Українці й далі часто працюють не за фахом. Мовний бар’єр — досі перешкода

Юристи стають продавцями, медики працівниками на заводі. Люди, які втекли від війни до Чехії, й досі працюють нижче від рівня своєї первісної кваліфікації, свідчить дослідження Соціологічного інституту Академії наук Чехії.

У перебігу дослідження «Голос українців» соціологи опитали більш ніж тисячу осіб, із яких близько двох третин були жінки. 45 відсотків респондентів заявили, що на батьківщині вони працювали як фахівці — наприклад, як медики, юристи чи вчителі.

Але в Чехії на такому рівні їх працює близько 16 відсотків. Решта знайшла роботу в секторах послуг чи продажу. Або ж вони працюють узагалі на некваліфікованих ручних роботах, каже соціологиня Пауліна Табері.

«Коли подивитися на робітничі професії, такі, як обслуговування машин чи некваліфікована допоміжна робоча сила, то в Україні на таких позиціях працювали до десяти відсотків біженців. У Чехії таку роботу робить 45 відсотків із них», — каже фахівчиня.

Ці дані Академії наук стосуються ще 2024 року. Але, за словами Табері, за один рік ситуація не могла принципово змінитися. Тож вона виходить із припущення, що такі співвідношення дійсні й нині.

Труднощі з нострифікацією…

Ось, наприклад, ситуація з медиками. 2020 року, тобто ще до повномасштабного вторгнення Росії до України і приходу до Чехії хвилі біженців, у Чехії працювало 556 лікарів-українців і 170 стоматологів, яких у Чехії рахують окремо від «просто лікарів». Минулого року лікарів-українців було вже вдвічі більше, стоматологів на 70 більше.

Але для того, щоб українці могли працювати лікарями в Чехії, вони мусять здійснити нострифікацію свого диплома, тобто визнання досягненого рівня освіти. Це ж стосується й ветеринарів: єдиний у Чехії ветеринарний університет у Брні від початку повномасштабної війни надав українцям понад 50 нострифікацій.

…і з мовою, а ще зі стереотипами

Серед найбільших бар’єрів для біженців і далі значною мірою є мовний. Проблема, за словами Табері, посилюється тим, що коли хтось починає працювати на нижчій і погано оплачуваній посаді, то вже важко стає знайти час на вдосконалення в мові чи в іншій галузі.

Проблемою є й стереотипи, на які звертає увагу, наприклад, Ільнара Дудаш із Української ініціативи Південної Моравії. За її словами, чехи сприймають українців перш за все як робітників чи прибиральниць. І тому деякі фірми звертаються до її українського центру з пропозиціями тільки некваліфікованої праці.

«Я була б дуже рада, якби люди усвідомили, що принаймні ті, хто прибуває останнім часом, — це переважно люди з кількома вищими освітами. І те, що вони не вміють висловитися чеською, не означає, що вони мають низький інтелект», — наголошує Дудаш.

А тим часом сама Українська ініціатива Південної Моравії в Брні постійно влаштовує курси чеської для біженців. Зацікавленість у них дуже велика. Вісім груп більш ніж для ста охочих, які працюють нині, заповнилися за три дні.