Українці вперше стали учасниками Всесокольського злету

У Празі триває XVII Всесокольський зліт, який зібрав приблизно 20 тисяч учасників із Чехії і з усього світу, серед яких є і представники з України. Такі зустрічі відбуваються раз на шість років. Учасники злету демонструють свої гімнастично-хореографічні композиції, а 4 і 5 липня кульмінацією злету стануть масові виступи «соколів» на празькому стадіоні «Еден».

Фізкультурно-патріотичний рух Sokol був заснований у 1862 році, тоді у Празі створили його перший осередок. Тепер цей рух діє і серед чеської діаспори у світі, де його осередки часто є й земляцькими організаціями, що об’єднують вихідців із чеських земель та їхніх нащадків. В Україні «Сокол» діє в першу чергу серед волинських чехів.

Наталія Парфіненко | Фото: Наталія Парфіненко

Із однією з учасниць від України Наталією Парфіненко ми поспілкувалися, щоб дізнатися, як вона долучилася до руху «Сокол» і чому в Україні немає власного схожого об’єднання.

— У 2022 році в місті Малин Житомирської області почалися бомбардування і велика частина жителів виїхала звідти, тому що це було небезпечно для життя. Я перебувала в Празі, там ми ходили на заняття в «соколівню» на І.П. Павлова. Я познайомилася з Петером Станаші і запропонувала йому підтримати нас у створенні такої організації. У 2022 році в жовтні ми провели у Малині збори людей, які бажають вступити до організації, їх було приблизно 30 осіб, і так розпочалася діяльність «Сокіл Малин».

Фото: Наталія Парфіненко

— Як об’єднання «соколів» живе зараз в Україні під час повномасштабного вторгнення?

— Діяльність «Сокола» не є легкою, адже і не маємо матеріальної бази, і умови безпеки не дозволяють повноцінно проводити всі акції, які б нам хотілося. Цього року на зліт приїхало 72 учасники з Малина та 14 учасників із Житомира. Для нас зліт — це новий виклик.

— Які головні емоції ви отримуєте від злету цього року?

— Це нелегко, адже для нас все це вперше і з багатьма умовами та особливостями організації ми не знайомі, але це дуже цікаво, захопливо, а найголовніше — нас дивує, скільки людей долучаються до «Сокола» і вірять у його ідеї.

— Як готуються «соколи» до таких злетів?

— Ми готуємося на стадіоні міста Малина, він у комунальній власності громади. Житомирські «соколи» готуються на базі університету фізичної культури в місті Житомирі.

— Чому немає в Україні власного об’єднання з такою славетною історією?

— Дуже образливо, що в Україні немає такого руху. Я завжди наводжу приклад, що це могло бути козацтво, адже воно має схожі підходи та ідею. Звісно, воно перебуває на набагато меншому рівні, як на мою думку, це і наслідок того, що Україна довгий час перебувала під гнітом комуністів. Але найголовніше те, що українці тяжко об’єднуються у громадські об’єднання різного типу, які обіцяють не матеріальні блага, а вигоди для душі та тіла, тобто наша байдужість та лінь. Я думаю, що після війни ця ситуація має змінитися, адже зараз ми розуміємо, наскільки важливо бути емоційно стабільним та фізично загартованим.

— Яка головна риса, на вашу думку, об’єднує всіх «соколів»?

— Як на мою думку — це ідея братерства і сестринства та ідея рівності, адже в такому порядку всі можуть відчувати себе повноцінними й важливими. Можу сказати, що дійсно відчула: незважаючи на те, чи ти керівник об’єднання, чи просто людина, яка займається спортом, — тут всі однакові, і це надзвичайно комфортно та приваблює.