропонував повертати боєздатних українців на батьківщину. Голова партії TOP 09 і голова нижньої Палати депутатів парламенту Маркета Пекарова-Адамова також заявила, що хотіла б зайнятися цією темою. Утім, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан скептично сприймає такі пропозиції.

Багато українських чоловіків віком від 18 до 60 років опинилися в ситуації, коли вони не можуть оформити новий закордонний паспорт, а перебувати без цього документа в Чехії практично неможливо.

Денис, який виїхав до Чехії ще 2018 року, очікує на новий закордонний паспорт із лютого 2024 року, хоча попередній паспорт ще дійсний декілька років.

«Виїхав у Європу, знайшов підприємство, яке мене працевлаштувало та оформило дворічну робочу карту. Після 24 лютого я вивозив маму з Авдіївки. Всі документи взагалі згоріли. Маму вивозили під обстрілами».

Ситуація щодо українських студентів віком до 25 років у Чехії викликала обурення у соціальних мережах. Адже до досягнення цього віку вони не можуть бути мобілізовані. Проте також повинні оновити дані, щоби мати доступ до консульських послуг.

Юлія, син якої навчається у Чехії, розповіла, що вони очікують на новий паспорт із 1 лютого цього року. Як стверджує жінка, таких людей багато.

«Ми приїхали до Чехії на початку березня 2022 року. Синові тоді було 16 років. Тато наш залишився захищати Україну й донині на передовій на запорізькому напрямку. В цьому році 1 лютого подали в ДП «Документ» на закордонний паспорт і на ID-карту. Наразі потрапили під цей закон, завдяки якому дитина не може отримати свій закордонний паспорт. Дитина має інвалідність. Йому тільки 18 років, і приїхав він сюди дитиною, і він тут навчається. Але ми не можемо отримати його закордонний паспорт».

Юлія також переконана, що готові паспорти фізично вже в Празі, а не в Україні. Видавати паспорти за кордоном чоловікам віком від 18 до 60 років, за незначними винятками, забороняє ухвалена разом із новим законом про мобілізацію постанова Кабінету міністрів України.

Згідно з інформацією Міністерства оборони України станом іще на 27 травня, у новому застосунку «Резерв+» із 18 травня оновили свої дані за кордоном у 124 країнах понад 14 тисяч чоловіків віком від 18 до 60 років. Серед країн, що лідирують, — Польща, Німеччина, Канада, Чехія, США, Велика Британія, Іспанія, Литва, Нідерланди та Словаччина. 4 червня речник Міноборони повідомив, що свої військово-облікові дані оновили через застосунок уже понад 18 тисяч українців, що перебувають за кордоном.

Тим не менше Богдан, який виїхав у Чехію у березні 2022 року, запевняє, що не реєструватиметься в новому застосунку.

«Я встановлювати його не планую. І з мого найближчого кола спілкування всі чоловіки призовного віку також не планують завантажувати застосунок».

Богдан недавно встиг отримати паспорт до запровадження нових норм і сподівається, що за час його чинності ситуація вирішиться. Проте він не ризикує та не носить його з собою.

Механізму повернення українських чоловіків призовного віку до України немає. Але днями офіційний портал для іноземців МВС Чехії повідомив, що наявність дійсного закордонного паспорта є однією з головних вимог у разі звернення з проханням про видачу або продовження терміну дії довготривалої візи, дозволу на довготривале чи постійне проживання. Проте це не розповсюджується на людей із візами тимчасового захисту та візами толерантності, що видані у зв’язку з війною Росії проти України.

ключове слово:
увімкнути аудіо

Також на цю тему