Українці святкують Великдень у Чехії. Дехто двічі
Великдень — велике свято для величезної більшості християн, зокрема і для православних, і для католиків. Днями у Чехії вже відсвяткували Пасху за григоріанським календарем, а от за юліанським святкуватимуть цього року аж за місяць, 5 травня. Коли святкують українці та чи змінилися їхні традиції після переїзду до Чехії?
Ірина живе у Празі вже майже чотири роки, тож минулої неділі разом з родиною ходила у храм освятити великодні наїдки. Вона каже: вдома завжди святкувала Пасху за юліанським календарем, та зараз адаптувалася до життя у новій країні, хоча і власних традицій не забуває.
«Цього року ми святкували Великдень за новим календарем. Освячували паску у церкві Святого Климента. Освячення зовсім не відрізнялося від нашого звичного, «домашнього». Свята літургія проходила українською мовою. Потім ми прийшли додому, сіли за святковий стіл та посмакували паску. Щодо традицій, то я обожнюю кожну нашу українську традицію та радо навчаю ним доньку. Наші традиції — це для мене релакс та можливість хоч душею побути вдома».
Храм Святого Климента в Празі, що неподалік Карлового мосту, використовують українські греко-католики. У цьому храмі Великдень святкують двічі, за обома календарями.
А от Анна Лісовська родом із Житомирщини, і в її родині завжди святкували два Різдва та два Великодні. Цей рік — не виняток: жінка разом з дітьми поважає обидві традиції, тож святкуватимуть двічі. Вона каже: попри те, що це одне з її улюблених свят, після переїзду святкувати складніше.
«Особисто для мене це свято є уособленням перемоги добра над злом. Спогади про Великдень завжди теплі та пов’язані з родиною. Після переїзду до Чеської Республіки частину традицій ми зберегли, але, можливо, через побутові умови, можливо, через те, що більшість родини залишилася вдома, в Україні, — частина традицій залишилася в минулому. Тут ми випікаємо пасочки, фарбуємо яйця, йдемо до храму, намагаємося підтримувати ті традиції, які можемо, бо це дуже важливо. Це об’єднує родину, це дає нам родинну силу та підтримку».
За два роки у Чехії Анна добре вивчила традиції чеського святкування Великодня. Вона ділиться найцікавішими враженнями.
«Традиції святкування починаються ще за тиждень до святкування Великодня з Вербної неділі, чехи називають її «Květná». Здивувало, що в середу вони випікають баранця або роблять його з шоколаду. Також випікають фігурку Іуди, оскільки саме цього дня Іуда зрадив Ісуса, тож його випікають, щоб потім з’їсти. А баранець символізує відродження життя і нагадує старозаповітні події, коли Мойсей вивів євреїв з єгипетського рабства. Також у четвер, на вечірній службі, востаннє дзвонять дзвони і аж до суботи. Кажуть, що на цей час дзвони «відлітають до Риму». Протягом цього часу використовують такі дерев’яні саморобні пристрої «klapačky», щоб позначити початок і закінчення служби. Загалом, недільні традиції дуже схожі до тих, до яких ми звикли. Це теж похід до храму, це святкова служба, це читання Святого письма та освячення продуктів, які готуються на святкування. А у понеділок після Великодня чоловіки і хлопці беруть саморобні вербові прути, які називають «pomlázky». І хлопці стукають дівчат прутиками і колядують. Ми колядуємо тільки раз на рік, на Різдво, а у чехів є спеціальні традиційні співанки для Пасхального понеділка».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ірина Крупко у Празі вже півтора року і каже: чеські традиції багато у чому подібні до українських, а великодні наїдки їй подобаються. Вона каже: цьогоріч святкуватиме за юліанським календарем, тобто аж за місяць, 5 травня, бо хоч і дистанційно, та хоче бути причетна до родинного свята.
«Після переїзду традиції якось кардинально не змінилися, але я б сказала, що їх стало менше. Тобто в Україні коли я була, то можна було збиратися всією сім’єю та святкувати, а зараз у нас немає можливості зібратися всім разом, і відповідно якось так збідніло наше свято».
Минулого року провідна християнська церква України — ПЦУ — перейшла з юліанського календаря на новоюліанський. Схожий крок здійснила й УГКЦ. Це означає, що всі нерухомі свята, як-то Різдво, день святого Миколая, Водохреще, перейшли на ті ж дати, що у григоріанському календарі. Натомість рухомі свята, як Пасха і пов’язані з нею, і далі визначаються, виходячи з юліанського календаря. Тож цього року більшість українців святкуватиме Великдень саме 5 травня.
Також на цю тему
-
Великдень поглядом «покоління Z» у Чехії: «Для нас це нічого не значить»
Схоже, час показує, що первісні чари Великодня розвіюються, і молоде покоління вже не сприймає це свято так, як покоління перед ними
