Українські біженці в Чехії далі працюють на некваліфікованих посадах і зазнають трудової експлуатації

Масовий прихід до Чехії українських біженців у 2022 році практично подвоїв кількість іноземців у країні — за даними Міністерства внутрішніх справ, нині в майже 11-мільйонній Чехії близько мільйона іноземців. У першій п’ятірці, крім українців, — також громадяни Словаччини, В’єтнаму, Росії і Румунії, нагадує інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz.

Величезна більшість іноземців, якщо не рахувати вимушених прибульців-біженців із України, прибуває до Чехії для роботи. Чехія — одна з небагатьох країн Європейського союзу, де рівень працевлаштованості іноземців із країн-не членів ЄС вищий, ніж у місцевого населення — в чехів. Та водночас значна частина мігрантів працює на гірших роботах, ніж могла б за своєю освітою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Трудова експлуатація, кіберцькування… Жертвами часто стають українські біженці

Але, звертає увагу Душан Дрбоглав, політичний географ із природознавчого факультету Карлового університету в Празі, в Чехії є запит саме на некваліфіковану працю мігрантів, які працювали б на небезпечних, нелегких чи й дуже важких роботах — із малою привабливістю, низькою платнею, малим соціальним забезпеченням, без упевненості в завтрашньому дні і без можливості кар’єрного зростання.

За даними Європейського органу з трудових питань, у Чехії найбільше потрібні робітники, доглядачі в соціальних службах, водії й прибиральники. «Крім того, є й деякі спеціалізовані професії для середньої кваліфікації — як, наприклад, зварники, які дуже жадані», — додає Дрбоглав. Також є зацікавленість у кваліфікованій праці медсестер, лікарів, або, скажімо, програмістів чи інженерів у технічних галузях.

Українська діаспора

Значну частину іноземців, які працевлаштовані в Чехії, становлять нині саме біженці з України, які отримали тут тимчасовий захист. Люди з України були для чеського ринку праці принципово важливими і в минулому, каже Дрбоглав.

Кількість мігрантів на кожні 100 мешканців окресу (без біженців із України)

«Спершу це були класичні «циркуляційні» мігранти на короткі терміни — молоді чоловіки, які приїжджали, знаходили роботу і, що важливо, циркулювали між Україною і Чехією: дуже часто були тут по кілька місяців, а на зиму їхали додому», — нагадує фахівець вигляд міграції з України до Чехії в 1990-х роках.

«Поступово багато хто починав облаштовуватися в Чехії, почали приїжджати й жінки. Наприкінці 2020-х років десь три чверті з них уже мали дозволи на постійне перебування. Вони запросили й членів своїх родин, і виникла така стабілізована група», — додає він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Негідне ставлення, експлуатація… Невдоволення українок роботою в Чехії зростає, каже фахівець

Але настав лютий 2022 року з повномасштабним нападом Росії на Україну, і до Чехії прибули сотні тисяч українських біженців. Найбільше було серед них відносно освічених матерів із дітьми, які залишаються в Чехії й далі.

За словами експертки з міграції й інтеграції Марії Єлінкової з факультету соціальних наук Карлового університету, саме вони й працюють переважно глибоко нижче від рівня своєї кваліфікації, і це не вдається змінити: вони й далі залишаються на низько оплачуваних посадах, попри свою кваліфікацію.

Трудова експлуатація

Із прибуттям українських біженців, звертають увагу дослідники і некомерційні організації, повернулася й система українських посередників, чомусь названих у Чехії «клієнтами», яка діяла ще в 1990-і роки.

Кількість мігрантів на кожні 100 мешканців окресу (включно з біженцями з України)

«Посередник допомагав прибулому мігрантові забезпечити роботу. Часто він допомагав і з житлом, організацією фінансів, харчуванням — просто починав організовувати життя мігранта, — розповідає Дрбоглав про цю систему читачам, не знайомим із нею. — Але, звичайно, посередник не робив цього задарма: він брав за це дуже високі суми з заробітку мігранта і дуже часто перетворювався на такого собі рабовласника, а люди, за якими він наглядав, ставали сучасними рабами».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Штраф за вихід до туалету чи й за невирівняне взуття. Експлуатація біженців триває

Те, що ця проблема повернулася до Чехії, доводять приклади, які зафіксувала неприбуткова організація Diakonie Západ у Плзенському краї. «Іноземці працюють дуже часто без медичного і соціального страхування, вони потерпають від невиплати платні чи неетичної поведінки посередницьких агентств працевлаштування й інших суб’єктів, — мовиться в дослідженні організації. — Ми натрапляємо й на поселення людей в ізольованих умовах, нелегальне працевлаштування й погрози, що часто призводить до соціальної ізоляції і вторинної експлуатації».

«Трудові інспекції, звичайно ж, стараються, бюро працевлаштування теж, але сьогодні міра недотримання трудових умов і праці в негідних умовах екстремально поширена», — підбиває підсумок Єлінкова. А погані матеріальні умови, додає вона, є й перешкодою для доброї інтеграції в суспільство.