Українські волонтери в Чехії продовжують допомагати українській армії

Від початку війни українці продовжують допомагати армії, цікавитися потребами військових на фронті та допомагають закрити багато фінансових питань, які виникають у військових. Чого саме не вистачає на фронті захисникам?

Волонтерка пані Катерина вже півтора року допомагає українській армії. Вона знаходила спонсорів та благодійників серед іноземців, які є прихильниками України, адже на початку повномасштабної війни вона виїхала з Миколаєва до Чехії. Та навіть перебуваючи за кордоном, жінка не забуває про те, як важко українським хлопцям на фронті. Катерина вела спілкування з керівниками деяких батальйонів, збирала кошти, закуповувала необхідну гуманітарну допомогу та за разом з чеськими колегами везла необхідне на фронт.

«Хлопці потребують перев’язочний матеріал у великий кількості, анальгетики, кровоспинні, обігрівачі для рук, обігрівачі для ніг. Тепла фольга для перевозу поранених, коли зараз дуже холодно. І машини. Машини, механіка 4 на 4, це такі машини. Такі машини, щоб можна було перевозити поранених хлопців, щоб була можливість взяти їх чотири, п’ять, шість. Я, наприклад, як їхала, я нічого не знала, бо мені ніхто нічого не казав, то ми привезли мікробус, і хлопці потім з того буса повитягували «сідушки», зробили таку місцину, куди можна було класти поранених. І ще треба носші, ті, що складаються, для поранених. Вони легкі і їх легко перенести на собі і вони дуже легко розкладаються і дуже зручно перекласти туди пораненого бійця. Деякі частини, хлопці взагалі не мають своєї особистої аптечки».

За професією Катерина — медик, тому вона добре розуміє, що необхідно при наданні першої невідкладної допомоги. Про це вона розповідає молодим новобранцям, які ще не мають військового досвіду, дуже часто волонтер навчає їх.

«В особисту аптечку має входити чотири турнікети, хороші турнікети, не оті болванки, що там розіб’ються. Дуже неякісні турнікети, коли починаєш затягувати на нозі чи руці, то просто фіксатор той ламається і ти вже ніяким способом себе не зафіксуєш і не зупиниш собі кровотечу. Мають бути анальгетики, антибіотики, кровоспинні засоби і протишокова терапія, наприклад, найбанальніший — анальгін з димедролом. Має ще бути багато речей, я назвала лише основне».

Бути волонтером — тяжка, виснажлива робота. Вигорання відбувається дуже швидко, але, незважаючи на це, деякі українці волонтерять вже майже два роки без перерви. Волонтери збирають кошти, роблять консервацію, готують військовим їжу, плетуть маскувальні сітки, роблять окопні свічки. Відслідковують постійно інформацію про те, чого саме бракує на фронті. Зараз у зимовий період на фронт військовим збирають теплі речі та термобілизну. Через постійні зимові морози, перебуваючи на бойових завданнях, часто військові потрапляють взимку в лікарню з обмороженням кінцівок. Катерина співчуває бійцям та військовим медикам і намагається знайти кошти, щоб допомогти їм.

«Є один медик, йому всього 20, йому дуже потрібна тепла уніформа. Хорошої якості. Він має 43-й розмір ноги, 180 сантиметрів високий, нормальної статури. Якби хоча б йому купити уніформу, я вже взнавала, вона коштує десь 10—12 тисяч. Армійські боти, теплі штани, теплий светр і тепла куртка, яка не промокає, яка не продувається вітром. І ліки. Це те, що він зараз нагально потребує. Власне, він там доброволець, він волонтер і не отримує ніяку зарплату».

Залежно від пори року та військових завдань військовим на фронті потрібні різні речі. Але найбільше повідомлень у соцмережах про збір на автомобілі, тепловізори та дрони.