Українці в Чехії непокояться через новий закон про мобілізацію і відмови в консульських послугах
Новий закон України про мобілізацію та відмова у консульських послугах чоловікам віком від 18 до 60 років за кордоном викликали бурхливу дискусію. Галина Василенко-Федис, волонтерка з благодійної організації «Празька криївка», вважає, що цей закон розділяє українців на «закордонних українців» і тих, хто залишився в Україні під час війни. Які наслідки може мати цей закон для біженців у Чехії віком від 18 до 25 років, які наразі не потрапляють під мобілізацію, в неї запитувала редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова. Передусім вона довідалась, що думає про новий закон пані Інга, яка виїхала з Харкова до Чехії з двома синами два роки тому.
— Зараз моєму сину 18 років, з паспортом може щось трапитись, що мені робити, якщо щось трапиться? Повертатися до України? Він не зможе виїхати з України. Він зараз тут працює, в Україні він вчиться онлайн. Це несправедливо. Почалася війна, ми виїхали з Харкова, і потрібна тільки фізична присутність, щоби він отримав військовий документ. І тому в нас так сталося, що ми не можемо стати на військовий облік повноцінно і не можемо повернутися до України. Нас спонукають відмовлятися від громадянства для старшого сина. Тому що повернутися зараз до України, у Харків, де він і в армію не піде, і жити нам ніде. Жити зараз у Харкові зовсім небезпечно. У нас ситуація просто патова.
Відповідно до статті 18 закону «Про громадянство України», для виходу особи з громадянства України особа повинна оформити в Україні виїзд за кордон на постійне проживання і отримати громадянство іншої держави або документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.
Українська волонтерка Галина Василенко-Федис має таку ж саму думку, що це не на користь українцям, які опинилися в Чехії.
— Так, вони попадають в патову ситуацію, коли ці люди не мають куди дітися. Я чула й такі варіанти: «А для чого їм внутрішній український паспорт?» У кожного громадянина України має бути внутрішній паспорт. Навпаки, зробити так, щоби молоді люди віком 18—25 років закінчували європейські виші, вони ж повернуться до України з гарною освітою.
— Чимало матерів, що повиїжджали з України з дітьми, влаштувалися на роботу, багато допомагають Україні, шлють кошти чи матеріальну допомогу прямо на військові частини, чи здійснюють закупівлі — наприклад, допомагають «Празькій криївці» у закупівлі «старлінків».
— Ми постійно збираємо на «старлінки». До початку повномасштабного вторгнення в нас у «Празькій криївці» було п’ять чоловіків і три жінки. Зараз в нас є 95 дівчат. Більшість тих жінок, я гадаю, 80%, були змушені покинути свої домівки з дітьми. Мало того, що вони тут влаштувалися, соціалізувалися, а це було неймовірно важко, — і тим дітям, які приїхали в чужу країну після неочікуваної для дітей війни, і діти якось вивчили чеську мову, пішли в ті школи, почали вчитися, — для чого їм зараз калічити життя?
— Ми говоримо про такий аспект, що ця акція української влади мала виявити та повернути додому ухилянтів, так?
— Так. Ця акція зроблена саме для цього. Хоча я не думаю, що це буде успішна акція. Тобто зараз ми приходимо до того, що ухвалили закон, згідно з яким хочуть, аби величезна кількість українців, особливо молодого віку, порушувала той закон. Завдяки цьому закону йдеться про розділення суспільства. Зауважу: не тільки українського суспільства. Ділять і коаліцію наших партнерів. З Польщі ми вже чули різні заяви. Для чого повертати дітей в Україну? Законодавці говорять, що не обов’язково повертатися в Україну, можна стати на облік через електронний кабінет. Електронний кабінет планують запустити в червні.
Як заявляють у Міністерстві оборони України, електронний кабінет військовозобов’язаного запрацює 18 травня — того ж дня, коли набуде чинності більшість положень оновленого закону про мобілізацію.
— Це замкнуте коло, і ви бачите серед своїх знайомих, що ніхто нікуди не планує повертатися. По-перше, ще не закінчився шкільний рік. По-друге, люди будуть очікувати коректив цього закону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— Я боюся, що люди почнуть просити політичного притулку. Тому що більшість людей, які виїхали з дітьми, зараз мають тимчасовий захист. І вони можуть почати позбавлятися українського громадянства. Візьмемо тих дітей, які народилися в Чехії, і коли дивитися на такі закони, то ці діти, коли настане час вибирати собі громадянство, напевно, не будуть вибирати українське громадянство. Я гадаю, що це для нас погано, тому що нас розділяють. Нас поділили на групи: закордонні українці і українські українці. Є різні випадки. Є в Україні українці, яким все одно до того, що відбувається в Україні, і які ховаються від мобілізації, які абсолютно не допомагають армії. І є закордонні українці, які від 14-го року допомагають армії — ми плетемо сіточки, збираємо на допомогу армії. Серед нас були чоловіки, в 22-му році вони поїхали в Україну. Жінки прийшли зі своїми дітьми, вони були змушені втікати від війни. Їхні чоловіки залишилися в Україні. У них є діти, яким, наприклад, виповнюється 18 років. Не випускають з України від 18 років, але мобілізаційний вік — від 25 років.
Законодавство України не передбачає можливості «вибирати собі громадянство». Дитина, в якої хоча б один із батьків є громадянином України, теж є громадянином України з моменту народження. З іншого боку, Чехія не надає свого громадянства лише за місцем народження — чеське громадянство повинен мати принаймні один із батьків.
— Ми бачимо тут родини з дітьми, біженців від війни, які легально перебувають в Чехії, і їхнє перебування та соціальна допомога тут зафіксована за закордонним паспортом.
— Це ж не тільки позбавлення паспортів, це позбавлення всіх консульських послуг. Це нотаріальні дії, одруження, народження дітей. Їх позбавили купи їхніх прав.
Міністерство закордонних справ України наголошує, що припинення надання консульських послуг чоловікам призовного й мобілізаційного віку, від 18 до 60 років, тимчасове: технічна пауза триватиме неуточнений «обмежений період часу», поки державні установи доопрацьовують механізми військово-облікової роботи для врахування норм нового закону і визначається й узгоджується механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків віком від 18 до 60 років, які тимчасово перебувають за кордоном. Після цього прийом заяв на надання консульських послуг для цієї категорії громадян буде відновлено, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення.
