Сто днів нового уряду: повно суперечностей у зовнішній політиці, зокрема щодо України
«Україну підтримуємо, але грошей не дамо». Зовнішня політика уряду партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ сповнена суперечностей. А найбільший виклик у цій політиці ще попереду, пише інтернет-видання Novinky.cz із нагоди недавніх перших ста днів цього уряду при владі.
Відсутність єдності в уряді видно в першу чергу саме у ставленні до України. Наприклад, про чеську снарядну ініціативу Андрей Бабіш напередодні минулорічних парламентських виборів заявляв: якщо його рух ANO буде керувати наступним урядом, проєкт постачання України закінчиться. В липні 2025 року він твердив, що ця ініціатива непрозора і має завищені ціни. Ще гостріше проти постачання озброєнь Україні виступала партія SPD.
Але після створення нового уряду на чолі з ANO ситуація змінилася. Цей уряд не скасував проєкт, а лише дещо змінив роль самої Чехії в ньому. Як пише видання, з «чеського проєкту» став радше міжнародний сервіс, керований із Чехії.
За даними на кінець лютого, на цей рік наразі забезпечене фінансування приблизно на 880 тисяч снарядів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Розрив між словами і справами продемонстрував і міністр оборони Яромір Зуна (висуванець SPD). Він невдовзі після призначення назвав Росію агресором і висловив підтримку Києву. Говорив він і про те, що прийняв запрошення відвідати Україну і вже планує цей візит.
Але врешті він туди не поїхав. «Міністр оборони не прийняв запрошення відвідати Україну, яке він отримав», — заперечив на пресконференції слова Зуни лідер SPD і голова Палати депутатів Томіо Окамура, поки міністр мовчки похнюплено стояв поруч.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А от у випадку європейської позики Україні уряд дотримався своєї позиції: ані крони Україні з бюджетних коштів. Бабіш на засіданні Європейської ради в грудні 2025 року не став блокувати цієї позики на суму в 90 мільярдів євро на 2026—2027 роки, але отримав для Чехії виняток із надання гарантій на неї — приєднавшись у цьому рішенні до Угорщини і Словаччини (які відтак взагалі заблокували цю позику).
А міністр закордонних справ Петр Мацінка („Motoristé sobě“) в лютому виступив в ООН у Нью-Йорку з промовою, в якій гостро засудив агресію Росії проти України.
А тим часом у своєму міністерстві він скасував допомогу на гуманітарні проєкти в Україні на суму в пів мільярда доларів.
Американці нагадують про дотримання зобов’язань
Контрасти пропонує чеська зовнішня політика і у ставленні до США і НАТО.
Представники Сполучених Штатів неодноразово критикували новий уряд за недостатні видатки на оборону. «Якщо Чехія не дотримається своїх зобов’язань, це буде мати вплив на весь Північноатлантичний союз, і мені не треба ні вам, ні чеському народові нагадувати, як важливо, щоб союзники дотримувалися своїх зобов’язань», — заявив недавно посол США в Чехії Ніколас Меррік.
Він звернув увагу, що цьогорічні видатки чеського Міністерства оборони не сягають навіть мінімальних двох відсотків від валового внутрішнього продукту, а отже, Чехія не виконає своїх зобов’язань перед НАТО.
А проте Бабіш вірить, що йому на липневому саміті НАТО в Анкарі (на який, всупереч традиції, збирається їхати замість президента Чехії він сам) вдасться пояснити президентові США Дональду Трампові та іншим союзникам, яким чином будівництво чи ремонт доріг можна зарахувати до оборонних видатків.
Ясної позиції нинішній уряд дотримується натомість у своїй меті відновити «порушені» відносини з країнами Вишеградської групи — попередній чеський уряд практично зупинив співпрацю в цьому форматі з Угорщиною і Словаччиною через їхні позиції з багатьох питань.
Та Бабіш під час свого першого закордонного візиту на посаді прем’єра, який традиційно відбувся до Словаччини, оголосив про відновлення спільних засідань урядів двох країн. А Мацінка тим часом навів контакти з Угорщиною, зустрівшись зі своїм колегою, головою угорської дипломатії Петером Сійярто, пише видання Novinky.cz.
Також на цю тему
-
Зовнішня політика багатьох голосів: нова влада не може узгодити й базові речі у ставленні до України
Чеській громадськості доведеться в питані про ставлення до України звикнути до протилежних висловлювань урядових політиків. Тим часом вони звучать надто багатьма голосами
