Сто років тому помер Ян Котера
Ян Котера (Jan Kotěra) — архітектор міжнародного масштабу, провідна особа чеської модерної архітектури, який працював у стилях модерну і функціоналізму і залишив незгладний слід у низці місць Чехії.
Ян Котера, народжений у Брні, наприкінці 19-го століття вирушив навчатися архітектури до Відня, де на нього вчинив глибокий вплив професор Отто Ваґнер, який пропагував модерну архітектуру. Завдяки Ваґнерові Котера познайомився з його учнями й колегами: Йоже Плечніком, Йозефом Гофманном, Йозефом Ольбріхом, Йозефом Урбаном чи ще одним відомим уродженцем Брна Адольфом Лоосом.
Першою роботою Котери після повернення до Чехії 1900 року став фасад будинку Петерки на Вацлавській площі в Празі; оздоблення створив Станіслав Сухарда. Це був один із перших зразків архітектури модерну в Чехії. До його подальших шедеврів належать монументальний Музей Східної Чехії в Градці-Кралове, будинок Лайхтера в празькому районі Виногради, водонапірна вежа з оглядовим майданчиком у Тржебоні, Національний дім у Простейові чи Садове місто в Лоунах — комплекс житлових будинків і один із найперших прикладів успішного застосування ідеї «садового містечка» в Чехії. Під кінець життя Котера звернувся до неокласицизму і використав цей стиль у будівлі Юридичного факультету Карлового університету в Празі.
Котера також спроєктував переобладнання квартири президента Чехословаччини Томаша Ґарріґа Масарика в празькому Граді, і президент попросив свого приятеля здійснити й інші перебудови екстер’єру будівлі і околиць Граду. Але Котера вже був серйозно хворий і змушений відмовитися від роботи. Його наступником був обраний Йоже Плечнік.
Талановиті учні Котєри
На початку 20-го століття життєвий шлях Котери йшов від одного успішного твору до іншого. Від празької Академії образотворчих мистецтв він отримав 1910 року пропозицію зайняти посаду професора, яку він прийняв і виховав покоління відомих архітекторів. Серед його учнів були, наприклад, Яромір Крейцар, Отакар Новотний, Йозеф Ґочар, Ярослав Вондрак, Франтішек Кавалір, один із найбільш плідних архітекторів тих часів Адольф Фер, а також Франтішек Янда, брати Йозеф, Ярослав і Ян Маєри, Ярослав Ресслер, Антонін Пфайфер, Ченек Воржех, Франтішек Вагала чи Вілем Кваснічка. Усі вони стали визначними представниками модерну, модернізму і міжвоєнних архітектонічних напрямків.