Українські воїни і спортсмени з вадами здоров’я пройшли реабілітацію в Янських Лазнях
У чеському курорті Янські Лазні завдяки спільному українсько-чеському проєктові нещодавно пройшли курс лікування українці із Закарпаття. Як вдалося організувати відпочинок для людей з обмеженими можливостями після поранень на фронті чи травм у професійному спорті, редакторці Чеського радіо Аллі Вєтровцовій розповідала голова Регіональної української спілки Східної Чехії Наталія Доценко.
— Це був 10-денний проєкт, ми прийняли 10 осіб із Закарпатської області. З цим Закарпатським обласним осередком Української федерації спорту інвалідів в Ужгороді — це неприбуткова організація — ми співпрацюємо вже давно. І в рамках партнерської співпраці між Закарпатською областю і Краловоградецьким регіоном у Чехії Краловоградецький регіон підтримав наш проєкт, який ми подали на фінансову підтримку. Це були інваліди спорту, але на сьогоднішній день там вже є багато людей, які є інвалідами через те, що повернулися з війни. Поранені, комісовані, контужені.
— На який строк ці люди мали можливість завітати до вас, до Янських Лазнів?
— З 17 по 26 вересня, сім днів вони були на реабілітації в санаторії, а потім були в Градці-Кралове.
— Вони переживали, чи позбавилися трохи стресу?
— Звичайно, вони трошки відкрилися. Бо приїхали такі невпевнені: як це буде проходити, ми не знаємо мови. Але, звичайно ж, ми їм допомагали від самого початку. Тиждень в цьому курортному містечку на них вплинув — була ефективна зміна. Тому що, по-перше, вони відпочили, по-друге, багато було лікувальних процедур. Хлопці не тільки відпочивали, власне, вони намагалися тут дізнатися, як у Чехії люди з обмеженими можливостями відпочивають і організують своє дозвілля. Протягом реабілітації і перебування у містечку Янські Лазні ми зустрілися з членами Центру гендікепованих лижників — Centru handicapovaných lyžařů. Це організація, яка допомагає людям з обмеженими можливостями, інвалідам-лижникам, які отримали інвалідність через те, що займалися спортом. Голова цього товариства, Мірек Душек, розповів, як вони організовують навіть змагання цих лижників, які беруть участь в паралімпіадах.
— Якісь висновки хлопці озвучили? Розповіли про свої враження?
— Хлопці були приємно вражені, що і люди з обмеженими можливостями можуть займатися спортом, можуть своє життя прикрасити такими моментами. Нам показували прилади, які допомагають людям з обмеженими можливостями займатися спортом. Це були спеціально вироблені тут, у Чехії, прилади. Пристрій, на який можна було сісти, керувати за допомогою палиць, але людина сиділа, дійсно сиділа. Але це були лижі. Там було кілька чоловіків, які раніше займалися лижами, вони були у захваті. Ми сподіваємося, що там зав’язалося цікаве знайомство, і я думаю, що там буде продовжуватися співпраця і далі між цими громадськими організаціями. Сподіваюся, що те, що вони побачили, пережили там, допоможе їм інтегруватися до повноцінного суспільного життя.
— Чи були зустрічі з українською громадою, чеськими організаціями, які теж надали, якщо можна так сказати, другий подих нашим спортсменам, нашим захисникам?
— В нас була одна зустріч потім, із членами клубу інвалідів на візочках. Є такий цікавий клуб у місті Трутнов, куди ми також приїздили. Це дуже цікавий клуб, він діє по всій Чехії. Він займається організацією дозвілля саме інвалідів на возиках. Ми, звичайно, пройшлись містом Градець-Кралове, хлопці подивились на наше чудове місто.
