Українські діти біженці згадують початок російської війни та допомагають рідним на фронті

Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців.

 Українські діти\ біженці в Чехії згадують початок російського вторгнення до України. Українські дев’ятикласники, учні початкової школи міста Маріанські Лазні, поділилися з редакторкою Чеського радіо Аллою Вєтровцовою своїми спогадами про те, як вони проживали  ті жахливі дні та розповідають як підтримують своїх рідних у лавах ЗСУ на фронті.

Ти, Єгор, з якого міста?

З Харкова.

А ти, Настя?

Місто Новомосковськ, Дніпропетровська область.

Що ви робили напередодні війни?

Ліг спати і о п’ятій ранку все почалося. Коли я підійшов до вікна, і я закричав тому що в мене з вікна було видно стовп диму, як тільки тато підійшов, він зразу сказав, що це війна. Десь о сьомій годині все більш-менш заспокоїлось, брат пішов на дах і в той момент він подзвонив і сказав, що спускайтесь, що їдуть танки. В сусідній хаті був підвал, в який ми зайшли і сиділи.

Мене звати Олександр Гончаренко.

Саша, я знаю, ти родом з Донбасу. Ти можеш нам описати цей період?

Я проживав у Чехії як турист. І я поїхав до України 22 лютого. 24 лютого почалася війна. Наступного дня російські військові були в моєму місті.

Як називається твоє місто?

Токмак. І десь 27-го лютого нам відключили воду, світло, електрику. Все, крім газу. І в таких умовах ми проживали біля трьох тижнів. Смертей було не так багато, там кілька людей загинуло через вибух. Там підірвали завод та аеропорт.

Росіяни підірвали?

Так. Ми знайшли чоловіка, який їхав до Запоріжжя. І ми з ним поїхали по зеленому коридору, це приблизно 90-100 кілометрів. Ми їхали коло 12 годин, тому що там було дуже багато російських блокпостів.

А ти, Настя, які в тебе спогади про ці дні?

Я ходжу на секцію волейболу. Лютий був в мене дуже насичений, були тренування майже кожен день. Першою прокинулась мама, о 5-й ранку, бо вона почула вибухи. Я - о 7-й ранку, та мама мені все сказала. Я про війну тільки в фільмах або в книжках, я взагалі не думала, що в нашому столітті це може коїтися, та для мене це був величезний шок. Я ще думала, чи йти мені в школу чи не йти, чи йти мамі на роботу чи не йти. Ми просто не знали, що робити. Але ми знали, що це буде війна, тому що мій батько служить в АТО та його за три дні вже забрали.

Тобто, твій батько зараз воює?

Так. Я іноді йому пишу, він розповідає, що там, переживає за своє життя, та як оборонити свою країну, а не за наше з матір’ю, тому що він відправив нас до Чехії.

Ви якимось чином допомагаєте, підтримуєте дух українських воїнів?

Ми збирали речі, а зараз ми просто скидуємо гроші на ЗСУ, спілкуємося з батьком, розказуємо йому всілякі добрі новини. Та він там своїм співробітникам в ЗСУ розповідає. В нас в чеському класі ми постійно щось ліпимо, та відправляємо все туди.

А ти що зліпила?

Ну, чесно, це було дуже важко вирішити. Коли батько мій виїжджав на фронт, він взяв мою в’язану іграшку, бо я вмію  в’язати, це є його оберіг. Їм неважливо, як це виглядає, що це таке, їм важливо, що це зробили діти, та що про них пам’ятають та їм є за кого боротися.

Витрати на охорону здоров‘я для українців

Міністр охорони здоров’я Властіміл Валек спростував повідомлення про те, що Оломоуцька регіональна станція гігієни (KHS) надсилає людям запрошення на екстрене тестування на туберкульоз (ТБ), які нібито поширюють українські військові, які перебувають у регіоні на навчаннях. Правоохоронці почали перевіряти неправдиву інформацію та встановлювати, чи мав місце злочин. Регіональна станція гігієни Оломоуцького краю заявила на сайті, що оголошення про нібито виклик гігієністів для позачергового огляду та профілактичного огляду на туберкульоз є неправдивим.

Чеські театри долучилися до підтримки України

Напередодні річниці початку російського вторгнення в Україну багато Чеських театрів у четвер приєднаються до підтримки зруйнованої війною країни. До цього їх запросила Асоціація професійних театрів (APD). На чолі з Національним театром у Празі вони організовуватимуть зустрічі чи, можливо, спеціальні вечори за участю українських гостей. У четвер о 18:00 артисти першої Чеської сцени зіграють та заспівають гімн України на площі Вацлава Гавела біля історичної будівлі Національної академії наук. У п’ятницю, 24 лютого, о 18:00 на Празькій Ринковій площі перед пам’ятником українській художниці Анни Надуди відбудеться меморіальна акція вшанування пам’яті жертв війни.

Медична страхова компанія (VZP) підрахувала, що щорічні витрати на охорону здоров’я біженців з України, зареєстрованих у ній, становитимуть бiльше

2 мільярдiв крон. У ВЗП зареєстровано близько 367 тис. українців і ще десятки тисяч менших страхових компаній. Із загальної кількості 367 500 українських біженців, зареєстрованих у ВЗП, 58 відсотків не отримали медичної допомоги. Деякі з них, очевидно, повернулися до України або переїхали до іншої країни. Третина всіх біженців, включно з тими, хто її не потребував, отримували медичну допомогу менш ніж за 5000 крон. Близько 770 отримували дороге лікування в центрах, наприклад противірусні препарати або препарати від розсіяного склерозу. Лікування 118 з них коштувало понад мільйон крон. З 24 лютого минулого року страхова компанія зареєструвала майже 367,5 тис. прибулих з України, які отримали візи біженців.

Кількість студентів у вузах Чехії зросла

У зв'язку з війною в Україні кількість українських студентів  в університетах Брно подвоїлася і потроїлася. В Університеті Масарика наразі 697 активних студентів з українським громадянством за програмами навчання. До війни їх було 206. Умови навчання такі ж, як і для всіх інших студентів за винятком плати за подачу заявки та навчання іноземної мови, які були скасовані. В осінньому семестрі в технічному університеті навчається 458 українських студентів, що вдвічі більше, ніж раніше. В Університеті Менделя на бакалавраті та магістратурі навчається близько сотні студентів з українським громадянством.

Творчі зустрічі у Празі

Навіть у найбільш темні часи українці знаходять світло у тунелі. Виявляється, що таким  світлом можуть стати заняття  з чеської мови з людьми, котрих об’єднує одна біда. У одній такій групі навчається художниця з України Анна Надуда, яка вирішила організувати  для своїх одногрупників творчий вечір та показати свої роботи, які були нею створені за 20 років, а також вона розповіла про свою роботу «Берегиня», яка нині стоїть на Празькій  ринковій площі. Про цей складний рік ми поговорили з Анною.

“Берегиня” є новою скульптурою, яка була створена Анною у Празі. Вона працювала над нею від початку повномасштабного вторгнення. Скульптура зображує базовий давній символ української культури. Берегиня - це образ матері захисниці, яка немов потужне дерево, росте з землі, тримаючи на вітах своїх дітей.